Справа № 2А/1711/1070/11
Головуючий у 1-й інстанції: Бірюк Л.М.
Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.
іменем України
"12" грудня 2011 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Бучик А.Ю.
суддів: Євпак В.В.
Майора Г.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "25" травня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25.05.2011 р. визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області при здійсненні ОСОБА_4. перерахунку пенсії у 2011 році із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік та по виплаті позивачу додаткової пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області провести перерахунок і виплатити ОСОБА_4. пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік, починаючи з 01.01.2011 року, та з урахуванням виплаченої позивачу пенсії за віком за період з 01.01.2011 року по 12.04.2011 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області перерахувати і виплатити ОСОБА_4. щомісячну додаткову пенсію відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, визначеного згідно із ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, починаючи з 12.10.2010 року по 12.04.2011 року, та з урахуванням виплаченої позивачу додаткової пенсії за вказаний період.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову.
Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду із позовом у квітні 2011 року, як особа, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії та отримує додаткову пенсію, передбачену ст. 51 Закону №796-ХІІ, але у розмірах, встановленому постановою КМ України від 28.05.2008 року № 530.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно із ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретний розмір доплати в твердій грошовій сумі та у розмірі до прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру додаткової пенсії застосуванню підлягає саме ст. 51 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ за №530 від 28.05.2008 р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав, та задовольнив позовні вимоги в цій частині.
Щодо перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», слід зазначити наступне. У 2011 році позивачу проведено перерахунок пенсії у зв'язку із зміною стажу та заробітку. При розрахунку заробітку для обчислення пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати працівників за 2007 рік. Позивач вважає, що відповідач при перерахунку пенсії повинен застосовувати середню заробітну плату за 2010 рік.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, посилався на ті обставини, що відповідно ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для визначення заробітної плати для обчислення береться середня заробітна плата працівників зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, тому при перерахунку пенсії відповідач повинен застосовувати показник середньої заробітної плати за 2010 р., що передує року звернення позивача про перерахунок пенсії, з урахуванням часу встановлення вказаного показника.
Колегія суддів вважає такі висновки помилковими, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру та застосування показника середньої заробітної плати працівників відповідно до ст. ст.40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 9 липня 2003 року.
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови №530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не можуть застосовуватись до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2010 рік відсутні. Показник середньої заробітної плати працівників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку пенсії є безпідставним.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції, яка була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню в частині перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст.ст. 40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 травня 2011 року в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області провести перерахунок і виплатити ОСОБА_4 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік, починаючи з 01.01.2011 року, та з урахуванням виплаченої позивачу пенсії за віком за період з 01.01.2011 року по 12.04.2011 року - скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовної вимоги за безпідставністю.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Ю.Бучик
судді: В.В. Євпак Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано простою кор.:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,34400
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області м-н Будівельників, 2,м. Кузнецовськ,Рівненська область,34400