18 вересня 2012 року Справа № 2-22/4485-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Голика В.С.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача, Бєлячкова Олена Вікторівна, довіреність № 2-11 від 27.12.11, Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";
представник відповідача, Кулагін Едуард Володимирович, довіреність № 905 від 02.07.12, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД";
представник відповідача, Білоконь Олена Олексіївна, довіреність № 445 від 14.08.12, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД";
прокурор, не з'явився, прокурор Автономної Республіки Крим.
розглянувши апеляційну скаргу дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Калініченко А.А., суддів - Медведчук О.Л., Бєлоглазової І.К.) від 26 липня 2012 року у справі №2-22/4485-2009
за позовом дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Кловський узвіз, 9/1,Київ 21,01021)
до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16,Сімферополь,95034)
за участю прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,95000)
про розірвання угоди, повернення майна та стягнення 4578130,80 грн.; за зустрічним позовом про розірвання угоди, стягнення збитків у розмірі 552049,20 грн.
У серпні 2009 року позивач, дочірня компанія „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Консоль ЛТД", у якому просив суд розірвати угоду про спільну діяльність з будівництва готельно-санаторного комплексу „Дельфин" № 3-1999 (реєстраційний № 48/07/3-199), укладену між сторонами у справі 14 січня 1999 року, стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 4 578 130,80 грн., а також зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Консоль ЛТД" повернути позивачу майно - незавершене будівництво комплексу учбово - тренувальної бази „Дельфін".
Позовні вимоги з посиланнями на приписи статей 22,651,653, 849,1141 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України мотивовані допущенням відповідачем суттєвих порушень договірних зобов'язань за спірним правочином, що виразилося у несвоєчасному здійсненні будівельних робіт, а також нецільовому використанні сум інвестицій, внесених дочірньою компанією „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України".
Не погодившись з доводами дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", 17 лютого 2010 року (а.с. 117-122 том 2) товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Консоль ЛТД" звернулось із зустрічним позовом, у якому просило розірвати угоду про спільну діяльність з будівництва готельно-санаторного комплексу „Дельфин" № 3-1999, укладену між сторонами у справі 14 січня 1999 року, визнати виконаними товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Консоль ЛТД" проектні роботи по об'єкту „Реконструкція УТБ „Дельфін" від учбово-готельний комплекс ДК „Укртрансгаз" в м. Судак на загальну суму 5 130 180.00 грн., стягнути з дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" суму збитків у розмірі 552 049,20 грн.
Вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовані порушеннями умов спірного договору дочірньою компанією „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", що виразилось у неналежному фінансуванні будівництва, несвоєчасному наданні необхідної проектної і технічної документації та ухиленні від прийнятті виконаних робіт. При цьому, позивач за зустрічним позовом вказував, що, з огляду на вказані порушення, він не міг своєчасно приступити та належним чином виконати спірні зобов'язання. Тобто їх прострочення сталося саме з вини кредитора - дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України". Одночасно, у зустрічній позовній заяві наведено, що приведені порушення договірних зобов'язань дочірньою компанією „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" є суттєвими та надають позивачу підстави для розірвання оспорюваної угоди та стягнення з винної сторони відповідних збитків. Збитками сторона вважає суму у розмірі 552 049,20 грн. -різницю між вартістю фактично виконаних ним робіт та здійсненими інвестиціями дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтобаз України".
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2012 року (головуючий суддя - Калініченко А.А., Медведчук О.Л., Бєлоглазова І.К.) у справі № 2-22/4485-2009 первісний та зустрічний позови задоволені частково.
Розірвано угоду про спільну діяльність №3-199 від 14 січня 1999 року, укладену між дочірньою компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД".
Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД" повернути дочірній компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" незавершене будівництво комплексу учбово-тренувальної бази "Дельфін".
Відмовлено в задоволені позовних вимог дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" про стягнення 4 578 130,80 грн. збитків.
Відмовлено в задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД" про стягнення 552 049,20 грн. збитків.
Відмовлено в задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД" про визнання виконаними проектні роботи по об'єкту "Реконструкція УТБ "Дельфін"під учбово-готельний комплекс ДК "Укртрансгаз" в м. Судак на загальну суму 5 130 180 грн.
Також судом вирішено питання про розподіл судових витрат.
