ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
19 вересня 2012 р. № 2а-5215/12/1370
о 09 год., 35 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця
Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не звітується до органів ДПС з четвертого кварталу 2010 року, що підтверджується актом № 152 від 18.04.2012 року, чим систематично порушував п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»та п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України.
Згідно п. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Ухвалою суду від 15.06.2012 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 03088643 зазначений в ухвалі строк заперечень на адміністративний позов не подав.
Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:
04.11.2005 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради проведено державну реєстрацію Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2.
29.11.2005 року відповідач узятий на облік в ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби за № 9069, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 1689/17-113 від 18.04.2012 року.
Згідно довідки ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 1707/17-112 від 18.04.2012 року, згідно якої станом на 18.04.2012 року заборгованості по податках перед бюджетом не має.
Згідно акту ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової № 152 від 18.04.2012 року відповідач не звітується до органів ДПС з четвертого кварталу 2010 року, чим систематично порушував п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»та п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України.
Листом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова № 4880/04-27 від 27.03.2012 року підтверджується, що відповідач на обліку в управлінні Фонду не перебуває.
Листом Галицької районної виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 02-31/248 від 21.03.2012 року підтверджується, що відповідач на обліку у відділенні Фонду не перебуває.
Листом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові № 1517/05 від 20.03.2012 року підтверджується, що відповідач на обліку у відділенні Фонду відповідач не перебуває.
Листом Львівського міського центру зайнятості № 1993/09 від 22.03.2012 року підтверджується, що відповідач не зареєстрований як платник внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про систему оподаткування»№ 1251-ХІІ від 25.06.1991 року із змінами і доповненнями (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»№ 755-ІV від 15.05.2003 року із змінами і доповненнями, ПК України, КАС України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно п.п. 16.1.3., 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Згідно п. 67.2. ст. 67 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб -підприємців.
Згідно ч. 2 ч. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом
року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно ст. 49 цього ж Закону України, суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою ст. 47 цього ж Закону.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 підлягають задоволенню, оскільки вищевказаними доказами, а також копією Декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 року або за інший період звітного року підтверджено, що відповідач протягом року не подавав органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Припинити підприємницьку діяльність Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1).
3. Зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_2 виконати постанову негайно.
4. Державному реєстратору, у відповідності до ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», направити копію постанови суду.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова складена у повному обсязі 19.09.2012 року.
Суддя Гавдик З.В.