Справа: № 2а-9459/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"18" вересня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Приходько О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу окружної Державної податкової служби - центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2012 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра -ЛТД»до окружної Державної податкової служби - центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ТОВ «Суматра -ЛТД»звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000654240 від 22.06.2011.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2012 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Суматра-ЛТД»з питання правильності визначення повноти та сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»за період з 01.01.2011 по 31.03.2011.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки №391/42-40/21591206 від 10.06.2011 року, яким встановлено порушення позивачем п.198.1, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000654240 від 22.06.2011.
В основу доводів, викладених в акті перевірки відповідачем покладені акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»від 21.03.2011 №263/23-2/37003028 за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»від 08.04.2011 №374/23-2/37003028 за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 проведеної ДПІ у Печерському районі Києва, акт перевірки, місцезнаходження б/н 26.01.2011 складеного працівниками головного відділу податкової міліції ДПІ у Печерському районі м. Києва, копією пояснення від 04.02.2011 директора ТОВ «РА «Фаворит» ОСОБА_2, почеркознавчого дослідження підписів директора ТОВ «Фаворит»№24 від 04.02.2011, аналізом податкової звітності ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»наданих ДПІ у Печерському районі м. Києва за період з 01.01. 2011 по 31.01.2011.
На підставі вищевказаних документів відповідач дійшов до висновку про те, що позивачем в порушення п. 198, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 завищено податковий кредит за січень, лютий 2011 року, оскільки не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог на підставі наступних висновків перевірки: - в період з 01.01.2011 по 28.02.2011 ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»було платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 06.04.2010 №100278029; - основні засоби у ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»відсутні; - за юридичною та фактичною адресами ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»та його посадові особи, первинні та бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення господарської діяльності, відсутні; - загальна чисельність працюючих ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»становить 1 чоловік; - згідно податкової звітності ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торговельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності; - директор ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»ОСОБА_2 договорів та бухгалтерських документів не підписував, звітність до ДПІ не складав та не подавав, відношення до фінансово - господарської діяльності товариства не має; - аналізом податкової звітності ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»не встановлено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників; - не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»до підприємств-покупців; причиною розбіжності між сумою задекларованого податкового зобов'язання ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»та сумою податкового кредиту підприємствами-покупцями (ТОВ «Суматра -Лтд) є ненадання ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань; - договори, укладені між ТОВ «Суматра - ЛТД»та ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»відповідно до п. 1, п. 2. ст. 215, п. 1., п. 2 ст. 215, п. 1, п. 5 cт. 203 Цивільного Кодексу України є нікчемними.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що спірне податкове повідомлення рішення є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»є фіктивними підприємствами та угоди між ними і позивачем є нікчемними, первинні документи, що посвідчують угоди, також є нікчемними, а тому спірне податкове повідомлення-рішення прийняте ним правомірно.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит» на момент складання податкових накладних було зареєстровано як платник податку на додану вартість, що не оспорюється відповідачем.
Колегія суддів зазначає, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог подано до суду копії договорів про надання послуг, акти прийому-передачі ТМЦ, акти виконаних робіт, податкові накладні, банківські виписки, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит», що підтверджують факт реального виконання умов договорів.
Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 199.1 ст.199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.
Колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту.
Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, -нікчемним.
Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Колегія суддів звертає увагу на те, що укладені між позивачем та ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит» договори не визнані недійсними в судовому порядку, а тому доводи апелянта про їх нікчемність є безпідставними.
Виходячи із вищезазначених обставин справи, а також з того, що санкції є похідними від учинення нікчемного правочину, у даному випадку вони не можуть бути застосовані через недоведеність направленості укладених ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»з позивачем договорів на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не порушено п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0000654240 від 22.06.2011.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу окружної Державної податкової служби - центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2012 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Василенко Я.М
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.