2
13 вересня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Бойчука І.В.,
суддів Горблянського Я.Д., Мелінишин Г.П., секретаря Городецької У.С.,
сторін: представника ВАТ «Коломийське АТП»; ОСОБА_1. та його представника;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Коломийське АТП» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 24 липня 2012 року,-
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 24 липня 2012 року задоволено позов ВАТ «Коломийське АТП» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь відкритого акціонерного товариства «Коломийське АТП» 85000 гривень матеріальної шкоди, 850 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
ОСОБА_1 з рішенням суду першої інстанції незгідний і вважає його незаконним і таким, що підлягає скасуванню.
Під час судового розгляду було виявлено що копією договору та контракту, він не підписував, а тому по справі була призначена почеркознавча експертиз, із висновку якої вбачається що на експертне дослідження подано копію контракту та копію договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Оцінюючи дані копії експерт зробив припущення, що на даних копіях підпис може бути його. Тому ОСОБА_1 вважає що даний висновок експерта не може бути доказом по справі. Суд неправильно застосував норми матеріального права, а мав керуватися нормами трудового права.
В справі відсутні будь-які докази того, що ВАТ «Коломийське АТП» виплатило ОСОБА_2 відшкодування майнової шкоди за пошкоджений автобус в розмірі 85 000 грн., ________________________________________________________________________________
Справа № 2/0909/1383/2011р. Головуючий у 1 інстанції - Потятинник Ю.Р.
Провадження № 22ц/0990/1762/2012р. Суддя-доповідач - Бойчук І.В.
Категорія 30
які з ОСОБА_1 суд стягнув в порядку регресу. Як вбачається із платіжних документів ВАТ «Коломийське АТП» виплатило кошти для поповнення БПК за договором ОСОБА_2 на суму 80000 грн., а з нього стягнуто 85000 грн. Пошкоджений автомобіль був проданий, але сума коштів за його продаж не пішла на погашення заборгованості.
Апелянт вважає що суд першої інстанції неправильно оцінив зібрані по справі докази, неправильно застосував норми матеріального права і ухвалив незаконне рішення.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати, та постановити нове про відмову в задоволенні позову.
Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач працював згідно укладеного контракту з позивачем від 25.09.2007р. водієм автотранспорту в період з 25.09.2007р. по 11.11.2009р., що підтверджується відповідними наказами.
13.10.2009р. біля 18 год. 15 хв. відповідач керуючи автомобілем «Фольксваген-LT 46ПЕ» д.н.з. НОМЕР_3 та здійснюючи пасажирське перевезення по маршруту «Прикмище-Івано-Франківськ» в умовах снігопаду не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, не справившись з керуванням виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Сузукі-Гранд-Вітара». д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів. Вина ОСОБА_1 встановлена постановою Коломийського міськрайсуду від 20.01.2010р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та постановою від 22.10.2009р. про відмову в порушенні кримінальної справи, згідно якої причиною дорожньо-транспортної пригоди визнано порушення ОСОБА_1 п. 11.1,12.1 Правил дорожнього руху України.
Автомобіль «Фольксваген-LT 46ПЕ» д.н.з. НОМЕР_3 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить третій особі і використовувався позивачем згідно укладеного договору оренди між позивачем та третьою особою.
Згідно висновку спеціаліста матеріальний збиток спричинений третій особі пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП становить 93250 грн. 88 коп., вартість відновлювального ремонту - 121731 грн.
У відповідності до укладеної між позивачем та третьою особою угоди від 30.12.2009р. про відшкодування заподіяної шкоди в розмірі 85000 грн. позивач окремими платіжними дорученнями виплатив третій особі дану суму, що підтверджується довідкою адміністрації позивача та доданим до справи копіями платіжних доручень. Перерахунок коштів здійснювався на банківську платіжну картку (БПК) ОСОБА_2, якому належав пошкоджений транспортний засіб.
Суд першої інстанції обгрунтовано визнав безпідставними і спростованими в судовому засіданні доводи відповідача про те, що платіжні доручення не є доказами виплаченого відшкодування.
Згідно ст. 1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Не заслуговують на увагу доводи відповідача, що він має нести відповідальність за завдану підприємству шкоду згідно норм трудового законодавства, оскільки завдана його діями матеріальна шкода повинна бути відшкодована в порядку регресу відповідно до норми ст. 1191 ЦК України.
Наказом № 133 від 30.12.2009р. за відповідачем було закріплено автомобіль «Фольксваген-LT 46ПЕ» д.н.з. НОМЕР_3. Відповідач визнав, що даний автомобіль був фактично за ним закріплений, він постійно здійснював пасажирські перевезення на даному автомобіль, забезпечував його технічний стан, ремонт.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості.
Підстав для скасування даного рішення та постановлення нового з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.
Керуючись ст.ст.307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Коломийського міськрайонного суду від 24 липня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: І.В. Бойчук
Я.Д.Гоблянський Г.П. Мелінишин
Згідно з оригіналом
Суддя: І.В.Бойчук