В оскарженому рішенні суд першої інстанції встановив обопільну вину сторін у порушенні спірних договірних зобов'язань, у зв'язку з чим дійшов висновків про наявність правових підстав для розірвання у судовому порядку угоди про спільну діяльність з будівництва готельно-санаторного комплексу „Дельфин" № 3-1999 від 14 січня 1999 року.
При цьому, суд відмовив у задоволенні вимог обох сторін про стягнення грошових сум, вказуючи, що ці витрати за своєю правовою природою не є збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України.
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД" про визнання виконаними проектних робіт по об'єкту "Реконструкція УТБ "Дельфін" під учбово-готельний комплекс ДК "Укртрансгаз" в м. Судак на загальну суму 5 130 180 грн. відмовлено з посиланняя на статті 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, у зв'язку з обранням позивачем невірного способу захисту порушенного права.
Не погодившись із зазначеним судовим актом, дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення господарського суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог зазначеної особи та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.
Підставами для скасування наведеного судового акту позивач за первісним позовом вважав неповне з'ясування місцевим судом обставин справи, порушення норм матеріального права.
Зокрема, заявник вказував, що за приписами статей 22 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються, у тому числі, витрати, зроблені управненою стороною.
За твердженнями сторони, сума у розмірі 4 578 130,80 грн. є витратами дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії Нафтогаз Україна", які сплачені у рахунок фінансування будівництва, передбаченого умовами спірного договору, але не освоєні відповідачем.
З огляду на викладене, заявник апеляційної скарги вважав, що суд першої інстанції помилково визначив, що за своєю правовою природою ця сума не є збитками дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії Нафтогаз Україна", завданими протиправними діями відповідача при істотному порушенні умови угоди про спільну діяльність від 14 січня 1999 року №3-199.
В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 18 вересня 2012 року, з'явились представники сторін, які підтримали свої доводи та заперечення.
Прокурор до суду апеляційної інстанції не з'явився, будучи повідомленим про дату. час та місце розгляду справи належним чином, клопотання про відкладення її розгляду суду не надав.
З огляду на викладене, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність прокурора, вважаючи, що його неявка не перешкоджає прийняттю рішення у справі.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила такі обставини.
14 січня 1999 року між дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії Нафтогаз Україна" (учасник-1) та товариством з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" (учасник-2) підписано угоду № 3-1999 (реєстраційний № 48/07/3-199) про спільну діяльність з будівництва готельно-санаторного комплексу „Дельфин" (а.с. 9-13 том 1).
Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору предметом угоди є спільна діяльність сторін по будівництву готельно-санаторного комплексу „Дельфін" на матеріальній базі незавершеного будівництвом комплексу навчально - тренувальної бази „Дельфін", розташованої за адресою: АРК, М.Судак (надалі -об'єкт), з метою подальшої її експлуатації сторонами як спільно, так і роздільно одна від одної, що буде ними узгоджено додатковою угодою до цієї угоди або окремим договором, для використання в їх адміністративно -господарській та іншій діяльності відповідно до чинного законодавства, статутних документів та затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації.
Рівень якості будівництва сторони обумовлюють цією угодою, проектно-кошторисною документацією, що є її невід'ємною частиною та іншими документами, які спільно підписані сторонами у зв'язку з виконанням угоди (пункт 1.2.).
Згідно з пунктом 1.3. спірної угоди ціна будівництва, порядок розподілу результатів спільної діяльності сторін визначаються угодою або додатками до неї, спільно підписаними сторонами.
Майно та внески сторін у спільну діяльність сторони визначили у розділі 3 спірної угоди.
Так, відповідно до пункту 3.1.1. угоди учасник -1 передає для виконання будівельних та реконструктивних робіт і здійснення спільної діяльності за цією угодою незавершене будівництво комплексу учбово-тренувальної бази „Дельфін", експертна оціночна вартість якого склала 4 120 000,00 грн.
Згідно наданому йому учасником -2 кошторису, учасник -1 забезпечує фінансування виконання робіт з будівництва та реконструкції об'єкту грошима, цінними паперами, чи іншим способом, що письмово обумовлено сторонами або прийнято ними в межах 88% його загальної вартості (пункт 3.1.2.)
У свою чергу, у відповідність до пункту 3.2. спірної угоди, учасник -2 зобов'язався власними силами та на свій ризик або з залученням третіх осіб (субпідрядників) виконати роботи по будівництву та реконструкції в інтересах сторін об'єкту із власних матеріалів або наданих учасником-1 за спільний рахунок та забезпечити введення зазначеного об'єкту в експлуатацію на умовах договору „під ключ".
