Справа № 2а/0124/526
2012 рік
(0124/6627/2012)
25 вересня 2012 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кайро І.А., за участю секретаря Олефір А.С., представника позивача ОСОБА_1., представників відповідача - Войнаровського Д.Р., Орлова І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Ялтинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернувся до суду з позовною заявою до Ялтинської міської ради у якій просить суд визнати протиправним та скасувати Ялтинської міської ради № 166 від 25 травня 2012 року «Про відмову ОСОБА_4 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по наданню у власність земельної ділянки площею 0,0200 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 із земель, що знаходяться у веденні Ялтинської міської ради»; зобов'язати Ялтинську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про передачу у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0200 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Ялтинською міською радою на 19 сесії 6 скликання прийняте рішення від 25 травня 2012 року № 166 «Про відмову ОСОБА_4 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по наданню у власність земельної ділянки площею 0,0200 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 із земель, що знаходяться у веденні Ялтинської міської ради». Вважає, що дане рішення прийнято в порушення норм чинного законодавства, з надуманих підстав для відмови, чим порушені іі права на отримання земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), так, рішення не містить мотивованої підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню у власність земельної ділянки згідно чинного законодавства. Та і взагалі такі підстави для відмови як зазначені у рішенні в законі не містяться, оскільки підставою для відмови може бути лише невідповідність місця розташування об'єкт вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з тих самих підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що рішення Ялтинською міською радою № 166 винесене 25 травня 2012 року в межах наданих повноважень та відповідно до вимог закону, оскільки згідно генерального плану м. Ялти на спірній земельній ділянці не передбачено будівництво житлового будинку
Вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Судом встановлено, що 12 березня 2012 року ОСОБА_4 звернулась до Ялтинської міської ради із заявою про передачу у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0200 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12), що також судовому засіданні не заперечувалось представниками сторін.
Рішенням Ялтинської міської ради № 166 від 25 травня 2012 року (а.с.13), відмовлено ОСОБА_4 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу у власність земельної ділянки площею 0,0200 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 з земель що знаходяться у веденні Ялтинської міської ради, керуючись ст.ст. 12,39, п. 12 Розділу Х Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до ст. 40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 6,7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації…, затверджених у встановленому законом порядку.
Так, Ялтинська міська рада при винесені спірного рішення керувалась ст. 39 ЗК України, якою встановлено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Відповідно до наданого суду викопіювання з Детального плану території центральної частини м. Ялта затвердженого рішення № 58 4 сесії Ялтинської міської ради 5 скликання від 16 вересня 2006 року (а.с.18), витребувана ОСОБА_4 земельна ділянка знаходиться на території яка відноситься, відповідно до містобудівної документації, до земель обмеженого користування (санаторії, пансіонати, дома відпочинку, турбази), тобто не є землями визначеними для індивідуального житлового будівництва.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що рішення № 166 від 25 травня 2012 року винесене Ялтинською міською радою в межах наданих їй законом повноважень і відповідно до вимог закону.
Судом не приймаються доводи представника позивача відносно того, що спірне рішення містить підставу відмови у наданні земельної ділянки у власність яка не передбачена чинним законодавством, оскільки підставою відмови ОСОБА_4 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд була невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, затверджених у встановленому законом порядку,що міститься в ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Виходячи із критеріїв оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які викладені в ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функцій повинні діяти з дотриманням встановленої законом процедури прийняття рішення; з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно, розсудливо, безсторонньо (неупереджено); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігання несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілям, на досягнення цих спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб через призму зазначених критеріїв, у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративного позову.
Таким чином, аналізуючи зазначені вимоги закону, з'ясувавши всі обставини та докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 про скасування рішення № 166 від 25 травня 2012 року Ялтинської міської ради «Про відмову ОСОБА_4 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по наданню у власність земельної ділянки площею 0,0200 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 із земель, що знаходяться у веденні Ялтинської міської ради» не підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6,11, 71, 159-163 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 24,26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 39, 40,116, 118 ЗК України, суд,
адміністративний позов ОСОБА_4 до Ялтинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Ялтинської міської ради № 166 від 25 травня 2012 року, та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя: