"18" вересня 2012 р. Справа № 5023/2079/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.
при секретарі Деркач Ю.О.
за участю представників сторін:
позивача - Рожкова С.Г. (дов. №1813/43 від 05.06.2012 року)
відповідача -Чижов В.А. (дов. № 9/КБ/Ю від 04.04.2012 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківгаз»(вх.№2826Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2012 року у справі №5023/2079/12
за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківгаз», м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер», с. П'ятигірське
про стягнення 153357,57 грн.
Публічне акціонерне товариство «Харківгаз» звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер»на користь ПАТ «Харківгаз»боргу в розмірі 151227,95 грн., 3% річних -919,80 грн., інфляційних витрат -1209,82 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.07.2012 року у справі №5023/2079/12 (суддя Савченко А.А.) в позові відмовлено в повному обсязі.
Позивач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився та, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2012 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у справі №5023/2079/12 за позовом ПАТ «Харківгаз»до ТОВ «Курганський бройлер»про стягнення 153357,57 грн. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не було повно та всебічно вивчено всі обставини справи в їх сукупності. Зокрема, на думку апелянта судом не враховано, що транспортування природного газу відбулось в результаті господарсько-правових відносин на підставі угоди на транспортування природного газу, яка була укладена шляхом здійснення конклюдентних дій. На підтвердження вказаного факту позивач посилається на технічний акт транспортування природного газу від 31.03.2008року та лист ПАТ «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»№6-2330/1.2-12 від 11.04.2012року.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 18.09.2012 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2012 року у справі №5023/2079/12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «Харківгаз» до ТОВ «Курганський бройлер»про стягнення 153357,57 грн.
Представник відповідача заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі, зазначив, що матеріалами справи не підтверджуються факти отримання ним послуг від позивача по транспортуванню природного газу, а окрім того, позивачем пропущено строк позовної давності. Тому, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2012 року - без змін.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Позивач звернувся з позовною заявою до місцевого господарського суду, в якій посилається на те, що в березні 2008 року ПАТ «Харківгаз»надало ТОВ «Курганський бройлер»послуги з транспортування природного газу в обсязі 1533,130 тис.куб.м. на загальну суму 151227,97 грн. на підставі договору, укладеного шляхом вчинення конклюдентних дій.
19.07.2012 року, приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами надання відповідачеві послуг з транспортування природного газу у березні 2008 року в обсязі 1533,130 тис.кв.м. на підставі усної угоди, яка була оформлена шляхом вчинення конклюдентних дій та його право на пред'явлення відповідачу вимоги в порядку ст.530 Цивільного кодексу України і обов'язок відповідача по оплаті боргу в сумі 151227,95 грн.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
За положеннями ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України).
Таким чином, правочини між юридичними особами щодо надання послуг з транспортування природного газу повинні вчинятися у письмовій формі. Однак, матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами вказаного правочину у письмовій формі. Більш того, сам позивач стверджує, що сторони оформили угоду на транспортування природного газу шляхом вчинення конклюдентних дій.
Також, відповідно до п. 5.2. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року № 618 для визначення об'єму протранспортованого, поставленого та реалізованого споживачу газу приймаються дані комерційного вузла обліку газу облікової організації. У разі відсутності вузла обліку газу в облікової організації приймаються дані комерційного вузла обліку газу споживача. Вказані Правила обліку природного газу також визначають, що комерційний вузол обліку газу - вузол обліку газу, за даними якого сторонами договору на постачання газу (далі - договір) оформлюються акти приймання-передачі газу і здійснюються взаєморозрахунки.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що лист НАК «Нафтогаз України»№6-2330/1.2-12 від 11.04.2012 в силу положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не може вважатися допустимим доказом на підтвердження факту надання позивачем послуг з транспортування природного газу відповідачу у березні 2008 року в обсязі 1533,13 тис. кв. м. Оскільки, відповідно до вимог чинного законодавства такі обставини повинні підтверджуватися відповідною письмовою угодою на транспортування газу та актами приймання-передачі газу.
Харківський апеляційний господарський суд також погоджується з висновками місцевого господарського суду, що надана позивачем копія технічного акту з транспортування природного газу від 31.03.2008 р. не може вважатися належним доказом у справі. Оскільки, як зазначено в цьому акті, послуги по транспортування природного газу обсягом 1533,13 тис. кв. м здійснювалися на підставі технічної угоди № 00Т4-05П від 29.04.2008р. Але, підставами позову ПАТ «Харківгаз»є положення ст.ст. 509, 530 Цивільного кодексу України та угода, укладена шляхом здійснення конклюдентних дій. Таким чином, вказаний акт не має значення для даної справи. Окрім того, позивачем не надано пояснень про причини зазначення в цьому акті від 31.03.2008 р. посилань на технічну угоду, яка укладена пізніше (29.04.2008р.).
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає невірним застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин щодо надання послуг з транспортування природного газу в березні 2008 року положень Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», оскільки вказаний Закон був прийнятий пізніше - 08.07.2010 року та набрав чинності з моменту його опублікування (Голос України, 24.07.2010, № 136), за винятком передбачених в ньому окремих положень. Тому, ці положення підлягають виключенню з мотивувальної частини рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2012 року у справі №5023/2079/12. Але, оскільки такі недоліки не впливають на правильність застосування судом першої інстанції інших норм матеріального права та зроблених ним висновків, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Підстав для дослідження судом порушеного відповідачем питання щодо пропуску позивачем строків позовної давності колегія суддів не вбачає, оскільки приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог за інших підстав.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2012 року у справі №5023/2079/12 - без змін.
Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківгаз»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2012 року у справі №5023/2079/12 залишити без змін.
Повний текст постанови підписаний 19.09.2012р.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя Т.В. Кравець
Суддя О.О. Крестьянінов