19 вересня 2012 року Справа № 5020-10/068
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Плута В.М.,
Борисової Ю.В.,
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 19 березня 2012 року у справі № 5020-10/068;
за скаргою приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" на дії державних виконавців підрозділу примусового виконання судових рішень Головного управління юстиції у місті Севастополі про визнання протиправними дій з проникнення до володіння, відмови в ознайомленні і складенні зауважень, та скасування постанови про накладення арешту на майно боржника
у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, місто Київ, 01001)
в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Володарського, 10, місто Севастополь, 99011)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" (вул. Репіна, 24, місто Севастополь, 99053)
про стягнення 653 335,53 грн., у тому числі: 613 846,75 грн. - основний борг, 36 434,66 грн. - проценти за користування кредитом, 3 054,12 грн. - пеня, та звернення стягнення на предмет іпотеки,
13 жовтня 2012 року приватне підприємство "Кооператив "Херсонес" звернулось до господарського суду міста Севастополя із скаргою на дії державного виконавця, в якій просило:
- визнати протиправними дії державного виконавця підрозділу примусового виконання судових рішень Головного управління юстиції у місті Севастополі Романяк Рими Геннадіївни щодо проникнення 10 жовтня 2011 року до володіння приватного підприємства "Кооператив "Херсонес", що розташоване по АДРЕСА_2 у місті Севастополі;
- визнати протиправними дії виконуючого обов'язки начальника підрозділу примусового виконання судових рішень Головного управління юстиції у місті Севастополі Токарєвої Наталі Миколаївни щодо проникнення 10 жовтня 2011 року до володіння приватного підприємства "Кооператив "Херсонес", що розташоване по АДРЕСА_2 у місті Севастополі;
- визнати протиправними дії державного виконавця підрозділу примусового виконання судових рішень Головного управління юстиції у місті Севастополі Романяк Рими Геннадіївни щодо відмови в ознайомленні представника боржника з актом опису та арешту рухомого майна, належного приватному підприємству "Кооператив "Херсонес", який був складений 10 жовтня 2011 року на виконання наказу № 5020/068, виданого господарським судом міста Севастополя 30 травня 2011 року, та відмови у написання представником боржника зауважень щодо зазначеного опису та арешту майна;
- скасувати постанову державного виконавця про накладення арешту на майно приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" на виконання наказу № 5020/068, виданого господарським судом міста Севастополя 30 травня 2011 року, відповідно до якого з приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" підлягає стягненню 653335,53 грн.;
- зупинити звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно, належне приватному підприємству "Кооператив "Херсонес", опис та арешт якого було проведено 10 жовтня 2011 року на виконання наказу № 5020/068, виданого господарським судом міста Севастополя 30 травня 2011 року, відповідно до якого з приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" підлягає стягненню 653335,53 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19 березня 2012 року у справі № 5020-10/068 у задоволенні скарги приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" на дії державних виконавців підрозділу примусового виконання судових рішень Головного управління юстиції у місті Севастополі відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні скарги приватного підприємства "Кооператив "Херсонес", господарський суд першої інстанції виходив з того, що нормами чинного законодавства державному виконавцю надано право у процесі виконання рішень безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи. Скаржником не надано суду жодного доказу проникнення державного виконавця до володіння боржника за відсутності згоди на це власника майна або чинення останнім перешкод у доступі до володіння. Також боржником не доведено ті обставини, що державним виконавцем відмовлено в ознайомленні його з актом опису та арешту рухомого майна від 10 жовтня 2011 року (серія АА № 232989) та написанні зауважень на нього.
Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що скаржник вимагає скасувати постанову державного виконавця про накладення арешту на його майно на виконання наказу № 5020/068, виданого господарським судом міста Севастополя 30 травня 2011 року, відповідно до якого з нього на користь стягувача підлягає стягненню 653335,53 грн., проте цей документ, як скаржником, так і органом ВДВС, суду не наданий.
Не погодившись з ухвалою суду, приватне підприємство "Кооператив "Херсонес" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду від 19 березня 2012 року та прийняти нову, якою задовольнити скаргу на дії державного виконавця.
Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків суду та невірного застосування ним норм матеріального права.
Заявник також звертає увагу, що чинною редакцією Закону України "Про виконавче провадження" передбачено необхідність отримання рішення суду на проникнення до житла фізичної особи (п. 10, 15, ч. 3 статті 11 Закону).
Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує й тим, що арешт на майно боржника вже було накладено на виконання судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2012 року відновлено приватному підприємству "Кооператив "Херсонес" строк на подання апеляційної скарги та призначено її до розгляду у складі судової колегії: головуючий суддя - Видашенко Т.С., судді - Рибіна С.А. та Балюкова К.Г.
