вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
13 вересня 2012 р. 12:31 Справа №2а-2842/09/12/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Реут А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СлавФіш"
до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим ДПС
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.08р. №0000332304/3
за участю представників:
позивача - Якубова Р.А., довіреність №12/01-юр від 20.07.12р.
відповідача - Базілевич Н.В., довіреність №578/10/10-00 від 12.03.12р.;
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ««СлавФіш» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 04.11.08р. №0000332304/3 про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 20444,00грн. за березень 2008 року.
Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення відповідачем невірно застосовані положення Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ Окружного адміністративного суду АР Крим, справу №2а-2842/09/9/0170 призначено на розгляд судді Цикуренко А.С.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.02.09р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У зв'язку із звільненням Цикуренко А.С. з посади судді Окружного адміністративного суду АР Крим, відповідно до протоколу повторного розподілу автоматизованого розподілу справ Окружного адміністративного суду АР Крим, справу №2а-2842/09/12/0170 призначено на розгляд судді Котаревої Г.М.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.07.12р. було проведено заміну первинного відповідача по справі, Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим, на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Керчі АР Крим ДПС.
Представники позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, наведених у запереченні на позов від 17.04.09р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «СлавФіш» зареєстровано як юридична особа 11.08.03р. Державним реєстратором Виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим (а.с. 29).
ТОВ «СлавФіш» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.06.07р. №100048821, виданим ДПІ в м. Керчі АР Крим (а.с.32).
У період з 10.06.08р. по 17.06.08р. посадовими особами відповідача було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «СлавФіш» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2008р. (по операціям попередніх періодів).
За результатами перевірки складено акт від 19.06.08р. №1000/23-4/32532865 (а.с.9-21), за висновками якого встановлено порушення абз. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у завищенні заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року на 20444,00грн.
Зазначений висновок відповідача заснований на тому, що залишок від'ємного значення попередніх звітних періодів за результатам попередньої перевірки, оформленої актом від 20.03.08р. №387/23-4/32532865, був завищений у грудні 2007 року та в січні 2008 року.
На підставі акту перевірки від 19.06.08р. №1000/23-4/32532865, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення 04.11.08р. №0000332304/3,яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року на 20444,00грн. (а.с.5).
Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про систему оподаткування» ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Податок як обов'язковий внесок сплачується до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду платником у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування (стаття 2 Закону № 1251-ХІІ).
Відповідно до статті 11 Закону України № 1251-ХІІ відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України №168/97-ВР вважається дата здійснення першої із подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека),
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Згідно п.п. 7.7.3. п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Згідно п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Аналіз зазначених норм Закону України №168/97-ВР дозволяє зробити висновок про те, що в п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 йдеться про суму податкового кредиту, розраховану за правилами підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, - тобто як про сплачений, так і про нарахований податок на додану вартість.
З аналізу норм підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, 7.7.1 статті 7 Закону України №168/97-ВР вбачається, що бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку із зайвою сплатою (нарахуванням) податку і не залежить від сплати даного податку до бюджету постачальником.
Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.
При цьому Закон не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також Законом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування. Крім того, під час тлумачення норм Закону, що регулюють порядок визначення сум бюджетного відшкодування, пріоритетне застосування мають спеціальні норми пункту 7.7 статті 7 Закону, а не сама по собі термінологія поняття бюджетного відшкодування, наведена в пункті 1.8 статті 1 Закону.
За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, так і сплату сум податку на додану вартість постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.
Отже, під час встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми податку на додану вартість, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
23.04.08р. позивачем було надано до ДПІ в м. Керчі АР Крим податкову декларацію з ПДВ за березень 2008 року та додані до неї розрахунок суми бюджетного відшкодування у розмірі 30161 (додаток 3), довідку про залишки суми від'ємного значення попередніх податкових періодів (додаток 2), згідно якої залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду) склала 38788,00грн., а саме: березень 2008 року - 9717,00грн., лютий 2008 року - 145,00грн., січень 2008 року - 7771,00грн., жовтень 2007 року - 796,00грн., червень 2007 року - 6458,00грн., лютий 2007 року - 2,00грн., січень 2007 року - 113,00грн., грудень 2006 року - 2123,00грн., серпень 2006 року - 81,00грн., липень 2006 року - 234,00грн., лютий 2006 року - 1,00грн., грудень 2005 року - 516,00грн., липень 2005 року - 10831,00грн. (а.с. 22-25).
