Справа: № 2а-3311/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.
Суддя-доповідач: Міщук М.С.
Іменем України
"26" вересня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Бєлової Л.В., Денісова А.О. Духно І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська м'ясна компанія»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська м'ясна компанія»(далі ТОВ «Черкаська м'ясна компанія»або позивач) до Національного банку України (далі НБУ або відповідач), треті особи: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»(далі ПАТ «Дельта Банк»), ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»Раєвський К.Є. (далі ліквідатор ТОВ «Укрпромбанк») про визнання не чинною та скасування постанови, -
06 березня 2012 року ТОВ «Черкаська м'ясна компанія»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до НБУ, треті особи: ПАТ «Дельта Банк», ліквідатор ТОВ «Укрпромбанк», у якому просить суд визнати нечинною та скасувати постанову Правління НБУ № 266 від 08.06.2010 року «Про погодження відчуження (шляхом передавання) активів (майна) ТОВ «Укрпромбанк»для позачергового задоволення вимог заставодержателя -ПАТ «Дельта Банк».
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 14 червня 2012 року у задоволенні позову ТОВ «Черкаська м'ясна компанія»відмовив.
В апеляційній скарзі про скасування постанови ТОВ «Черкаська м'ясна компанія»посилається на те, що прийняття НБУ незаконної постанови №266 від 08.06.2010 року стало наслідком укладення договору про передачу активів від 12.03.2011 року, а тому порушує право позивача, як сторони за договором поруки та солідарного боржника за кредитним договором, передбачене статтею 527 Цивільного кодексу України, виконувати свої кредитні зобов'язання належному кредиторові, що також завдає істотних збитків Позивачу у вигляді нарахування процентів, комісій і штрафних санкцій.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
ТОВ «Черкаська м'ясна компанія»є солідарним боржником (відповідачем) у справі №02/16/875, яка розглядається господарським судом Черкаської області за позовом «Дельта Банк»до ВАТ «Новоград-Волинський м'ясокомбінат», ТОВ «Черкаська м'ясна компанія» про стягнення боргу за кредитним договором №7/Кв-08 від 30.01.2008 року та договором поруки №7/2Квпор-08 від 30.01.2008.
ПАТ «Дельта Банк»вступив у дану справу в якості процесуального правонаступника ТОВ «Укрпромбанк»на підставі договору про передачу активів від 12.03.2011 року, укладений між ТОВ «Укрпромбанк»і ПАТ «Дельта Банк».
Перелік активів, які передаються ПАТ «Дельта Банк»згідно п.п.1.2, 2.1 Договору, визначений в Додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною. Зокрема, на аркуші другому Додатку №1 вказаний кредитний договір №7/Кв-08 від 30.01.2008 року та договір поруки №7/ZКвпор-08 від 30.01.2008 року, солідарним боржником за якими виступає ТОВ «Черкаська м'ясна компанія».
В ході розгляду господарським судом м. Києва справи №64/162-65/85-2012 за позовом ТОВ «Черкаська м'ясна компанія»до ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк»про визнання недійсним договору про передачу активів від 12.03.2011 року позивачу стало відомо, що договір укладений на виконання постанови Правління Національного Банку України від 08.06.2010 №266 «Про погодження відчуження (шляхом передавання) активів (майна) Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»для позачергового задоволення вимог заставодержателя - ПАТ «Дельта Банк».
Вважаючи, що постанова НБУ №266 від 08.06.2010 року прийнята з порушенням вимог законодавства України, внаслідок дії якої незаконно проведено відчуження ТОВ «Укрпромбанк»за Договором від 12.03.2011 року прав вимоги за кредитним договором №7/Кв-08 від 30.01.2008 року та договором поруки №7/ZКвпор-08 від 30.01.2008 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Нацбанку України про скасування постанови НБУ №266 від 08.06.2010 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2010 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 266 «Про погодження відчуження (шляхом передавання) активів (майна) ТОВ «Укрпромбанк»для позачергового задоволення вимог заставодержателя -ПАТ «Дельта Банк».