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 19 квітня 2012 року замінено суддю Видашенко Т.С. на суддю Дмитрієва В.Є. та суддю Рибіну С.А. на суддю Гоголя Ю.М., головуючим суддею по справі призначено суддю Дмитрієва В.Є.
Розпорядженням секретаря судової палати від 21 травня 2012 року замінено суддю Дмитрієва В.Є. на суддю Видашенко Т.С. та суддю Гоголя Ю.М. на суддю Остапову К.А., головуючим суддею по справі призначено суддю Видашенко Т.С.
Розпорядженням секретаря судової палати від 01 червня 2012 року замінено суддю Балюкову К.Г. на суддю Волкова К.В. та суддю Остапову К.А. на суддю Голика В.С.
Розпорядженням секретаря судової палати від 22 серпня 2012 року замінено суддю Голика В.С. на суддю Гоголя Ю.М.
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 03 вересня 2012 року замінено суддю Видашенко Т.С. на суддю Гонтаря В.І. та суддю Гоголя Ю.М. на суддю Борисову Ю.В., головуючим суддею по справі призначено суддю Гонтаря В.І.
Розпорядженням секретаря судової палати від 18 вересня 2012 року замінено суддю Гонтаря В.І. на суддю Видашенко Т.С. та суддю Волкова К.В. на суддю Плута В.М., головуючим суддею по справі призначено суддю Видашенко Т.С.
Справа № 5020-10/068 неодноразово відкладалась.
У судове засідання, призначене на 18 вересня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 та представник органу примусового виконання рішення не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
У судовому засіданні 18 вересня 2012 року було оголошено перерву на 19 вересня 2012 року о 15:00.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку їх представників не було визнано обов'язковою судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе переглянути ухвалу суду першої інстанції за відсутності фізичної особа-підприємця ОСОБА_3 та представника органу примусового виконання рішення.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
16 березня 2010 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" про стягнення 653335,53 грн., у тому числі: 613846,75 грн. - основний борг, 36434,66 грн. - проценти за користування кредитом, 3054,12 грн. - пеня, та звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 3-7, том 1).
Позов мотивований тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не виконує умови кредитного договору № 014/04-02/083-07 від 03 квітня 2007 року.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06 травня 2010 року у справі № 5020-10/068 позов задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 03 квітня 2007 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та кооперативом "Херсонес", правонаступником якого є приватне підприємство "Кооператив "Херсонес".
Задоволено з вартості предмета іпотеки, а саме - промбудівлі з надвірними спорудами загальною площею 508,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" на загальну суму 653335,53 грн.
Встановлений спосіб реалізації предмета іпотеки - промбудівлі з надвірними спорудами загальною площею 508,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу 938000,00 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2011 року у справі № 5020-10/068, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 26 жовтня 2011 року, апеляційну скаргу приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" задоволено, рішення господарського суду міста Севастополя від 06 травня 2010 року змінено в частині визнання початкової ціни предмету іпотеки. Пункт 4 резолютивної частини рішення викладений у наступній редакції: "Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - промбудівлі з надвірними спорудами загальною площею 508,9 кв.м, що розташована за адресою; місто Севастополь, АДРЕСА_2, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу 2845260,00 грн. (два мільйона вісімсот сорок п'ять тисяч двісті шістдесят грн.)". У решті судове рішення залишено без змін.
На виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 06 травня 2010 року та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2011 року був виданий наказ від 10 березня 2011 року у справі № 5020-10/068.
16 березня 2011 року від публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшла заява № С-12-88-0-2-1/137 про видачу додаткового рішення про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" солідарно на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором № 014/04-02/083-07 від 03 квітня 2007 року в сумі 653335,53 грн.
Додатковим рішенням від 27 квітня 2011 року резолютивну частину рішення суду від 06 травня 2010 року у справі № 5020-10/068 доповнено пунктом 5, відповідно до якого стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" солідарно на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 653335,53 грн., з яких: 613846,75 грн. - основний борг, 36434,66 грн. - проценти за користування кредитом, 3054,12 грн. - пеня.
На виконання додаткового рішення господарського суду міста Севастополя від 27 квітня 2011 року були видані накази від 13 травня 2011 року та від 30 травня 2011 року по справі № 5020-10/068.