Також, учасник-2 зобов'язався здійснити фінансування будівництва та прийняти участь у спільних витратах в межах 12 % загальної вартості об'єкту.
Ця угода укладена на весь строк будівництва та реконструкції об'єкту, що є метою спільної діяльності сторін за цією угодою, та вступає у силу з моменту підписання її сторонами і діє до моменту виконання ними своїх зобов'язань за нею (пункт 5.1.).
Пунктом 5.2. спірної угоди сторони узгодили, що учасник-2 зобов'язується закінчити будівництво та реконструкцію об'єкту цієї угоди та ввести його в експлуатацію у встановленому діючим законодавством порядку, в строки, що визначені в календарному плані-графіку. Такий план-графік є невід'ємною частиною цієї угоди та має бути підписаним всіма сторонами.
Ціна роботи з будівництва та реконструкції об'єкту угоди, що виконується учасником -2 (або на його замовлення в рамках цієї угоди підрядною організацією), встановлюється кошторисом , який складається останнім згідно угоди та чинного законодавства (пункт 6.1. угоди).
При цьому, у пункту 6.3. угоди наведено, що кошторис, наданий учасником -2, є твердим і не може бути приблизним.
Зміни до кошторису можуть бути внесені тільки при узгодженні зі всіма сторонами, що його підписали.
Одночасно, у пункті 7.1. спірної угоди визначено, що на випадок невиконання, неналежного або несвоєчасного виконання своїх зобов'язань винна сторона відшкодовує другій стороні угоди понесені нею збитки у повному обсязі, а в разі, якщо це прямо ним обумовлено - також і види недотриманого риску.
29 жовтня 2002 сторонами за спірною угодою підписано додаткову угоду до неї № 1 (а.с.14 том 1), у пункті 4 якої статтю 6 спірного договору доповнено пунктами 6.8, 6.9., 6.10, де узгоджено, що загальна вартість будівництва складає 61 357 637, 00 гр., у тому числі ПДВ-10 226 272,00 грн. Загальна вартість визначена у рахунку вартості будівництва, який є невід'ємною частини угоди.
Частка учасника-1 складає 53 994 720,60 грн., у тому числі ПДВ -8 999 120, 00 грн.
Частка учасника -2 складає 7 362 916,40 грн., у тому числі ПДВ- 1 227 152,00 грн.
Крім того, сторонами підписаний укрупнений графік проведення робіт по будівництву незавершеного будівництвом комплексу навчально - тренувальної бази „Дельфін" та розрахунок вартості робіт (а.с. 15-24 том 1).
До матеріалів справи долучені додаткова угода № 1 від 09 серпня 2002 року та акти прийому-передачі векселів (а.с. 37-53), згідно з якими у рахунок оплати за спірним договором дочірня компанія „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" передала товариству з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" векселів на суму 19 400 151, 80 грн.
Вказані акти підписані представниками обох сторін, скріплені їх печатками та мають посилання на спірний договір.
Відповідно до наданих довідок про вартість виконаних робіт (а.с. 19-24 том 1), ці кошти були освоєні товариством з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" частково та виконано робіт на суму 14 822 021, 00 грн.
Розмір перерахованих дочірньою компанією „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" інвестицій та розмір суми інвестицій, які були освоєні товариством з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД", не оспорювались сторонами протягом розгляду справи в суді першої інстанції та підтверджені в судовому засіданні Севастопольського апеляційного господарського суду.
19 жовтня 2010 року за вих. № 1107 товариство з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" скерувало на узгодження дочірньою компанією „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" зведений кошторис на проектні роботи, виконаних товариством з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" за об'єктом „Дельфін", на загальну суму 5 130 180,00 грн. (а.с.128 том 2).
Листом від 21 грудня 2009 року за вих. № 15951/15-008 (а.с. 130 том 2) дочірня компанія „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" не прийняла вказані роботи з тих мотивів, що їх вартість визначена товариством з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" у більшому розмірі, ніж було передбачено договором про спільну діяльність від 14 січня 1999 року та додатками до нього.
Звертаючись до суду з позовами у даній справі, обидві сторони стверджували, що неналежне виконання умов спірної угоди зумовлено порушенням договірних зобов'язань саме з боку опонента, у зв'язку з чим наполягали на розірванні оспорюваного правочину в судовому порядку та відшкодуванні заподіяних ним у зв'язку з цим збитків.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що оскаржене судове рішення підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне.
