Справа: № 2а-5671/11 Головуючий у 1-й інстанції: Чех Н. А.
Суддя-доповідач: Міщук М.С.
Іменем України
"26" вересня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Міщука М.С.
суддів: Гром Л. М., Денісова А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Постановою суду першої інстанції від 07.10.2011 року позов задоволено частково. Суд зобов'язав відповідача провести нарахування і виплатити позивачу пенсію відповідно до вимог статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 29.02.2011 року по 22.07.2011 рік, з урахуванням фактично проведених виплат.
А також провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, як особі, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії, відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що виплати здійснювалися правомірно відповідно до вимог постанов КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії. У зв'язку з цим має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, передбачена щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону особам, віднесеним до 2-ої категорії, встановлюється додаткова пенсія -30% мінімальної пенсії за віком.
Всупереч зазначеним нормам Закону позивачу вказані доплати виплачувалися відповідно до Постанов КМУ від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу ніж зазначені вище постанови Кабінету Міністрів України. Окрім того, зміни за даною Постановою визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 р..
Відповідно до статті 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. Виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком (статті 19 вказаного Закону). Будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, а тому відсутні правові підстави для застосування іншої величини для розрахунку підвищення пенсії позивачу як особі, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат та на щомісячне отримання додаткової пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 48,50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
А отже, відповідачі неправомірно виплачували щомісячну компенсацію в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст. 48, 50 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Здійснення виплат на підставі постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 суперечить принципу законності, статі 19, 92 Конституції України та наведеним вище нормам законів.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись статями 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2011 року -без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Гром Л.М.
Денісов А.О.