При примусовому виконанні наказу від 10 березня 2011 року, виданого на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 06 травня 2010 року та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2011 року, накладений арешт на майно приватного підприємства "Кооператив "Херсонес", державним виконавцем підрозділу примусового виконання судових рішень Головного управління юстиції у місті Севастополі 11 травня 2011 року складений акт опису й арешту майна.
При примусовому виконанні наказу від 30 травня 2011 року, виданого на виконання додаткового рішення господарського суду міста Севастополя від 27 квітня 2011 року, накладений арешт на майно приватного підприємства "Кооператив "Херсонес", державним виконавцем підрозділу примусового виконання судових рішень Головного управління юстиції у місті Севастополі 10 жовтня 2011 року складений акт опису й арешту майна.
Вважаючи, що під час проведення виконавчих дій були порушені процесуальні гарантії, надані боржнику законом, зокрема, допущені такі порушення: проникнення до його володіння без відповідного судового рішення; перевищено межі, у яких допускається накладення арешту на майно боржника, а також вказуючи на те, що подвійне накладення арешту на майно суперечить нормам чинного законодавства, приватне підприємство "Кооператив "Херсонес" звернулось до господарського суду міста Севастополя з даною скаргою.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Обґрунтовуючи протиправність дій державного виконавця з проникнення до володіння заявника без відповідного судового рішення, представник боржника посилається на статтю 30 Конституції України, пункт 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 28 березня 2008 року "Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства", статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, пункт 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), а також положення пунктів 10, 15 частини третьої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, відповідно до пункту 10 частини третьої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановляння вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.
Згідно з пунктом 15 частини третьої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.
Таким чином, Законом України "Про виконавче провадження" державному виконавцю надано право у процесі виконання рішень безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи.
Згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак скаржником не надано суду жодного доказу проникнення державного виконавця до житла боржника за відсутності згоди на це власника майна, або чинення останнім перешкод у доступі до володіння. Твердження представника боржника, що державним виконавцем відмовлено в ознайомленні його з актом опису та арешту рухомого майна від 10 жовтня 2011 року (серія АА № 232989) та написанні зауважень на нього, також ним не доведено.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок господарського суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення скарги приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" в частині визнання протиправними дії державного виконавця та виконуючого обов'язки начальника підрозділу примусового виконання судових рішень Головного управління юстиції у місті Севастополі.
Стосовно вимог скаржника про зупинення звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно, належне приватному підприємству "Кооператив "Херсонес", опис та арешт якого було проведено 10 жовтня 2011 року на виконання наказу № 5020/068, виданого господарським судом міста Севастополя 30 травня 2011 року, відповідно до якого з приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" підлягає стягненню 653335,53 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 1211 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації. Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала. Після закінчення перегляду оскарженого судового рішення господарський суд може поновити виконання судового рішення, про що виноситься ухвала.
Тобто нормами чинного процесуального законодавства чітко закріплено можливість зупинення виконання оскаржуваного рішення лише судом касаційної інстанції в порядку, передбаченому статтею 1211 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок господарського суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення скарги приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" в частині зупинення звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно, належне приватному підприємству "Кооператив "Херсонес".
Щодо вимог скаржника про скасування постанови державного виконавця про накладення арешту на майно приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" на виконання наказу № 5020/068, виданого господарським судом міста Севастополя 30 травня 2011 року, відповідно до якого з приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" підлягає стягненню 653335,53 грн., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати таке.
При примусовому виконанні наказу від 10 березня 2011 року, виданого на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 06 травня 2010 року та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2011 року, накладений арешт на майно приватного підприємства "Кооператив "Херсонес", та на підставі цієї постанови державним виконавцем підрозділу примусового виконання судових рішень Головного управління юстиції у місті Севастополі 11 травня 2011 року складений акт опису й арешту майна.
При примусовому виконанні наказу від 30 травня 2011 року, виданого на виконання додаткового рішення господарського суду міста Севастополя від 27 квітня 2011 року, постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень від 08 червня 2011 року накладений арешт на майно приватного підприємства "Кооператив "Херсонес". На підставі зазначеної постанови від 08 червня 2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання судових рішень Головного управління юстиції у місті Севастополі 10 жовтня 2011 року складений акт опису й арешту майна.
Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника, а саме, визначено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Згідно з пунктом 4.19.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, якщо в районному (міському) органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, то вони об'єднуються у зведене виконавче провадження за постановою державного виконавця протягом трьох днів після закінчення строку, даного боржнику для добровільного виконання і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. До зведеного виконавчого провадження повинні бути приєднані всі інші виконавчі документи, що надходять стосовно стягнень з цього боржника протягом трьох днів після закінчення строку, поданого боржнику для добровільного виконання.