Предметом спору у цій справі є вимоги первісного та зустрічного позовів про розірвання угоди про спільну діяльність з будівництва готельно-санаторного комплексу „Дельфин" № 3-1999 у зв'язку з допущенням сторонами суттєвих порушень її умов.
Також кожною зі сторін заявлені вимоги щодо відшкодування на її користь збитків, заподіяних неналежним виконанням спірних зобов'язань.
Рішення суду першої інстанції оскаржене дочірньою компанією „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" тільки в частині вирішення вимог первісного позову про стягнення збитків.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Отже, виходячи з обґрунтування вимог позовних заяв, предметом дослідження апеляційної інстанції у цій справі є обставини щодо належного виконання сторонами зобов'язань за угодою про спільну діяльність з будівництва готельно-санаторного комплексу „Дельфин" № 3-1999, а також наявності правових підстав для розірвання цього правочину в судовому порядку та покладення на його сторін відповідальності у вигляді стягнення збитків за недотримання договірних зобов'язань.
Однак для вирішення наведених питань першочерговим є правильне з'ясування правової природи спірного договору.
Угода про спільну діяльність з будівництва готельно-санаторного комплексу „Дельфин" № 3-1999 (реєстраційний № 48/07/3-199) укладена сторонами 14 січня 1999 року, тобто на момент чинності Цивільного кодексу Української РСР.
Однак, оскільки правовідносини сторін за цим правочином продовжували існувати на час вирішення даного спору, його оцінка має проводитись з урахуванням положень діючого Цивільного кодексу України .
Надаючи юридичну оцінку спірному договору, з урахуванням матеріальних норм глави 77 Цивільного кодексу України, судова колегія вважає, що він є змішаним, оскільки містить ознаки, як договору про спільну діяльність, так і елементи договору будівельного підряду, про що вірно зазначив суд першої інстанції в оскарженому рішенні.
Таким чином, аналіз взаємовідносин сторін належить здійснити з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, так і глави 77 („Спільна діяльність) та параграфу 3 глави 61 („Підряд") Цивільного кодексу України.
Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Судовою колегією встановлено, що відповідно до пунктів 3.1.1. -3.1.2. спірного договору учасник -1 (дочірня компанія „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України") зобов'язався забезпечити виконання робіт з будівництва та реконструкції об'єкту грошима в межах 88% його загальної вартості.
У редакції додаткової угоди від 29 жовтня 2002 року частка учасника - 1 за спірною угодою визначена у сумі 53 994 720,60 грн.
Втім, згідно з додатковою угодою № 1 від 09 серпня 2002 року та актами прийому-передачі векселів (а.с. 37-53 том 1) дочірня компанія „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" здійснила інвестування спірного об'єкту тільки на суму 19 400 151, 80 грн.
Судова колегія відхиляє посилання товариства з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" , що передача цих векселів не є належним підтвердженням фінансування будівництва за оспореною угодою, оскільки відповідно до її пункту 3.1.2. спірного договору учасник -1 забезпечує фінансування виконання робіт з будівництва та реконструкції об'єкту грошима, цінними паперами, чи іншим способом.
При цьому необхідно зазначити, що вищевказана додаткова угода від 09 серпня 2002 року та акти прийому-передачі векселів підписані представниками обох сторін без заперечень, скріплені печатками та мають посилання на спірний договір.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обгрунтовуючи недотримання графіку фінансування спільної діяльності, дочірня компанія „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" вказувала на порушення строків та обсягів виконання будівельних робіт з боку товариства з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД".
Так, частина 3 статті 538 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до наданих довідок про вартість виконаних робіт (а.с. 19-24 том 1) інвестиції дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" освоєні товариством з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" частково та виконано робіт лише на суму 14 822 021,00 грн., у той час як отримано інвестицій на суму у розмірі 19 400 151,80 грн.
Докази виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" будівельних робіт на спірному об'єкті, передбачених укрупненим графіком проведення робіт на об'єкті учбово-тренувальної бази «Дельфін" (а.с. 15-18 том 1), починаючи з кінця вересня 2004 року в матеріалах справи відсутні.
