12.12.08р.
Справа № 31/95-08
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехпром», м. Дніпропетровськ
до відповідача
Закритого акціонерного товариства КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ
про
стягнення 60 775,03 грн.
Суддя Єременко А.В.
Представники:
Від позивача
Бойко Г.В., директор;
Від відповідача
Бурганова С.В., дов. № 4041 від 19.08.08 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготехпром» звернулось з позовом до Закритого акціонерного товариства КБ «Приватбанк» та з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить стягнути з відповідача на свою користь збитки у розмірі 56 775,03 грн., що складаються з незаконно списаних коштів у сумі 31 931,96 грн., інфляційних збитків у сумі 13 155,97 грн., неодержаного прибутку (втрачена вигода), із розрахунку 18 відсотків річних в період з 10.10.06 р. по 11.10.08 р. в сумі 11 687,10 грн., а також моральну шкоду у розмірі 4000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на вчинення відповідачем незаконних дій, які полягали у списанні грошових коштів з рахунку позивача, у порушення п. 3.2.8. Договору № 300037 на здійснення розрахунково-касового обслуговування.
Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позов зазначає, що кошти з рахунку позивача були списані в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 5И/65/Д від 11.12.2002 р., укладеним між Приватбанком та ТОВ «Ініціатива», на підставі п. 3.2.8. Договору № 300037 на здійснення розрахунково-касового обслуговування, який було підписано між сторонами у справі. Відповідач вказує, згідно п.1.1. Договору доручення від 11.12.2002 р. Бойко Г.В. надав відповідачу право на списання грошових коштів з усіх рахунків, відкритих у ПриватБанку, які належать йому як фізичній, так і юридичній особі, в якій він є засновником/директором в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 5И/65/Д від 11.12.02 р., укладеним між ПриватБанком та ТОВ «Ініціатива» , що і було зроблено відповідачем з урахуванням того, що п. 3 протоколу установчих зборів про створення і діяльність ТОВ «Енерготехпром» від 07.02.03 р. Бойко Геннадія Вікторовича було обрано директором.
Окрім цього, відповідач вважає, що провадження у справі має бути припинено на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України, оскільки між сторонами укладено арбітражну угоду і включено її до пункту 6 Договору доручення від 11.02.02 р. у формі арбітражного застереження, а тому даний спір повинен розглядатися третейським судом.
В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
07 березня 2003 року між позивачем (Клієнт) та відповідачем (Банк) був укладений Договір № 300037 на здійснення розрахунково-касового обслуговування (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач відкриває позивачу поточний рахунок (поточні рахунки) у національний та іноземній валюті (в тому числі картковий) та/або здійснює його (їх) розрахунково-касове обслуговування відповідно до діючих нормативних актів Національного банку України.
Згідно п. 3.2.8. Договору Банк має право списувати кошти з усіх поточних рахунків Клієнта, відкритих за цим договором. на підставі його доручення про таке списання, яке складається у формі Розпорядження про списання коштів зі свого рахунку в межах сум, які належать до сплати Банку за укладеними між Банком та Клієнтом кредитними договорами, договорами уступки вимоги коштів за депозитними договорами (як механізм реалізації договору застави майнових прав за депозитним договором), при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання) у валюті платежу.
Договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами (п. 7.1. Договору).
Як вбачається з наданої до матеріалів справ копії виписки з банківського рахунку, 10.10.2006 р. відповідачем меморіальним ордером № 1 з поточного рахунку позивача було списано кошти у сумі 31 931,96 грн. на підставі п. 3.2.8. Договору № 300037 за договором поруки. Згідно листів відповідача від 16.10.06 р. за № 3869, від 27.10.06 р. за № 0802001/2-4953 грошові кошти у зазначеному вище розмірі списані відповідачем відповідно до договору поруки від 11.12.2002 р. та спрямовані на погашення заборгованості за кредитним договором № 5И/65/Д від 11.12.2002 р., укладеним між Приватбанком та ТОВ «Ініціатива», на підставі договору поруки від 11.12.2002 р.
11.12.02 р. між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» та Бойко Геннадієм Вікторовичем укладений договір доручення, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується здійснити від імені та за рахунок Бойко Геннадія Вікторовича певні юридичні дії, на виконання умов договору поруки від 11.12.02 р., (за яким Бойко Геннадій Вікторович є Поручителем) за кредитним договором № 5И/65/Д від 11.12.02 р., укладеним між ПриватБанком та ТОВ «Ініціатива», а саме: ПриватБанк має право в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 5И/65/Д від 11.12.02 р., здійснювати договірне списання грошових коштів, які належать Поручителю та знаходяться на усіх його рахунках, відкритих у ПриватБанку, як фізичної, так і юридичної особи, де Бойко Геннадій Вікторович виступає як засновник/директор, на рахунок у Приватбанку.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення збитків у розмірі 56 775,03 грн., що складаються з незаконно списаних коштів у сумі 31 931,96 грн., інфляційних збитків у сумі 13 155,97 грн., неодержаного прибутку (втрачена вигода), із розрахунку 18 відсотків річних в період з 10.10.06 р. по 11.10.08 р. в сумі 11 687,10 грн., а також моральної шкоди у розмірі 4000, 00 грн.