Відповідно до пункту 4.19.3 цієї інструкції, при задоволенні вимог стягувачів зведеного виконавчого провадження слід керуватися вимогами статті 44 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини першої статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Відповідно до частини п'ятої статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уціняється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.
Відповідно до частини шостої статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.
Відповідно до частини сьомої статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.
З системного аналізу наведених положень закону вбачається, що, якщо майно не було реалізовано під час виконання звернення стягнення на предмет іпотеки, на нього не може бути звернуто стягнення у разі зміни способу виконання судового рішення а з метою задоволення інших вимог в межах зведеного виконавчого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що боржником у виконавчому провадженні за наказом від 10 березня 2011 року про примусове виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки є приватне підприємство "Кооператив "Херсонес", а у виконавчому провадженні за наказом від 30 травня 2011 року про примусове виконання рішення про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором № 014/04-02/083-07 від 03 квітня 2007 року боржником є також приватне підприємство "Кооператив "Херсонес". Тобто, боржником за цими виконавчими провадженнями є одна й та ж сама особа.
Окрім того, предметом стягнення є одна й та ж сама грошова сума - 653335,53 грн. Всі три накази (від 10 березня 2011 року, від 13 травня 2011 року та від 30 травня 2011 року) видані на виконання рішення господарського суду від 06 травня 2010 та додаткового рішення від 27 квітня 2011 року по справі № 5020-10/068 та передбачають лише різні способи стягнення одного й того ж боргу.
Під час накладення арешту постановою від 08 червня 2011 року та проведення на її підставі опису та арешту майна 10 жовтня 2011 року державним виконавцем було перевищено вимоги, передбачені статтями 33, 57 Закону України "Про виконавче провадження", щодо пропорційності вартості арештованого майна до загальної суми боргу.
Враховуючи, що на майно приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" з метою стягнення того ж самого боргу вже було накладено арешт при проведенні виконавчих дій за наказом від 10 березня 2011 року, у державного виконавця були відсутні підстави для повторного накладення арешту на майно боржника постановою 08 червня 2011 року та проведення його подальшого опису та арешту 10 жовтня 2011 року.
З огляду на це також вбачається, що наявні підстави для об'єднання цих проваджень у зведене виконавче провадження, а повторне накладення арешту на промбудівлю з надвірними спорудами, загальною площею 508,9 кв.м, що розташована за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_2, є таким, що суперечить нормам чинного законодавства.
Слід зазначити, що у матеріалах справи наявна постанова головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень від 01 серпня 2011 року про об'єднання до зведеного виконавчого провадження виконавчих проваджень за наказом від 10 березня 2011 року та від 30 травня 2011 року. Таку постанову було винесено після винесення постанови про накладення арешту на майно боржника від 08 червня 2011 року, але до проведення опису та арешту майна 10 жовтня 2011 року.
Одночасно матеріали справи не містять доказів того, що постанова головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень від 08 червня 2011 року, якою повторно накладений арешт на майно приватного підприємства "Кооператив "Херсонес", скасована чи визнана недійсною.
З огляду на вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що є підставою для часткового скасування ухвали господарського суду міста Севастополя в частині відмови у задоволенні скарги приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" про скасування постанови державного виконавця про накладення арешту на майно та прийняття в цей частині нового рішення про скасування відповідної постанови.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 19 березня 2012 року у справі № 5020-10/068 скасувати в частині відмови у задоволенні скарги приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" про скасування постанови державного виконавця про накладення арешту на майно.
3. Прийняти в цей частині нове рішення.
4. Скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень від 08 червня 2011 року про арешт майна приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" та оголошення заборони на його відчуження, прийняту на виконання наказу № 5020-10/068, виданого господарським судом міста Севастополя 30 травня 2011 року, відповідно до якого з приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" підлягає стягненню 653 335,53 грн.
5. В частині відмови у задоволенні інших вимог заяви приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" ухвалу господарського суду міста Севастополя від 19 березня 2012 року у справі № 5020-10/068 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді В.М. Плут
Ю.В. Борисова
Розсилка:
1. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01001)
2. Центральне Севастопольське відділення Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Володарського, 10, м. Севастополь, 99011)
3. ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
4. ПП "Кооператив "Херсонес" (вул. Репіна, 24, м. Севастополь, 99053)
5. Підрозділ примусового виконання судових рішень Головного управління юстиції у місті Севастополі (вул. М. Музики, 88-А, м. Севастополь, 99029)
6. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі (вул. 4-та Бастіонна, 3, місто Севастополь, 99011).