вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
13 вересня 2012 р. (17:30) Справа №2а-10323/09/5/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Марущенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі»
до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим
про скасування вимоги,
Обставини справи: Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим про скасування вимоги від 08.01.2009 №Ю-76 про сплату боргу в загальній сумі 2519371 грн., а саме недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування у сумі 2263066,50 грн., штрафу в сумі 119388,85 грн. та пені в сумі 136916,33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємством сплачувався своєчасно, у зв'язку з чим заборгованість зі збору, яка виникла до 01.01.2004 року, на момент винесення вимоги була відсутня. Крім того, рішення про застосування штрафних санкцій та пені підприємством не отримувалось.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.11.2009 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили рішенням в справі №2-27/13234.1-2007А.
У зв'язку з обранням судді Цикуренко А.С. суддею Севастопольського апеляційного адміністративного суду згідно з протоколом розподілу від 04.11.2010 року справу призначено до розгляду судді Сидоренко Д.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.03.2012 року справу прийнято до провадження суддею Сидоренко Д.В. та провадження по справі поновлено з 10.04.2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.04.2012 року підготовче провадження по справі закінчено, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.2012 року провадження по справі було зупинено до 29.05.2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.06.2012 року провадження по справі було зупинено до 16.08.2012 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.08.2012 року провадження по справі було зупинено до 13.09.2012 року.
Позивач явку свого представника в судове засідання, яке відбулось 13.09.2012 року, не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення на його адресу судової повістки. Раніше позивачем суду було надано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності з урахуванням наданих заперечень. У запереченні на адміністративний позов відповідач з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що на момент винесення вимоги за позивачем була наявна заборгованість по страховим внескам, штрафним санкціям та пені, яка виникла через несвоєчасне перерахування грошових коштів по зобов'язанням. Таким чином, оскаржувана вимога обґрунтована та повністю відповідає вимогам законодавства.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема, керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою; забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; застосовування фінансових санкцій, передбачених законом.
Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що Управління Пенсійного фонду в м. Керч АР Крим є територіальним органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати страхових внесків, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст.3 КАС України.
Отже, даний спір є публічно-правовим та, керуючись правилами територіальної підсудності адміністративних справ про оскарження ненормативних актів індивідуальної дії за місцем знаходження позивача, що встановлені ч.2 ст.19 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2009 року Управлінням Пенсійного фонду в м. Керч АР Крим винесено вимогу № Ю-76 про сплату боргу КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» у загальній сумі 2519371,68 грн., у тому числі:
1656895,92 грн. - недоїмка зі сплати страхових внесків по рахунку 2560670445612; 21746,56 грн. - недоїмка зі сплати страхових внесків по рахунку 2560670545613,
584424,02 грн. - недоїмка із сплати страхових внесків, 119388,85 грн. - фінансові санкції та 136916,33 грн. - пеня по рахунку 25603010045601 (а.с.6).
Не погодившись з сумою боргу, яка виникла у період до 01.01.2004 року, по рахунку 25603010045601, позивачем вимогу № Ю-76 від 08.01.2009 року було оскаржено до Окружного адміністративного суду АР Крим.
Судом була перевірена наявність в Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі АР Крим підстав для винесення вимоги про сплату боргу № Ю-76 від 08.01.2009 року, а також відповідність вимоги нормам чинного законодавства, та встановлено наступне.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів Пенсійного фонду України , суд має керуватися критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі по тексту - Закон) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно із ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Стаття 3 Закону визначає, що суб'єктами солідарної системи пенсійного забезпечення в Україні є, зокрема страхувальники та Пенсійний фонд.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Частиною 3 статті 15 Закону встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду (ч. 6 ст. 20 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Матеріали справи вказують на те, що сума боргу позивача, визначена у вимозі № Ю-76 від 08.01.2009 року у загальній сумі 840729,20 грн. по рахунку 25603010045601, складається з недоїмки із сплати страхових внесків в сумі 584424,02 грн., фінансових санкцій в сумі 119388,85 грн. та пені в сумі 136916,33 грн.
