Справа №22ц/0590/8476/2012 Головуючий в 1 інстанції Лебеденко С.В.
Категорія 27 Доповідач Пономарьова О.М.
11 вересня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.,
суддів Кіянової С.В., Соломахи Л.І.,
при секретарі Забавіній М.О.,
за участю
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку
апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого на підставі договору про надання юридичних послуг діє ОСОБА_1, на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 21 червня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
27 квітня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і зазначало, що відповідно до укладеного договору № DOXRRX06020109 від 05 червня 2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 1864,75 грн. зі сплатою за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05 червня 2008 року. Відповідач зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 12 квітня 2012 року має заборгованість за кредитом в розмірі 25269,68 грн., яка складається з наступного: 1864,80 грн. - заборгованість за кредитом; 10428,83 грн. - заборгованість про процентам за користування кредитом; 548,28 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 10748,26 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 25269,.68 грн. та судовий збір у розмірі 252,70 грн.
Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 21 червня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволені і на користь банку з ОСОБА_2 стягнута заборгованість за кредитним договором у розмірі 25269 гривень 68 копійок та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 252 гривні 70 коп., а всього 25522 гривень 38 коп.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого на підставі договору про надання юридичних послуг діє ОСОБА_1, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідач не підписував договір з умовою про зміну строку позовної давнини. Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідач про застосування спливу позовної давності просив суд до винесення рішення. В свою чергу, позивачем не було надано до суду доказів щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, у зв'язку з чим суд ухвалив неправильне і незаконне судове рішення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки. В клопотанні на адресу апеляційного суду представник відповідача Сичова Я.О. просила перенести слухання справи на більш пізніший строк у зв'язку з зайнятістю представника, але ніяких доказів в підтвердження цієї обставини не надала.
Апеляційний суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки справа в судове засідання призначалась неодноразово, про що представник відповідача належним чином сповіщався, але в судові засідання не з'являвся без поважних на то причин. За таких обставин апеляційний суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги банку та стягуючи на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що 05 червня 2007 року відповідач отримав від банку у кредит грошові кошти у розмірі 1864,80 гривень з кінцевим терміном повернення 5 червня 2008 року, при підписанні договору ознайомлювався з умовами кредитування, якими передбачений п'ятирічний строк позовної давності, про що свідчить текст договору. Але станом на 12 квітня 2012 року борг відповідача за кредитним договором перед банком складає 25269 грн. 68 коп., який і підлягає стягненню на користь позивача.
Проте погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки він зроблений при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною ч. 1 ст. 1054 того ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що відповідно до Кредитного договору № DOXRRX06020109 від 05 червня 2007 року, укладеному між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 1864,80 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 5 червня 2008 року.
Факт отримання ОСОБА_2 грошових коштів відповідач не оспорює.
При підписанні договору відповідач ознайомлювався з умовами надання споживчого кредиту, про що свідчить підпис відповідача в тексті договору.
Проте в передбачений договором строк 5 червня 2008 року відповідач кредитні кошти банку не повернув.
27 квітня 2012 року банк звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитом, яка станом на 12 квітня 2012 року складає 25269 грн. 68 коп.
Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
В силу ст. 259 ч.1 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
В суді першої інстанції представник відповідача посилалась на те, що позивачем пропущений строк позовної давності звернення до суду, а саме - три роки, проте суд, виходячи з вимог ст. 259 ч. 1 ЦК України та п.5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, яким передбачений п'ятирічний строк позовної давності, не взяв до уваги заяву представника про застосування строків позовної давності при вирішенні спору і не перевірив доводи відповідача про те, що при укладанні з ним кредитного договору умови надання споживчого кредиту фізичним особам не передбачали п'ятирічний строк позовної давності.
Проте вказані заперечення відповідача заслуговують на увагу.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, при зверненні до суду 27 квітня 2012 року позивач до позовної заяви надав Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), підписані Головою Правління банку ОСОБА_4, в яких пунктом 5.5. терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту,відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
В той же час з матеріалів цивільної справи № 2-н-390/08, наданої на запит Пролетарським районним судом м. Донецька, видно, що 22 вересня 2008 року Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за Кредитним договором № DOXRRX06020109 від 05 червня 2007 року в розмірі 5337,26 грн. і до заяви додав Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), підписані Головою Правління банку ОСОБА_4, в яких відсутній пункт 5.5. про встановлення строку позовної давності тривалістю 5 років, що підтверджує заперечення відповідача про те, що він не підписував договір з умовами про зміну строку позовної давності на п'ять років.
З урахуванням встановлених обставин апеляційний суд вважає, що до правовідносин, які виникли між сторонами повинен застосовуватись загальний строк позовної давності три роки, оскільки позивачем не доведено, що за домовленістю сторін строк позовної давності був збільшений до п'яти років.
Загальний строк позовної давності сплинув в червні 2011 року, тобто до звернення 27 квітня 2012 року позивача з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту.
Відповідно до вимог ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № DOXRRX06020109 від 05 червня 2007 року в розмірі 25269,68 грн. з ОСОБА_2 у зв'язку зі спливом позовної давності.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого на підставі договору про надання юридичних послуг діє ОСОБА_1, задовольнити.
Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 21 червня 2012 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: О.М.Пономарьова
Судді: С.В.Кіянова
Л.І. Соломаха