Із зазначеної суми отримувачем товарів фактично було сплачено позивачу 30161,00грн., яка, на думку позивача, підлягає згідно абз. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню.
На думку відповідача, згідно зазначеного акту перевірки від 19.06.08р. №1000/23-4/32532865, сума, що заявлена до бюджетного відшкодування завищена на 20444,00грн.
Судом встановлено, що позивачем в судовому порядку були оскаржені податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0000132304/3 від 19.09.08р. про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26117,00грн., частково на суму 26051,00 грн., у тому числі за декларацією за грудень 2007р. - 12612,00грн. та за декларацією за січень 2007 р. - 13439,00грн. та № 0000552304/3 від 19.09.08р. про донарахування суми податкових зобов'язань з ПДВ з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 19690,20грн., за декларацією за грудень 2007 р. та січень 2008 р., які були винесені на підставі порушень, встановлених актом перевірки від 20.03.08р. №387/23-4/32532865.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим 06.11.08р. по справі №2-3744/08/9 адміністративний позов задоволено повністю, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим № 0000132304/3 від 19.09.08р. про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26117,00грн., частково на суму 26051,00грн., у тому числі за декларацією за грудень 2007 р. - 12612,00грн. та за декларацією за січень 2007 р. - 13439,00грн. та №0000552304/3 від 19.09.08р. про донарахування суми податкових зобов'язань з ПДВ з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 19690,20 грн., за декларацією за грудень 2007 р. та січень 2008р. (а.с. 111-112).
Зазначене рішення набрало законної сили.
Також судом встановлено, що позивачем в судовому порядку були оскаржені податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0000292304/0 від 29.05.08р., № 0000292304/1 від 27.06.08р., № 0000292304/2 від 01.09.08р. та №0000292304/3 від 11.11.08р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16284,00грн. по декларації за лютий 2008р., які були винесені на підставі порушень, встановлених актом перевірки від 17.05.08р. №699/23-4/32532865, в якому, у свою чергу, були використані висновки акту перевірки від 20.03.08р. №387/23-4/32532865. Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим 03.06.10р. по справі №2-7701/08/8 адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим №0000292304/0 від 29.05.08р., № 0000292304/1 від 27.06.08р., № 0000292304/2 від 01.09.08р. та №0000292304/3 від 11.11.08р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16284,00грн. по декларації за лютий 2008р. (а.с. 92-98). Зазначене рішення набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд зазначає, що при проведенні перевірки, оформленої актом від 19.06.08р. №1000/23-4/32532865, використовувались висновки акту перевірки від 17.05.08р. №699/23-4/32532865.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що суми від'ємного значення податку на додану вартість, які увійшли до розрахунку бюджетного відшкодування минулих періодів не відшкодовувались в попередніх податкових періодах, що також підтверджується деклараціями з ПДВ.
У зв'язку з наведеним, враховуючи обставини, викладені в постановах Окружного адміністративного суду, що набрали законної сили, суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування позивача з ПДВ за березень 2008 року на суму 20444,00грн., в силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим 04.11.08р. №0000332304/3 є протиправним та підлягає скасуванню.
В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.
В судовому засіданні 13.09.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 18.09.12р.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим 04.11.08р. №0000332304/3 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «СлавФіш» заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 20444,00грн. за березень 2008 року.
3. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СлавФіш» (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Набережна, 1) за рахунок коштів на утримання Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим ДПС 3,40грн
У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Суддя Котарева Г.М.