Cправа № 2a-0770/2828/12
Ряд стат. звіту № 3.3
Код - 04
24 вересня 2012 р. м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання -Шмідзен І.Ю.
за участю представників
позивача: Балог О.Ю. (довіреність від 20.01.2012 року)
відповідач: ОСОБА_2
перекладач: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до ОСОБА_2 про примусове видворення, -
у відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 25 вересня 2012 року.
Чопський прикордонний загін звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (громадянина Бангладешу), яким просить затримати та примусово видворити його за межі території України.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач 12 вересня 2012 року був затриманий прикордонним нарядом "Прикордонний патруль" відділу прикордонної служби "Ужгород" Чопського прикордонного загону за спробу незаконного перетину державного кордону України в напрямку Словаччини. 13 вересня 2012 року першим заступником начальника Чопського прикордонного загону відносно відповідача прийнято рішення про примусове повернення за межі України, останньому роз'яснено, що він зобов'язаний покинути територію України в термін до 15 вересня 2012 року, вказане рішення відповідачем не виконано та не може бути виконано в зв'язку з відсутністю документів та грошей, в зв'язку з чим Чопський прикордонний загін звернувся до суду з позовом про затримання та примусове видворення ОСОБА_2.
В судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, якою (в зменшеному предметі позову) просить суд примусово видворити ОСОБА_2 за межі території України.
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав повністю (як стосовно обставин щодо двох спроб незаконного перетину кордону, так і щодо неможливості добровільно покинути території України в зв'язку з відсутністю документів та грошей), просить задовільнити позов, видворивши його за межі території України, в зв'язку з неможливістю повернення в добровільному порядку через відсутність у нього необхідних документів та коштів для цього.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:
12 вересня 2012 року о 3 год. 45хв. ОСОБА_2 був затриманий прикордонним нарядом "Прикордонний патруль" відділу прикордонної служби "Ужгород" Чопського прикордонного загону у складі Державного інспектора прикордонної служби та інспектора міліції на напрямку 282-283 прикордонних знаків близько 500 м. від лінії державного кордону за спробу незаконного перетину державного кордону України в напрямку Словаччини.
13 вересня 2012 року першим заступником начальника Чопського прикордонного загону прийнято рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства, згідно якого вирішив примусово повернути за межі території України ОСОБА_2 та зобов'язано його покинути територію України в строк до 15 вересня 2012 року.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VI (діє з 26.12.2011 року, далі -Закон 3773), центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Відповідно до ч.5 ст.30 Закону 3773, рішення суду про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, а стосовно іноземців та осіб без громадянства, затриманих ним у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України - органом охорони державного кордону. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове видворення здійснюється органом, за чиїм позовом суд прийняв рішення про примусове видворення. З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове видворення службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що у відповідача законна підстава для знаходження на території України відсутня, внаслідок власної недобросовісної правової поведінки жодних дій на набуття такої підстави відповідач не вчинив, наміру дотримуватись вимог національного законодавства України і залишати територію України він не має, і тому підлягає примусовому видворенню з України. Крім того, ст. 4 Закону 3773 визначені підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, однак, суду, при розгляді даної справи, жодних підстав, які визначені в наведеній статті, відповідачем не надано. Судом встановлено, що відповідач переслідує мету незаконно перетнути державний кордон України в напрямку Західної Європи, документів та коштів для добровільного повернення на батьківщину не має. Дії відповідача можуть загрожувати національним інтересам безпеки України, охорони громадського порядку та правам і законним інтересам громадян України та інших осіб, які проживають в Україні.
За наведених обставин, враховуючи те, що відповідач не покинув територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення, відсутність у відповідача документів необхідних для добровільного виїзду, що підтверджується протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей та документів від 12.09.2012 року, відсутність на території України родичів, а також факт незаконного перетинання державного корону України -позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають матеріалам справи та вимогам закону та слід задовольнити позов та примусово видворити ОСОБА_2 за межі території України.
Відповідно до наказу МВС України "Про затвердження положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні" від 16.10.2007 року № 390 (зареєстроване в Мінюсті України 14.11.2007 року за № 1268-14535) адміністративне видворення в примусовому порядку передбачає затримання іноземців, оформлення перебування примусового виселення, за необхідності примусового тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, подальше супроводження (конвоювання) затриманого до контрольно-пропускного пункту через державний кордон України.
Частиною 3 ст.30 Закону 7337 встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення (передбаченого ч.1 цієї статті, тобто, рішення суд про примусове видворення з України іноземця та особи без громадянства) з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, адміністративний суд виносить постанову про примусове видворення з України іноземця та особи без громадянства (якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення) згідно ч.1 ст.30 Закону 7337, та на підставі постанови адміністративного суду про примусове видворення органи, що визначені ч.3 цієї статті та в порядку, встановленому ч.4 цієї статті -розміщують осіб, примусово видворених за постановою суду, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Згідно ст. ст. 112, 136 КАС України, суд приймає визнання позову, якщо ці дії не суперечать закону та не порушують прав, свобод або інтересів сторін або інших осіб. Визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, та визнання позову приймається судом, позовні вимоги відповідають вимогам закону, підтверджені належними і допустимими доказами, у зв'язку з чим позов слід задовольнити у повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 136, 160, 163, 183 -5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до ОСОБА_2 про примусове видворення - задовольнити повністю.
2. Примусово видворити громадянина Бангладеш ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі території України
3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Суддя С.І. Рейті