Як зазначалося раніше, п. 3.2.8. Договору передбачено право Банка списувати кошти з усіх поточних рахунків Клієнта, відкритих за цим договором. Між тим, зі змісту вказаного пункту вбачається, що таке списання має відбуватися на підставі доручення клієнта про таке списання, яке складається у формі Розпорядження про списання коштів зі свого рахунку в межах сум, які належать до сплати Банку за укладеними між Банком та Клієнтом кредитними договорами, договорами уступки вимоги коштів за депозитними договорами (як механізм реалізації договору застави майнових прав за депозитним договором), при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання) у валюті платежу.
Позивач передбаченого цим пунктом Договору Розпорядження не складав, що не заперечується сторонами у справі.
Заперечення відповідача щодо наявності підстав для списання коштів, із посиланням на договір поруки від 11.12.02 р. та договір доручення від 11.12.02 р. судом відхиляються, оскільки зазначені договори були укладені відповідачем з Бойко Геннадієм Вікторовичем, як з фізичною особою, який відповідно до Статуту ТОВ «Енерготехпром» є одним із учасників товариства та його директором (п. 3 протоколу установчих зборів про створення і діяльність ТОВ «Енерготехпром» від 07.02.03 р.) Згідно ч.3 ст. 96 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Окрім того, Кредитний договір № 5И/65/Д укладався відповідачем з іншою юридичною особою - ТОВ «Ініциатіва».
Отже, з огляду не наведене, враховуючи предмет Кредитного договору № 5И/65/Д, договору поруки від 11.12.02 р. та договору доручення від 11.12.02 р., строки їх укладання, вказані договори є поза межами змісту п. 3.2.8. Договору № 300037 на здійснення розрахунково-касового обслуговування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність списання відповідачем коштів з рахунку позивача.
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За таких обставин, суд приймає до уваги ствердження позивача щодо нанесення йому збитків внаслідок неправомірних дій відповідача, що спричинили втрату його майна у вигляді грошових коштів у сумі 31 931,96 грн., з огляду на що, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 31 931,96 грн. та 13 155,97 грн. суми від інфляції.
Поряд з цим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 11 687,10 грн. - суми неодержаного прибутку (втраченої вигоди), оскільки позивачем не доведено належними доказами у справі, що вказана сума є його не одержаним доходом у розумінні ст. ст. 224, 225 ГК України.
Решта позовних вимог, що стосується стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 4 000,00 грн. також не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вiдповiдно до статтi 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Вiдповiдно до загальних пiдстав цивiльно-правової вiдповiдальностi обов'язковому з'ясуванню при вирiшеннi спору про вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди пiдлягають: наявнiсть такої шкоди, протиправнiсть дiяння її заподiювача, наявнiсть причинного зв'язку мiж шкодою i протиправним дiянням заподiювача та вини останнього в її заподiяннi.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим пiдтверджується факт заподiяння позивачевi моральних чи фiзичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими дiями (бездiяльнiстю) вони заподiянi, в якiй грошовiй сумi позивач оцiнює заподiяну йому шкоду та з чого вiн при цьому виходить, а також iншi обставини, що мають значення для вирiшення спору.
Таким чином, позивач повинен довести факт заподiяння йому моральної шкоди вiдповiдачем.
Чинне законодавство не мiстить вичерпного перелiку обставин, за яких пiдприємство чи органiзацiя може вважати, що їй заподiяно моральну шкоду. Найбiльш характерними випадками заподiяння моральної шкоди таким особам є поширення, у тому числi через засоби масової iнформацiї, вiдомостей, що не вiдповiдають дiйсностi або викладенi неправдиво, якi порочать їх дiлову репутацiю або завдають шкоди їх iнтересам.
Позивач вважає, що своїми діями щодо списання коштів з рахунку відповідач заподіяв шкоду діловій репутації позивача.
Оцінюючи вказані доводи позивача, суд вважає, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди діями відповідача, що також не підтверджується матеріалами справи. Крім того, позивачем не наведено обгрунтованого розрахунку суми моральної шкоди.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Подане відповідачем клопотання щодо припинення провадження у справі відповідно до п. 5 ст. 80 ГПК України, господарським судом відхиляється, виходячи з умов п. 6 Договору доручення від 11.12.02 р., яким передбачено, що в третейському суді підлягають розгляду усі спори та розбіжності, які виникають між сторонами по даному договору. Договір доручення від 11.12.02 р. не предметом даного спору.
Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути Закритого акціонерного товариства КБ «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехпром» (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, 18, МФО 305299, код ЄДРПОУ 32350854, ІПН № 323508504630, № св. 04193028 п/р 26007500005717 в ДФ ВАТ «Кредитпромбанк») 31 931,96 грн. боргу, 13 155,97 грн. суми від інфляції; 450, 88 грн. витрат на сплату держмита; 93,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя А.В. Єременко