м.Вінниця
20 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/2958/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,
розглянувши у відсутність представників сторін матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного Фонду України у м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
Управління Пенсійного Фонду України у м. Могиліві-Подільському та Могилів-Подільському районі звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з серпня по грудень 2010 року у сумі 1344,80 грн. На адресу відповідача було направлено вимоги про сплату боргу. Однак, в добровільному порядку відповідач суму заборгованості не сплатив, що стало підставою для звернення УПФ України у м. Могиліві-Подільському та Могилів-Подільському районі до суду.
Ухвалою суду від 22.06.2012 року у справі відкрито скорочене провадження.
18.07.2012 року, у зв'язку із тим, що на адресу суду повернулось поштове відправлення із відміткою "адресат за даною адресою не проживає", ухвалою суду справу призначено до розгляду в загальному порядку та зобов'язано позивача надати до суду докази у підтвердження державної реєстрації відповідача (довідка або витяг з ЄДРПОУ) та/або докази про його місцезнаходження/перебування (довідка з адресного бюро).
Ухвалою суду від 06.08.2012 року явку представника позивача визнано обов'язковою та витребувано вищезазначені докази.
10.08.2012 року представник позивача у судове засідання не з'явився, надавши факсимільним зв'язком клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку із тим, що у дане судове засідання не має можливості у такий термін надати докази, які були витребувані судом ухвалою від 06.08.2012 року.
У зв'язку із вищевикладеним, ухвалою суду від 10.08.2012 року провадження у справі зупинено до 20.09.2012 року
19.09.2012 року від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання та витребовувані документи ухвалою від 06.08.2012 року.
Ухвалою суду від 20.09.2012 року провадження у справі поновлено, так як обставини, що були підставою для зупинення провадженні, відпали.
20.09.2012 року представник позивача у судове засідання не з'явився, надавши через канцелярію суду клопотання від 19.09.2012 року, яким просив долучити до матеріалів справи довідку адресно-довідкового бюро УДСМ України у Вінницькій області від 16.08.2012 року № 26/11530 щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та довідку №81 від 13.08.2012 року видану державним реєстратором Могилів-Подільської міської ради щодо реєстрації ОСОБА_1 як суб'єкта підприємницької діяльності. Одночасно, даним клопотання представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив судове засідання провести за його відсутності (а.с.45).
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча ухвали та повістки направлялись на адресу: АДРЕСА_1, за якою зареєстрований у секторі адресно-довідкової роботи УДМС України у Вінницькій області та підтверджується довідкою (а.с.46).
Положенням частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.
Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність перешкод у розгляді справи та потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований з 26.08.1992 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується довідкою №81 від 13.08.2012 року державного реєстратора виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради (а.с.47).
Відповідач зареєстрований в управлінні ПФУ в м. Могилів-Подільському та Могилів-Подільському районі платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до 01.01.2011 року, а з 01.01.2011 року - платником єдиного внеску.
ОСОБА_1 має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Могилів-Подільському та Могилів-Подільському районі по сплаті страхових внесків за період з серпня по грудень 2010 року у розмірі 1344,80 грн., що підтверджується повідомленням-розрахунком (а.с.8-9).
Відповідно до ст. 1 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон), страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 11 Закону визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
08.07.2010 року прийнято Закони України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.
Протягом липня - грудня 2010 року відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується сплата ним сплата фіксованого податку, однак, сплату страхових внесків, у розмірах, передбачених Законом, відповідач не проводив.
В зв'язку з цим, у відповідача виникла заборгованість страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з серпня по грудень 2010 року в сумі 1344,80 грн.
Відповідно ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).
Згідно ч. 3 ст. 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону відповідачу направлялись вимога про сплату боргу № 115 від 05.11.2010 року (а.с.6) на суму 860,46 грн. та №280 від 14.02.2011 року на суму 884,34 грн.
Однак, з урахуванням часткової сплати заборгованості за відповідачем рахується борг перед Пенсійним фондом у розмірі 1344,80 грн.
Відповідно до абз. 3 ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язання із сплати страхових внесків мають пріоритет над усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати зарплати.
З урахуванням викладеного, та беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, суд приходить до висновку що адміністративний позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог в сумі 1344,80 грн.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на рахунок управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському та Могилів-Подільському районі (24000, м. Могилів-Подільський, вул. 3-тя Гвардійська, 19, р/р 25607323390103 в філії ВОУ АТ "Ощадбанк", МФО 302076, код ЄДРПОУ 37865377) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з серпня по грудень 2010 року у сумі 1344,80 грн. (одна тисяча триста сорок чотири грн. 80 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна