№ К-6774/06
12жовтня 2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючогоУсенко Є.А. (доповідача)
суддів :Карася О.В., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М., Сергейчука О.А.
при секретарі Павлушку Р.С.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.05
у справі№ 2-15/485-2005
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомДержавного підприємства дослідного господарства «Передгірське» інституту винограду і вина «Магарач» УААН
доДержавної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим
провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Рішенням господарського суду АР Крим від 14.03.2005 р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2005р, позов задоволено: визнано недійсним рішення ДПІ у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим від 26.03.04 № 522/10/26 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 2 596 655,00 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Судові рішення вмотивовані тим, що виноматеріали, розрахунок за продаж яких з позивачем був здійснений шляхом передачі векселів на загальну суму 1 921 800,00 грн., є підакцизним товаром, і що позивач як продавець не є відповідальною особою за невиконання вимог частин 28, 29 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» по сплаті сум акцизного збору та ПДВ грошовими коштами при здійсненні розрахунків в бартерних операціях з підакцизним товаром.
В касаційній скарзі ДПІ просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій ст.ст.1, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до частин 28, 29 статті 15 зазначеного вище Закону забороняється сплата акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов'язань, векселями та в інших формах, які не передбачають оплату такого акцизного збору грошовими коштами.
При продажу (інших видів відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що не передбачають їх оплати в грошовій формі, в тому числі векселями чи іншими видами боргових зобов'язань, покупець (отримувач) підакцизної продукції зобов'язаний здійснити оплату суми акцизного збору, включеного до ціни продукції, а також податку на додану вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі. У такому ж порядку здійснюється оплата вартості виготовлення (переробки,обробки) підакцизної продукції на давальницьких умовах.
Згідно абзацу сьомого частини 2 ст.17 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі сплати сум акцизного збору та податку на додану вартість шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов'язань, векселями, в тому числі казначейськими, та в інших формах, які не передбачають сплату таких платежів коштами, - у розмірі вартості відвантаженої продукції.
За визначенням абзацу шостого статті 1 зазначеного Закону алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1, 2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08.
Судами попередніх інстанцій встановлено, і це підтверджено наявними у справі доказами, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій згідно спірного рішення слугував факт розрахунку з позивачем покупцями за куплені у позивача у жовтні-листопаді 2003 року виноматеріали з вмісткістю спирту 10,3% об'ємних одиниць з кодом Гармонізованої системи 220429 на суму 1 921 800,00 грн. векселями.
Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про те, що реалізовані позивачем виноматеріали є підакцизним товаром, відповідає правильному застосуванню абзацу шостого статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Разом з тим, предметом спору в даній справі є правомірність застосування контролюючим органом до позивача, як виробника і продавця підакцизного товару (виноматеріалів), штрафних санкцій у зв'язку з реалізацією цього товару із застосуванням вексельної форми розрахунків.
Відповідно до частини першої статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір» в редакції Закону України від 22.03.2001 р. №2324-ІІІ акцизний збір - непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).
Платники акцизного збору визначені статтею 2 цього Декрету, згідно пункту “а» якої такими є, зокрема. суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи)- виробники підакцизних товарів на митній території України.
Згідно пункту 4.1 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість» в редакції Закону України від 15.07.99р. №977-ІV база оподаткування операцій з продажу товарів ( робіт, послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.
Платником податку за визначенням пункту 1.3 статті 1 цього Закону є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Отже, як акцизний збір, так і податок на додану вартість фактично сплачуються покупцем товарів (продукції,робіт, послуг) у ціні придбання.
Зобов'язаними ж особами перед державою щодо утримання та перерахування до державного бюджету сум акцизного збору і ПДВ, сплаченого покупцем у ціні придбання, є, зокрема, виробник підакцизної продукції та продавець товарів ( робіт, послуг).
Відповідальність цих осіб перед бюджетом за несплату сум акцизного збору чи ПДВ з операцій, що підлягають оподаткуванню згідно ст.3 Декрету Кабінету Міністрів “Про акцизний збір» та пункту 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість», наступає незалежно від виконання покупцем своїх зобов'язань щодо оплати придбаних товарів (продукції) (робіт, послуг). При цьому зобов'язання платників податків, зборів (обов'язкових) платежів до бюджетів та державних цільових фондів підлягають виконанню виключно у грошовій формі.
Не виключаючи можливість продажу, зокрема, алкогольних напоїв у межах операцій, що не передбачають їх оплату у грошовій формі, частина 29 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» разом з тим зобов'язує покупця здійснити оплату акцизного збору, включеного до ціни продажу, та ПДВ, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі. Цим самим законодавець забезпечує платнику акцизного збору та ПДВ умови для виконання зобов'язань перед бюджетом.
Відтак і встановлена абзацом сьомим частини 2 статті 17 цього Закону відповідальність у разі сплати сум акцизного збору та ПДВ шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов'язань, векселями чи в інших формах, які не передбачають сплату таких платежів коштами передбачає відповідальною особою покупця товарів (продукції).
З огляду на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо прав і обов'язків сторін та правильного вирішення спору доводи касаційної скарги стосовно наявності підстав для скасувань постановлених у справі судових рішень є безпідставними.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.05 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України за винятковими обставинами з підстав та в порядку передбаченими ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Карась О.В.
Маринчак Н.Є.
Шипуліна Т.М.
Сергейчук О.А.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.