Категорія №10.1
Іменем України
28 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/7155/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Смішливої Т.В.,
при секретарі: Любімовій Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства «Підприємство Перевальської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 15» про стягнення заборгованості по пені у розмірі 11809,90 грн., -
19 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства «Підприємство Перевальської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 15» про стягнення заборгованості по пені у розмірі 11809,90 грн.
В обґрунтування якого зазначено, що Державне підприємство «Підприємство Перевальської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 15» є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та взято на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області.
У відповідності зі ст. 45 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" роботодавці як страхувальники зобов'язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду.
У порушення вказаної норми Закону відповідач не сплачував страхові внески, у зв'язку з чим, станом на 13.08.2012, за ним утворилась заборгованість по пені, за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 у розмірі 11809,90 грн.
Заборгованість підприємства перед Фондом, по пені підтверджується розрахунковою відомістю від 13.08.012 №60.
Тому позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.
У судове засідання представники сторін не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю, відповідач причини неявки свого представника суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Державне підприємство «Підприємство Перевальської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 15» є юридичною особою, є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та взято на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області. (а.с.13-15).
Як вбачається з акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 33 від 13.08.2012 працівниками відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області здійснено перевірку Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 15. В акті перевірки зазначено, що Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 15 має заборгованість зі сплати страхових внесків за що управлінню нараховано пеню у сумі 11809,90 грн. (а.с. 9-10)
Додатком до вказаного акту є розрахунок пені, відповідно до якого Державному підприємству «Підприємство Перевальської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 15» за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 за несплату заборгованості по страховим внескам перед Фондом у сумі 130804,67 грн. нараховано пеню у розмірі 11809,90 грн. (а.с. 9).
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 15 та Державне підприємство «Підприємство Перевальської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 15» є різними юридичними особами, які не несуть відповідальність за сплату страхових внесків один за одного.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Підпунктом 8.1 пункту 8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134 (яка була чинною до 01 січня 2011 року), передбачено, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.
Порядок нарахування пені був встановлений підпунктами 5.1 та 5.2 пункту 5 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134 (яка була чинною до 01 січня 2011 року).
З дня набрання чинності Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме 01 січня 2011 року, яким серед іншого, виключено положення статей 49 та 52 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", не передбачена відповідальність страхувальника за прострочення сплати страхового внеску до Фонду у вигляді нарахування та стягнення контролюючим органом пені.
Тобто, з 01 січня 2011 року не існує Закону, який би передбачав нарахування та стягнення, розміру пені за несплату (несвоєчасну сплату) даного виду страхування.
Відповідно до пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-7/99, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно з абзацом 4 вказаного рішення Конституційного Суду України відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.
Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Тобто, на час прийняття позивачем рішення про нарахування пені, правових норм, які б встановлювали відповідальність страхувальника за прострочення сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, не існувало.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що на час проведення перевірки та нарахування відповідачу пені не існувало законодавчої норми, яка б надавало позивачу вказане право, суд вважає необґрунтованими вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області про стягнення пені, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області до Державного підприємства «Пдприємство Перевальської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області №15»про стягнення заборгованості по пені за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 у розмірі 11809,90 грн. відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Т.В. Смішлива