ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
10 вересня 2012 р. № 2а-5517/12/1370
о 12 год. 30 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Гавірко О.О., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним
позовом Приватного акціонерного товариства «ГАЛКА -ДРОГОБИЧ», представник -не прибув
до Об'єднаної державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області Державної податкової служби, представник -не прибув
про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення -рішення
Позивач -Приватне акціонерне товариство «ГАЛКА -ДРОГОБИЧ»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Об'єднаної державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення -рішення № 0001901502 від 25.05.2012 року.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки № 130/15-2 від 16.05.2012 року є такими таким, що суперечать вимогам чинного законодавства. На думку позивача, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства на час виникнення спірних правовідносин належить виключно платнику податку, а відтак суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням вимог п.п. 16.5.2. п. 16.5. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав 10.09.2012 року заяву за вхідним № 36890 заяву у якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяв, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви з підстав, що податковим органом 16.05.2012 року проведено документальну невиїзну перевірку дотримання позивачем вимог п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України на предмет своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за період з 20.12.2010 року 27.04.2012 року. За наслідками проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення -рішення, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 20% в сумі 3716,54 грн. за платежем ПДВ, за порушення граничного строку сплати більше за 90 днів узгодженого податкового зобов'язання, а саме по деклараціях з ПДВ за листопад, грудень 2010 року.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неприбуття не повідомив.
Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:
16.05.2012 року ДПІ у Об'єднаної державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України Приватним акціонерним товариством «ГАЛКА -ДРОГОБИЧ»за період з 20.12.2010 року по 27.04.2012 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 130/15-2.
В акті перевірки зазначено:
Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем -ПДВ, чим порушено п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, а саме підстава проведення нарахування узгодженого зобов'язання:
-Податкова декларація з ПДВ за листопад 2010 року, сума нарахування -26784,00 грн., граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання -30.12.2010 року, сума податкового боргу -8910,04 грн., дата сплати -27.04.2012 року, сума сплати -8910,04 грн., кількість протермінованих днів -484;
-Податкова декларація з ПДВ за грудень 2010 року, сума нарахування -37201,00 грн., граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання - 30.01.2011 року, сума податкового боргу - 9672,63 грн., дата сплати -27.04.2012 року, сума сплати -9672,63 грн., кількість протермінованих днів -453.
Враховуючи вищенаведене, ПАТ «ГАЛКА -ДРОГОБИЧ»в порушення п. 57.1. ст. 57 ПК України, сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість і затримкою до 30 календарних днів в сумі 0,00 грн., від 31 і більше днів в сумі 18582,67 грн., за що передбачена відповідальність ст. 126 Податкового кодексу України.
22.05.2012 року Об'єднаної державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області Державної податкової служби, на підставі акту перевірки № 130/15-2 від 16.05.2012 року, прийнято податкове повідомлення -рішення № 0001901502, згідно якого встановлено порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку 484 календарних днів сплати сума грошового зобов'язання в розмірі 18582,67 грн. та застосовано штраф в розмірі 20% в сумі 3716,54 грн.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», № 2181 від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2. пункту 4.2., а також пунктом 4.3. цієї ж статті.
Згідно п. 5.1. цього ж Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону для подання податкової декларації.
Згідно п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Згідно п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим же Кодексом.
Згідно п. 54.1. ст. 54 цього ж Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим же Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п. 57.1. ст. 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим же Кодексом.
Згідно п. 57.3. ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно п. 126.1. ст. 126 цього ж Кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Позивач в обґрунтування позовних вимог подав суду копії:
- Податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року; квитанції про доставку 20.12.2010 року до податкового органу податкової декларації в електронній формі;
- Податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року; квитанції про доставку 20.01.2011 року до податкового органу податкової декларації в електронній формі;
- платіжного доручення № 129 від 30.12.2010 року з призначенням платежу -ПДВ за листопад 2010 року в сумі 26784,00 грн. (термін сплати -30.12.2010 року) ;
- платіжного доручення № 15 від 28.01.2011 року з призначенням платежу -ПДВ за грудень 2011 року в сумі 37201,00 грн. (термін сплати -28.01.2011 року).
Судом не враховуються заперечення відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 57.1. ст. 57 та застосування штрафних санкцій на підставі ст. 126 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем -ПДВ на підставі податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року, оскільки сплата позивачем сум ПДВ проводилась, згідно платіжного доручення № 129 від 30.12.2010 року до набрання чинності Податковим кодексом, дія якого на вказані правовідносини не поширюється, а відтак застосуванню підлягають вимоги п. 7.7. ст. 7, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Щодо сплати узгодженого податкового зобов'язання на підставі податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року, судом встановлено, що вказана декларація податковим органом отримана 20.01.2011 року, що підтверджується квитанцією про її доставку в електронній формі. Відповідно, податкове зобов'язання позивачем сплачено протягом 10 календарних днів з дня, що настають за днем її отримання, що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 28.01.2011 року.
Судом не враховуються заперечення відповідача, щодо правомірності застосування штрафних санкцій, оскільки податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, оскільки докази (вищевказані платіжні доручення), що є у справі вказують на призначення сплати таких коштів, а саме ПДВ за листопад -грудень 2010 року, відтак сплата позивачем зобов'язань по податку на додану вартість за вказаний період підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно п. 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї ж Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї ж Інструкції. При цьому згідно п. 3.8. цієї ж Інструкції, «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
У податкового органу відсутні право чи обов'язок самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу. Докази (платіжні документи), які містяться у справі вказують на призначення платежу -сплата податкових зобов'язань за певний період.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Представником позивача надано суду копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 року, у якій встановлені обставини, а саме, безальтернативне право визначати призначення платежу належить виключно платнику. Відтак, суми податкових зобов'язань або податкового кредиту, з врахуванням п.п. 16.5.2. п. 16.5. ст. 16 Закону, вважаються сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податку. Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, серед яких немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу і виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7. ст. 7 даного Закону, податковий орган не наділений право чи обов'язкові змінювати призначення платежу, самостійно визначене платником податків, спростовують висновки відповідача щодо правомірності прийняття спірного податкового повідомлення -рішення.
Неправильність зарахування відповідачем сплаченого позивачем ПДВ не позбавляє відповідача можливості вжиття заходів щодо примусово стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Після чого буде можливо відповідачу визначити позивачу розмір штрафу за кожну затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Вказана позиція узгоджується із позицією викладеною у листі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 року за № 358/13/13-09 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.04.2010 року.
Жодних інших належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення відповідач суду не надав.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким до платника податків застосовано штрафні (фінансові) санкції, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, податкове повідомлення -рішення Об'єднаної державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області Державної податкової служби № 0001901502 від 22.05.2012 року яким до позивача застосовано штраф в розмірі 20% в сумі 3716,54 грн. є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, відповідно відсутні підстави застосування до позивача відповідальності встановленої п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення -рішення Об'єднаної державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області Державної податкової служби № 0001901502 від 22.05.2012 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «ГАЛКА -ДРОГОБИЧ» (ЄДРПОУ 31945760, вул. Солоний Ставок, 27, м. Дрогобич, Львівська область) 107,30 грн. судового збору.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 17.09.2012 року.
Суддя Гавдик З.В.