Згідно з даними картки особового рахунку страхувальника КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» за період з 01.01.2004 року по 01.01.2009 року (а.с.156-159) недоїмка із сплати страхових внесків складається з наступних сум:
- станом на 01.01.2004 року за позивачем наявна сума заборгованості у розмірі 788694,10 грн.;
- до картки особового рахунку позивача 02.01.2004 року внесено суму недоїмки по страховим внескам за листопад 2003 року на підставі розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 79327,81 грн. (а.с.169);
- до картки особового рахунку позивача 30.01.2004 року внесено суму недоїмки по страховим внескам за грудень 2003 року на підставі розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 116474,44 грн. (а.с.168);
- до картки особового рахунку позивача 21.02.2004 року внесено суму недоїмки по страховим внескам за січень 2004 року на підставі розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 66704,14 грн.(а.с.166);
- до картки особового рахунку позивача 31.05.2004 року внесено суму недоїмки по страховим внескам за березень та квітень 2004 року на підставі розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 158297,81 грн.(а.с.160,162);
- з урахуванням часткової сплати в розмірі 721545,52 грн. сума недоїмки позивача із сплати страхових внесків за 2004 рік становила 487952,78 грн.
- на підставі акту № 22-Ю від 20.03.2006 року позивачу донарахована сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за період до 01.01.2004 року в сумі 96474,24 грн. (а.с.173-176).
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по страховим внескам згідно з карткою особового рахунку станом на 01.01.2009 року становила 584424,02 грн.
Враховуючи наявну за позивачем суму недоїмки Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим 27.03.2006 року звернулось до Господарського суду АР Крим про стягнення з КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» 1357618,64 грн. заборгованості, у тому числі 1092198,76 грн. - недоїмка із сплати страхових внесків, фінансові санкції 119388,85 грн., пеня - 136916,33 грн. (а.с.23-24).
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 12.02.2007 року провадження у справі №2-17/8444-2006А було закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову (а.с.25-26).
Ухвалою від 24.09.2007 року по справі № 2-27/13234.1-2007А Господарським судом АР Крим було прийнято до провадження заяву прокурора м. Керч в інтересах Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим про перегляд справи №2-17/8444-2006А за нововиявленими обставинами (а.с.27-28).
Постановою Господарського суду АР Крим від 02.04.2009 року по справі № 2-27/13234.1-2007А (а.с.29-32) заяву прокурора м. Керч в інтересах Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим про перегляд справи №2-17/8444-2006 А за нововиявленими обставинами задоволено, стягнуто з КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» 744257,96 грн. заборгованості станом на 01.01.2004 року (487952,78 грн. - недоїмка, 119388,85 грн. - фінансові санкції, 136916,33 грн. - пеня).
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 17.04.2012 року по справі № 2-27/13234.1-2007А/5002 постанову Господарського суду АР Крим від 02.04.2009 року по справі № 2-27/13234.1-2007А скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» 578589,70 грн. заборгованості станом на 01.01.2004 року (а.с.69-70).
Рішення суду апеляційної інстанції засновано на висновку судово-економічної експертизи від 07.07.2011 року, згідно якого заборгованість КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі», яка виникла до 01.01.2004 року, станом на 18.07.2007 року з рахунком всіх внесків, перерахованих в Пенсійний фонд м. Керч, становить 578589,70 грн.
З метою з'ясування питання, чи входить до вказаної вище суми заборгованості КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» сума фінансових санкцій та пеня, судом було витребувано від ТОВ «Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи» висновок судово-економічної експертизи № 17 від 07.07.2011 року, проведеної за матеріалами справи № 2-27/13234.1-2007А/5002.
Згідно з висновком № 17 від 07.07.2011 року (а.с.179-189) та з урахуванням пояснень, наданих директором ТОВ «Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи» Писаревою І.Ю. (а.с.178), штрафні санкції та пеня в розрахунок не включались, оскільки питання про це перед експертом не ставилось.
Експертизою було встановлено, що станом на 18.01.2007 року заборгованість КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» зі збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становила 578589,70 грн.
Вказані дані отримані експертом з особової картки платника.
Проте, за результатами вивчення особової картки КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» за період з 01.01.2004 року по 01.11.2008 року (а.с.156-159) судом було встановлено, що заборгованість позивача зі збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за підсумками 2004 року становила 487952,78 грн. Останній запис до картки особового рахунку позивача за досліджуваний період внесений 03.04.2006 року (донарахування страхових внесків за наслідками перевірки в сумі 96471,24 грн.). При цьому, вказана сума не була врахована експертом при визначенні суми недоїмки позивача.
Будь-яких інших записів до карки особового рахунку позивача у період з 03.04.2006 року по 01.11.2008 року не вносилось.
Таким чином, сума недоїмки позивача як станом на 01.11.2008 року, так і станом на 18.01.2007 року має бути однаковою та становити 584424,02 грн. (487952,78 грн. + 96471,24 грн.).
В той час, як експертом було визначено інший розмір заборгованості КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» станом 18.01.2007 року, а саме - 578589,70 грн.
Як було встановлено судом під час розгляду даної справи, станом на 01.01.2004 року недоїмка позивача по сплаті страхових внесків становила 487952,78 грн., що підтверджується даними картки особового рахунку позивача.