Отже, наведені обставини надають можливість констатувати про порушення товариством з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" договірних зобов'язань щодо своєчасного та належного виконання будівельних робіт у межах сум виділених інвестицій.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" у зустрічній позовній заяві вказувало на проведення ним проектних робіт на загальну суму 5 130 180,00 грн. (а.с.128 том 2), у зв'язку з чим стверджувало, що фактично вартість виконаних ним робіт за спірною угодою перевищую перераховані дочірньою компанією „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" інвестиції та складає суму у розмірі 19 952 201,00 (14 822 021, 00 грн. - вартість виконаних будівельних робіт + 5 130 180,00 грн. - вартість виконаних проектних робіт).
Втім, судова колегія відноситься до цих доводів критично, оскільки наведені документи, підтверджуючі виконання позивачем за зустрічним позовом проектних робіт на суму 5 130 180,00 грн., не були узгоджені дочірньою компанією „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", зокрема, з підстав того, що проведені роботи є неповними, а вартість приведених робіт визначена стороною за цінами станом на 2008-2009 роки.
При цьому, згідно з розрахунком вартості реконструкції учбово-тренувальної бази „Дельфін" дочірньої компанії „Укратрансгаз" (а.с.23-24 том 1), який складений до додаткової угоди від 29 жовтня 2002 року та є невід'ємною частиною спірного договору та підписаний сторонами у справі, вартість проектних робіт визначена у розмірі 1 500 000,00 грн. за цінами станом на 01 січня 2002 року.
При цьому, у пункті 6.3.спірної угоди сторони узгодили, що кошторис, наданий учасником -2, є твердим і не може бути приблизним.
Зміни до кошторису можуть бути внесені тільки при узгодженні зі всіма сторонами, що його підписали.
Між тим, спірна угода та додаткові угоди до неї сторонами не оспорювались, недійсними у судовому порядку не визнавались, тобто на час вирішення даного спору є дійсними. Зміни до вказаних правочинів у встановленому їх умовами та діючим законодавством порядку не вносились, а тому надані товариством з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" документи щодо вартості проектних робіт у розмірі 5 130 180,00 грн. (а.с.128 том 2) не можуть бути підставою для сплати дочірньою компанією „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" вказаної суми.
Отже, освоєння решти коштів у сумі 4 578 130, 80 (різницею між сумою перерахованих інвестицій у розмірі 19 400 151, 80 грн. та вартістю виконаних будівельних робіт у розмірі14 822 021 грн.) у відповідність до укрупненого графіку проведення робіт на об'єкті учбово-тренувальної бази «Дельфін", документально товариством з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" не підтверджено.
Однак, судова колегія вважає, що встановлені порушення договірних зобов'язань з боку товариства з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" не надавали дочірній компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" підстав припиняти фінансування спільної діяльності у відповідність до частини 3 статті 538 Цивільного кодексу України у відсутність жодних повідомлень товариства з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" щодо підстав та строків припинення такого фінансування.
Тобто, припинивши фінансування будівництва спірного об'єкту в односторонньому порядку, позивач допустив порушення умов спірної угоди в частині зобов'язань здійснювати інвестування будівництва згідно із затвердженим сторонами графіком.
Таким чином, сторонами за угодою про спільну діяльність з будівництва готельно-санаторного комплексу „Дельфин" допущено обопільне порушення її суттєвих умов, що вірно встановлено в оскарженому судовому рішенні.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України), у тому числі, розірвання договору та стягнення збитків.
Відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Позивач - дочірня компанія „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору, втратив інтерес до його виконання, тому листом від 06 березня 2008 року за вих. № 2941-15-006 (а.с.42 том 2) запропонував останньому припинити спірну угоду шляхом підписання відповідної додаткової угоди .
Водночас, у данному випадку має місце порушення умов договору з боку обох його сторін, а тому, вирішуючи питання щодо можливості його розірвання слід керуватись загальними положеннями цивільного та господарського права.
Частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Судова колегія вважає, що допущені сторонами порушення договірних зобов'язань є істотними, оскільки значною мірою позбавляють їх того, на що вони розраховували при укладенні оспоренного правочину.
За таких обставин вимоги обох позовів про розірвання угоди про спільну діяльність з будівництва готельно-санаторного комплексу „Дельфин" № 3-1999, укладену між сторонами у справі 14 січня 1999 року, правомірно задоволені судом першої інстанції.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю „Консоль ЛТД" в суді апеляційної інстанції зазначав про недотримання позивачем порядку розірвання господарських договорів, встановленого статтею 188 Господарського кодексу України.