12.03.2011 року між ПАТ «Дельта Банк»та ТОВ «Укрпромбанк», керуючись положеннями статті 92, частини 3 статті 96, частини 6 статті 95 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та пунктів 14.1, 14.3 та 14.4 розділу VІ постанови Правління Національного банку України № 369 «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства»від 28.08.2001 року, а також з огляду на прийняття постанови Правління Національного банку України № 266 від 08.06.2010 року, а також зважаючи, що на підставі договору про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк»в рахунок погашення заборгованості від 02.07.2010 року, укладеного між даними сторонами, була передана лише частина майна (активів), визначених постановою № 266, було укладено договір про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк»в рахунок погашення заборгованості.
Даним договором регулюються відносини, що пов'язані з заміною кредитора ТОВ «Укрпромбанк»у зобов'язаннях, що виникають з кредитних та забезпечувальних договорів, права вимоги за якими перебувають в заставі у ПАТ «Дельта Банк», перелік яких наведений у додатку № 1 до цього договору.
З даного додатку вбачається, що в ньому, містяться в тому числі і кредитний договір № 7/Кв-08 від 30.01.2008 року та договір поруки № 7/ZКвпор-08 від 30.01.2008 року, солідарним боржником за якими виступає ТОВ «Черкаська м'ясна компанія».
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що заміна кредитора відбулась на підставі договору про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк»в рахунок погашення заборгованості від 12.03.2011 року, а не на підставі оспорюваної постанови. Окрім того, позивачем не доведено той факт, що внаслідок прийняття оспорюваної постанови, він позбавлений можливості виконувати свої кредитні зобов'язання, а також, позивачем не надано належних доказів та відповідно не доведено того, що оскаржувана постанова порушує його права та охоронювані законом інтереси.
Колегія погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно пункту 14.2 Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.08.2001 року за № 369 за зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.09.2001 року за № 845/6036, (в редакції від 29.11.2009 року чинній на час прийняття оспорюваної постанови) (далі Положення № 369), що порядок продажу майна (активів) банку, склад, умови та строки придбання цього майна (активів) погоджуються ліквідатором з Національним банком України.
Згідно з пунктом 14.4 Положення № 369, одним із способів продажу майна є продаж (передавання) кредиторам майна (активів) банку в рахунок задоволення їх вимог.
Вибір способів продажу майна (активів) здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
Ліквідатор виставляє для продажу майно (активи) банку за ціною, не нижчою, ніж оціночна ринкова вартість, якщо Національний банк згідно з вимогами цієї глави не прийняв інше рішення щодо погодження порядку продажу цього майна.
Відповідно до частини другої статті 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність»№ 2121-III 7 грудня 2000 року (далі Закон № 2121-III), ліквідатор при прийнятті рішень про відчуження активів та/або зобов'язань банку зобов'язаний забезпечити пріоритетність захисту інтересів кредиторів банку відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 96 цього Закону.
Перелік документів, які ліквідатор має надавати НБУ для погодження порядку продажу майна (активів), встановлено згідно з вимогами пункту 14.2 Положення № 369.
Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (територіальне управління), розглядає поданий ліквідатором пакет документів і подає разом зі своїм висновком на розгляд Комісії Національного банку або Правління НБУ (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) відповідно до їх повноважень.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішення про погодження порядку продажу майна (активів) банку, склад, умови та строки придбання цього майна (активів) приймається НБУ саме за результатами розгляду поданого ліквідатором пакету документів.
Надання ліквідатором до НБУ доказів на підтвердження інформації, зазначеної у висновку ліквідатора, Положенням № 369 не передбачено.
Також судом першої інстанції встановлено, що у висновку ліквідатора ТОВ «Укрпромбанк»про порядок передачі (відчуження) майна (активів) ТОВ «Укрпромбанк»в рахунок виконання зобов'язань банку, забезпечених заставою, докладно та повно висвітлено обставини, що свідчать про неефективність витрат майна ТОВ «Укрпромбанк»на його утримання, а саме:
- утримання будівель філіальної мережі ТОВ «Укрпромбанк»пов'язане з істотними щомісячними витратами банку: сплата комунальних платежів та інших необхідних витрат на утримання будівель та сплата заробітної плати співробітникам непрацюючих відділень. Ці витрати ТОВ «Укрпромбанку»складають 510 тис. грн. на місяць. Вказані витрати в межах ліквідаційної процедури не сприяють накопиченню коштів, необхідних для задоволення вимог його кредиторів, тобто є неефективними витратами на утримання майна. Усіх зазначених витрат можливо уникнути у випадку передачі ПАТ «Дельта Банк»об'єктів нерухомості (будівель філіальної мережі ТОВ «Укрпромбанк»;
- надходження грошових коштів за портфелем кредитів ТОВ «Укрпромбанк», що
знаходиться у заставі ПАТ «Дельта Банк», з огляду на положення договорів відступлення права вимоги №№ УКГ-2010/1, УКГ-2010/2, УКГ-2010/3, УКГ-2010/4, що були укладені між Каргілл Файненшіал Інтернейшнл, Інк. та ТОВ «Укрпромбанк»20.01.2010 року повинні надходити ПАТ «Дельта Банк», а не ТОВ «Укрпромбанк». Проте, для адміністрування подальших платежів за вказаними кредитами ТОВ «Укрпромбанк»необхідно витрачати значні ресурси, а саме залучення персоналу, технічні ресурси та ін., що призводить до зайвих для Укрпромбанку додаткових та неефективних витрат, наприклад: заробітна плата співробітників; розсилка повідомлень позичальникам; здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості з позичальників, та ін. (розмір цих витрат становить 1,05 млн. грн. на місяць). Вказаних витрат можливо уникнути у випадку передачі ПАТ «Дельта Банк»портфелю кредитів (відступлення прав кредитора за кредитними договорами).
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оспорювана постанова прийнята Правлінням НБУ у відповідності до норм глави 14 розділу VІ Положення № 369.
Стосовно посилання позивача на несвоєчасне акцептування ліквідатором ТОВ «Укрпромбанк»вимог ПАТ «Дельта Банк», суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до вимог статті 93 Закону № 2121-III ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів, зокрема, визначає суму заборгованості кожному кредитору, відносить вимоги до певної черги погашення та складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження НБУ.
Враховуючи вищезазначене, а також оскільки ПАТ «Дельта Банк»виступало кредитором ТОВ «Укрпромбанк», вимоги якого акцептовані та забезпечувалися заставою, яка у відповідності до статті 96 Закону № 2121-III використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя, колегія суддів приходить до висновку, що Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 266 від 08.06.2010 року в межах свої повноважень, визначених законодавством України.
Крім того, колегія суддів відхиляє посилання позивача на те, що дія постанови Правління НБУ № 266 від 08.06.2010 року порушує передбачене статтею 257 ЦК України право позивача, як сторони за договором поруки та солідарного боржника за кредитним договором виконувати свої кредитні зобов'язання належному кредиторові, що на його думку завдає істотних збитків у вигляді нарахування процентів, комісій і штрафних санкцій.
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 3 статті 92 Закону № 2121-III передбачено, що ліквідатор приймає рішення про отримання та відчуження активів та/або зобов'язань без повідомлення та отримання згоди акціонерів, боржників, кредиторів (вкладників) банку.
Згідно із частиною 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Наслідки неповідомлення боржника про заміну кредитора в зобов'язанні, прямо передбачені законом (ч. 2 ст. 516 ЦК України) та не тягнуть недійсності укладеного договору про відступлення права вимоги.
Згідно частини 2 статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку перед первісним кредитором є належним виконанням.
Відповідно до частини 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що як вже встановлено судом першої інстанції, кредитний договір № 7/Кв-08 від 30.01.2008 року, укладений між позивачем та ТОВ «Укрпромбанк», не передбачає згоди боржника на заміну кредитора та не містить умови про недопустимість заміни кредитора без згоди боржника в зобов'язанні, що виникає на підставі цього договору. Так само положення ЦК України не передбачають обов'язкової згоди боржника на заміну кредитора в основному зобов'язанні.
З матеріалів справи не вбачається, що постанова Правління Національного банку України № 266 від 08.06.2010р. регулює відносини, де однією із сторін є позивач, а також того, що дана постанова вже застосована або буде застосована до нього у майбутньому. Позивачем, також не подано доказів того, що Національний банк України своїми владними рішеннями чи діями зобов'язує його вчиняти певні дії, утримуватись від вчинення певних дій або нести відповідальність.
Отже, посилання позивача про порушення його майнових інтересів оспорюваним договором не ґрунтуються на законі та умовах договору.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська м'ясна компанія»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Бєлова Л.В.
Денісов А.О.