04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
10.09.2012 № 5011-28/7228-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Федорчука Р.В.
суддів: Лобаня О.І.
Ткаченка Б.О.
секретар судового засідання Криворотько В.В.,
за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 10.09.2012 року
розглянувши матеріали апеляційних скарг
товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-консалтінг груп» та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби
на постанову господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року
у справі №5011-28/7228-2012 (суддя Копитова О.С.)
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-консалтінг груп»
до товариства обмеженою відповідальністю «Бігстрой»
про визнання банкрутом, -
встановив:
Постановою господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року у справі
№5011-28/7228-2012 визнано банкрутом ТОВ «Бігстрой», визнано ТОВ «Техно-консалтінг груп» кредитором ТОВ «Бігстрой» на суму 43 464,00 грн., відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута ТОВ «Бігстрой» арбітражного керуючого - Швачку Сергія Васильовича.
Не погодившись із вказаною постановою, ТОВ «Техно-консалтінг груп» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просило скасувати постанову господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року у справі
№5011-28/7228-2012 про банкрутство в частині призначення ліквідатором банкрута ТОВ «Бігстрой» арбітражного керуючого Швачку Сергія Васильовича та призначити ліквідатором ТОВ «Бігстрой» арбітражного керуючого Дерлюка Василя Дмитровича.
Не погодившись із вказаною постановою, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС подала до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просила скасувати постанову господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року у справі №5011-28/7228-2012.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 року та від 18.07.2012 року у справі №5011-28/7228-2012 порушено апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ «Техно-консалтінг груп» та ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 06.08.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року у справі №5011-28/7228-2012 продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 10.09.2012 року.
Представник ТОВ «Техно-консалтінг груп» у судових засіданнях надавав пояснення, якими підтримував доводи викладені в своїй апеляційній скарзі, а також заперечував проти доводів викладених ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС в скарзі і просив апеляційну скаргу останнього залишити без задоволення..
Арбітражний керуючий Дерлюк В.Д. в судових засіданнях надавав пояснення, якими підтримував доводи викладені в апеляційній скарзі ТОВ «Техно-консалтінг груп».
Арбітражний керуючий Швачка С.В. в судових засіданнях надавав пояснення, якими заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі ТОВ «Техно-консалтінг груп» та доводів викладених в апеляційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС.
Представники ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС в судові засідання не з'являлись, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до п 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, приходить до висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 10.09.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги ТОВ «Техно-консалтінг груп», дослідивши наявні докази у справі, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Швачку С.В. у зв'язку з наступним.
Згідно з ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.
При цьому, в абз. 2 п. 11.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року №04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначено, що згідно з ч. 1 ст. 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури, призначає ліквідатора. При призначенні ліквідатора суду слід враховувати ті ж обставини, що й при призначенні розпорядника майна.
А згідно з абз. 4, 5 пункту 6.1.2 вказаної рекомендацій в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.
При прийняті оскаржуваної постанови, зокрема, в частині призначення арбітражного керуючого - Швачки С.В. ліквідатором банкрута, суд першої інстанції, враховуючи клопотання ініціюючого кредитора, дослідивши перелік осіб, яким видано ліцензію на право провадження господарської діяльності арбітражного керуючого та з метою дотримання принципу об'єктивності, незалежності, дійшов правомірного висновку щодо призначення вказаної особи ліквідатором ТОВ «Бігстрой».
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.
Відповідно до ч. 1 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.
При виборі кандидатури ліквідатора боржника судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» обов'язки.
За таких підстав, враховуючи ту обставину, що питання про призначення кандидатури ліквідатора відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, який за результатами порівнювального аналізу характеристик кандидатів на посаду ліквідатора боржника у даній справі призначив ліквідатором арбітражного керуючого Швачку С.В. При вирішенні вказаного питання місцевим господарським судом не було порушено вимоги законодавства.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається ТОВ «Техно-консалтінг груп», не можуть бути підставою для скасування в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого Швачки С.В. постанови господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року у справі №5011-28/7228-2012.
Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання банкрутом ТОВ «Бігстрой» у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав. Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Cуду України від 17.02.2004 року №02-2-24/12669 та в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №15.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №147611 серія АА (а.с. 36), станом на 17.04.2012 року, ТОВ «Бігстрой», який зареєстрований за адресою: 03127, м. Київ, Голосіївський р-н., проспект 40-річчя Жовтня, буд. 116-А, встановлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Згідно з ч. 11 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Відповідно до ч. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.
У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
Частиною 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Як вже зазначалось, в матеріалах справах наявний оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №147611, відповідно до якого зазначено, що ТОВ «Бігстрой» відсутнє за місцезнаходженням.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення справи про банкрутство у зв'язку з відсутністю боржника (ТОВ «Бігстрой») за місцезнаходженням на підставі ч. 1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Крім того, при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом судом першої інстанції встановлено, що кредиторська заборгованость ТОВ «Бігстрой» перед ТОВ «Техно-консалтінг груп» складає 42 800,00 грн., що підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2010 року у справі №48/277, наказом господарського суду міста Києва від 23.07.2010 року у справі №48/277, постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.06.2011 ВП №21457870, яким встановлено, що майно, яке належить боржнику не виявлено, а вжиті державними заходами щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
При цьому слід відзначити, що станом на день подання заяви про визнання ТОВ «Бігстрой» банкрутом заборгованість не погашена.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. ч. 1, 8 ст. 7 вказаного закону, справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.
Відповідно до ст. 1 зазначеного закону неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
При цьому, безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.
Враховуючи вище зазначене, на момент прийняття оскаржуваної постанови про визнання банкрутом ТОВ «Бігстрой» та відкриття ліквідаційної процедури, суду були надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності боржника.
Нормами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.
Отже, враховуючи вище зазначені приписи та докази наявні в матеріалах справи щодо кредиторської заборгованості боржника, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності визначених законом підстав визнання ТОВ «Бігстрой» банкрутом.
З приводу проведення органами ДПІ перевірки ТОВ «Бігстрой» колегія суддів зазначає, що відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.
При цьому, з дня отримання інформації щодо прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство - 13.06.2012 року (а.с. 3), що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції, до дня прийняття постанови Київським апеляційним господарським судом, органом ДПІ суду не надано будь-яких доказів щодо початку здійснення перевірки боржника.
Слід зазначити, що неналежне виконання посадовими особами ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС своїх посадових обов'язків щодо своєчасного здійснення позапланової перевірки боржника не може бути підставою для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в постанові господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року у справі
№5011-28/7228-2012 повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судових засіданнях.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, представниками ТОВ «Техно-консалтінг груп» та ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС не обгрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставами для задоволення їх апеляційних скарг.
Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що постанова господарського суду міста Києва 19.06.2012 року у справі №5011-28/7228-2012 відповідає обставинам справи, є законною та обгрунтованою, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційні скарги слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 33, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-консалтінг груп» та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року у справі №5011-28/7228-2012 залишити без задоволення
2. Постанову господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року у справі №5011-28/7228-2012 залишити без змін.
3. Справу №5011-28/7228-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Федорчук Р.В.
Судді Лобань О.І.
Ткаченко Б.О.