Однак, апеляційна інстанція зауважує, що передбачене статтею 188 Господарського кодексу України надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка використовує його добровільно, виходячи з власних інтересів, та може звернутися за захистом свого порушеного права шляхом подання позову про розірвання договору. (Аналогічну позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 19 вересня 2011 року у справі № 3-74).
Відповідно до статті 111 - 28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Стосовно посилань сторони на пункт 9.2. спірного договору, яким передбачалось обов'язкове надсилання повідомлення про розірвання договору за три місяці, судова колегія відмічає, що вказані умови передбачали вчинення відповідних дій у разі розірвання договору у зв'язку з неможливістю його виконання або у разі повного виконання передбачених ним зобов'язань. Однак позовні вимоги про розірвання оспорюваного правочину заявлені сторонами у цій справі з інших підстав. Тобто приведені договірні положення не підлягають застосуванню у данному спорі.
Враховуючи, що відповідно до пункту 3.1.1. спірного договору дочірня компанія „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" передала для виконання будівельних та реконструктивних робіт і здійснення спільної діяльності незавершене будівництво комплексу учбово-тренувальної бази „Дельфін", у зв'язку з розірванням цього правочину, зазначене майно підлягає поверненню дочірній компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", а тому в цій частині рішення місцевого суду також є вірним.
Сторонами у цій справі також заявлені позовні вимоги про відшкодування збитків, які являють собою витрати, понесені ними у зв'язку з виконанням умов розірваного договору.
Зокрема, дочірня компанія „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" просила стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Консоль ЛТД" суму збитків у розмірі 4 578 130,80 грн., яка є різницею між сумою перерахованих дочірньою компанією „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" інвестицій у розмірі 19 400 151, 80 грн. та вартості фактично виконаних 14 822 021,00 грн. товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Консоль ЛТД робіт (19 400 151, 80 грн. - 14 822 021,00 грн.).
У свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Консоль ЛТД" наполягало на стягненні з дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" збитків у сумі 552 049,20 грн., яка розрахована позивачем за зустрічним позовом як різниця між вартістю усіх робіт, виконаних за твердженням товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Консоль ЛТД", та сумою інвестицій дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", а саме наступним чином:
19 952 201,00 грн. (5 130 180,00 грн. вартість проектних робіт + 14 822 021 грн. вартості будівельних робіт) - 19 400 151, 80 грн. (сума загальних інвестицій дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України")
Відмовляючи у задоволенні первісного та зустрічного позову в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що вказані суми не є збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України.
Однак, судова колегія вважає, що місцевим судом надане невірне тлумачення наведених норм матеріального права, що призвело до помилкового визначення правової природи заявлених до стягнення сум.
Так, згідно з положеннями частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частина 2 статті 224 Господарського кодексу України унормовує, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Тобто, при визначенні поняття збитків у господарських правовідносинах слід керуватися саме положеннями Господарського кодексу України.
Отже, логічно-смисловий аналіз приведених правових норм та обґрунтування обох позовів дозволяє дійти висновку, що зазначені вище суми за своєю правовою природою вірно визначені сторонами як збитки.
Частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Представником товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Консоль ЛТД" вірно вказано, що положення даної статті надають право на відшкодування збитків саме тій стороні договору, яка ініціювала його розірвання.
Однак, апеляційна інстанція не погоджується з доводами сторони, що положення приведеної матеріальної норми не можуть застосовуватись у спірних правовідносинах, оскільки має місце обопільне порушення сторонами договірних зобов'язань.
Так, у даному випадку судом встановлено порушення договірних зобов'язань з боку обох сторін за спірною угодою.
Водночас, виходячи з логічно-смислового змісту частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України, розірвання в судовому порядку оспорюваного правочину з приведених підстав надає право на відшкодування збитків кожній зі сторін через те, що ці особи є одночасно суб'єктом, ініціюючим розірвання договору, а також суб'єктом, яким допущено порушення договірного зобов'язання, тобто винним у його розірванні.
Поряд із тим, в ході апеляційного перегляду спору встановлена безпідставність доводів товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Консоль ЛТД" про зарахування до виконаних ним робіт проектних робіт на суму 5 130 180,00 грн. Тобто є необґрунтованими доводи сторони, що виконані ним роботи за вартістю на 552 049,20 грн. перевищують суму отриманих від дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" інвестицій.