В подальшому, вказана сума заборгованості була збільшена на 96474,24 грн. за рахунок суми страхових внесків, донарахованих Пенсійним фондом, за період до 01.01.2004 року на підставі акту №22-Ю від 22.03.2006 року.
Таким чином, документами, наявними в матеріалах справи, підтверджується сума заборгованості позивача з недоїмки по страховим внескам, яка виникла у період до 01.01.2004 року, у розмірі 584424,02 грн.
Враховуючи зазначене вище, суд вважає обґрунтованим зазначення відповідачем у вимозі № Ю-76 від 08.01.2009 року суми боргу позивача станом на 01.01.2009 року з недоїмки по страховим внескам у розмірі 584424,02 грн. по рахунку 25603010045601.
Що стосується суми фінансових санкцій та пені, то суд зазначає наступне.
До набрання чинності Законом Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто до 01.01.2004 року, порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій було визначено нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ ( далі по тексту - Закон № 2181).
Пунктом 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181 було визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків такої суми;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків такої суми;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Порядок нарахування пені було визначено ст. 16 Закону № 2181, відповідно до п.16.1 якого Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;
б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.
У разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника у порядку, передбаченому цим Законом, нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем п.16.3 ст. 16 Закону № 2181).
Згідно з п.п.16.4.1 п.16.4 ст. 16 Закону № 2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
На підставі зазначеного вище, враховуючи затримку сплати позивачем узгодженої суми страхових внесків строком на 350 календарних днів, керуючись п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181, відповідачем 16.07.2003 року прийнято рішення № 135 про застосування до позивача 119388,85 грн. штрафних санкцій (а.с.101).
Вказане рішення було отримане позивачем 21.07.2003 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.101 зворотній бік).
В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, позивачем не було надано суду доказів оскарження вказаного рішення.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що рішення № 135 від 16.07.2003 року не скасоване, однак визначена у ньому сума штрафних санкцій позивачем не сплачена.
Не було проведено позивачем також оплату нарахованої за несвоєчасну сплату страхових внесків пені.
Судом встановлено, що розрахунок пені був здійснений відповідачем за період з 12.07.2003 року по 03.09.2003 року (а.с.99 зворотній бік).
Про нараховану суму пені в розмірі 136916,33 грн. позивача було сповіщено повідомленням № 04-01-5/5614 від 24.09.2003 року (а.с.99).
Вказане повідомлення було отримане позивачем 01.10.2003 року, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.99 зворотній бік).
Позивачем не було надано суду ані доказів оскарження розрахунку суми пені, ані доказів його сплати.
За таких умов, суд вважає правомірним відображення відповідачем у вимозі № Ю-76 від 08.01.2009 року суми боргу позивача по фінансовим санкціям в розмірі 119388,85 грн. та по пені - 136916,33 грн.
На правомірність складення Пенсійним фондом вимоги № Ю- 44/10 від 06.11.2008 року на загальну суму 2112048,70 грн. також вказує, зокрема укладений між позивачем та відповідачем 23.08.2012 року договір № 1 про розстрочення суми заборгованості із сплати страхових внесків (а.с.171-172).
Згідно вказаного договору Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим надано позивачу розстрочку сум заборгованості зі сплати страхових внесків усього в сумі 2942757,58 грн.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що до вказаної суми заборгованості увійшла також заборгованість позивача по страховим внескам, яка виникла у період до 01.01.2004 року.
Вказана обставина не заперечується сторонами по справі.
Таким чином, позивачем фактично погоджено суму заборгованості, визначену у вимозі № Ю-76 від 08.01.2009 року по рахунку 25603010045601, в сумі 840729,20 грн.
Що стосується безпосередньо складення та оформлення відповідачем вимоги № Ю-76 від 08.01.2009 року, то суд зазначає наступне.
Порядок стягнення заборгованості зі страхувальників на час формування відповідачем оскаржуваної вимоги було визначено Розділом 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі по тексту - Інструкція № 21-1).
Відповідно до п.б) п.8.2 Інструкції № 21-1 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-ша частина - літери «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2-га частина - порядковий номер, 3-тя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу (п.8.3 Інструкції № 21-1).
За результатами вивчення вимоги № Ю-76 від 08.01.2009 року, суд дійшов висновку, що вказану вимогу оформлено Пенсійним фондом належним чином.
За таких обставин, враховуючи, що під час розгляду справи встановлено правомірність складення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим вимоги № Ю-76 від 08.01.2009 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її скасування та, як наслідок, необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні, яке відбулось 13.09.2012 року оголошено вступну ту резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 18.09.2012 року
Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд
1.В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Сидоренко Д.В.