Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв
14:10
02.02.2012 Справа № 2а-8113/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. за участю секретаря судового засідання Зощака В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, вул. Робоча, 2-а, м. Миколаїв, 54015
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
простягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1465,20 грн.,
Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (надалі-позивач) звернулось до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1465,20 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що заборгованість за 2010 рік складається з самостійно визначених відповідачем зобов'язань у Розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті.
Позивач надав суду клопотання, відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з інформацією про права та обов'язки, а також повістка про виклик, які були направлені за місцезнаходженням відповідача, повернулись до суду без вручення адресату.
Відповідач відповідно до статей 19, 22 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" змін до відомостей про себе не вніс, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій від 05.09.2011. Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку. Суд розглянув справу за відсутності відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється в зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
У судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.
23.03.2010 відповідач була зареєстрована в якості фізичної особи -підприємця виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 11 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", (надалі-Закон № 1058-чинний на момент виникнення спірних відносин), фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Пунктом 5 частини 1 статті 14 Закону № 1058 встановлено, що застраховані особи, зазначені в пункті 3 статті 11, є страхувальниками відповідно до цього Закону.
Підпунктом 6 пункту 2 статті 17 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України № 1058 відповідач (страхувальник) зобов'язаний сплачувати страхові внески, самостійно ним нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідач подала до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва Розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті за 2010 рік, в якому самостійно відобразила зобов'язання за страховими внесками на загальну суму 2120,40 грн. В рахунок погашення заборгованості позивачем самостійно сплачено лише 655,20 грн. Отже недоїмка відповідача становить 1465,20 грн.
Згідно зі статтею 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату недоїмки, що підтверджується копією корінця вимоги № Ф-16563/03 від 19.05.2011, яку останній не оскаржив в установленому законом порядку, суму заборгованості не сплатив.
Частиною 3 статі 106 Закону № 1058 передбачено право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно зі статтею 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інше, а таким чином є суб'єктом владних повноважень та має право звертатися з позовом до адміністративного суду (статті 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1465,20 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят п'ять гривень 20 копійок) на користь управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.М. Мельник