Отже, товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Консоль ЛТД" не довело факт заподіяння йому збитків у сумі 552 049,20 грн., а тому в задоволенні вимог зустрічного позову в цій частині слід відмовити, але з підстав недоведеності вказаних позовних вимог.
У свою чергу, факт перерахування дочірньою компанією „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" у рахунок інвестування за спірною угодою суми у розмірі у розмірі 19 400 151, 80 грн. є доведеним в ході судового розгляду.
Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних доказів освоєння товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Консоль ЛТД" суми у розмірі 4 578 130,80 грн. , у зв'язку з розірванням спірного правочину вказана сума є збитками позивача за первісним позовом та підлягає стягненню на його користь в судовому порядку.
Отже, неправильне тлумачення закону, який підлягав до застосування у спірних правовідносинах, призвело до надання помилкових висновків щодо вимог сторін про відшкодування збитків, що є підставою для скасування судового рішення в цій частині.
Стосовно вимог зустрічного позову про визнання виконаними товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Консоль ЛТД" проектні роботи по об'єкту „Реконструкція УТБ „Дельфін" від учбово-готельний комплекс ДК „Укртрансгаз" в м. Судак на загальну суму 5 130 180.00 грн., суд першої інстанції правомірно відмовив у їх задоволенні з огляду на положення статей 16 Цивільного кодексу України, 20 Господарського кодексу України.
З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального права, тому колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню в частині відмови у позові дочірній компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" про стягнення збитків у розмірі 4 578 130,8 грн. з прийняттям нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки позивач, дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна", звернувся до суду з позовом у даній справі 17 серпня 2009 року, при визначенні суми судового збору, який належить до стягнення на його користь, слід застосувати декрет Кабінету Міністрів України „Про державне мито".
Між тим, визначаючи розмір судового збору, який підлягає стягненню на користь позивача у зв'язку з його зверненням з апеляційною скаргою у серпні 2012 року, суд апеляційної інстанції керується положеннями Закону України „Про судовий збір" .
При цьому, відповідно до задоволених позовних вимог дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна", з товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Консоль ЛТД" стягненню підлягає судовий збір, виходячи з розміру максимальної ставки, визначеного наведеними нормативними актами для відповідної категорії спорів.
Повний текст постанови складений 24 вересня 2012 року.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2012 року у справі № 2-22/4485-2009 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2012 року у справі № 2-22/4485-2009 скасувати в частині відмови у позові Дочірній компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»про стягнення збитків у розмірі 4 578 130,8 грн.
3. Прийняти у цій частині нове рішення, виклавши резолютивну частину судового рішення у наступній редакції:
1) Розірвати угоду про спільну діяльність № 3-199 від 14 січня 1999 року, укладену між Дочірньою компанію «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД».
2) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД»повернути Дочірній компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»незавершене будівництво комплексу учбово-тренувальної бази «Дельфін», що розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Судак.
3) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД»(95022, м. Сімферополь, вул. Бородина, 16, р/р 2600132332001 у АКБ УСБ, м. Сімферополь, МФО 324030, ідентифікаційний номер 20676633) на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»(01021, Київ 21, Кловський узвіз, 9/1, р/р 26003103442001, ЗАТ "Альфа-Банк" у м. Києві, МФО 300346, ідентифікаційний номер 30019801) збитки у розмірі 4 578 130,80 грн.
4) Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД»задовольнити частково.
5) Розірвати угоду про спільну діяльність № 3-199 від 14 січня 1999 року, укладену між Дочірньою компанію «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД».
6) В решті позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД»відмовити.
7) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД»(95022, м. Сімферополь, вул. Бородина, 16, р/р 2600132332001 у АКБ УСБ, м. Сімферополь, МФО 324030, ідентифікаційний номер 20676633) на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»(01021, Київ 21, Кловський узвіз, 9/1, р/р 26003103442001, ЗАТ "Альфа-Банк" у м. Києві, МФО 300346, ідентифікаційний номер 30019801) судові витрати у розмірі 57 860,00 грн. (32 190,00 грн. за подачу апеляційної скарги та 25 670,00 грн. за подачу позовної заяви).
8) Господарському суду Автономної республіки Крим видати накази.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді В.С. Голик
І.В. Черткова
Розсилка:
1. дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Кловський узвіз, 9/1,Київ 21,01021)
2. товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16,Сімферополь,95034)
3. прокурор Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,95000)