донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.09.2012 р. справа №5006/8/50пд/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Зубченко І.В.,
суддів:Марченко О.А., Татенка В.М.
за участю представників сторін:
від позивача:Пілігрим О.О. за довіреністю №05/12 від 09.04.2012р.
від відповідача:Позняр С.В. за довіреністю №59-12 «Д»від 03.04.2012р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес, Донецька область
на рішення господарського суду Донецької області
від02.08.2012р. (повний текст підписано 06.08.2012р.)
у справі№5006/8/50пд/2012 (суддя Бокова Ю.В., судді Левшина Г.В., Сгара Е.В.)
за позовомДержавного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес, Донецька область
доПублічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, Донецька область
проприсудження ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»до виконання обов'язку шляхом укладення додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії №15 від 01.11.2005р., для продовження дії договору з 16.07.2011р. по 31.12.2013р.
Державне підприємство «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, Донецька область, про присудження ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»до виконання обов'язку шляхом укладення додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії №15 від 01.11.2005р., для продовження дії договору з 16.07.2011р. по 31.12.2013р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.08.2012р. (повний текст підписано 06.08.2012р.) у справі №5006/8/50пд/2012 відмовлено у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що матеріалами справи не підтверджено, що позивач звертався до відповідача з проектом додаткової угоди та відповідач ухилився від внесення у договір запропонованих позивачем змін, тому обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права не призводить до поновлення його права на укладення конкретної додаткової угоди.
ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль»звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2012р. у справі №5006/8/50пд/2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав позивача. На думку скаржника, ним дотримано порядок надання оферти у частині спонукання до укладання додаткової угоди про продовження строку дії договору №15 від 01.11.2005р. Так, відповідний доказ направлення додаткової угоди щодо продовження договірних відносин надано із позовною заявою, а також, у додаткових поясненнях від 09.07.2012р. додатково звертається увага суду про надання відповідних документів та залучення їх до справи, а саме лист №569 від 22.03.2012р. до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»про надіслання додаткової угоди про продовження строку дії договору.
Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.
У судовому засіданні 19.09.2012р. представник скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених в обґрунтуваннях апеляційної скарги №1366 від 14.08.2012р.
Представник відповідача у судовому засіданні 19.09.2012р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін з підстав, наведених у відзиві та додатковому відзиві на апеляційну скаргу.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу. Обґрунтування апеляційної скарги, відзиви на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
01 листопада 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго»(постачальник) та Державним підприємством «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль»(споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №15, відповідно до п. 1.1 якого, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до ч.7 ст.180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст.654 ЦК України).
Відповідно до п.9.4. договору в редакції додаткової угоди №9 від 30.06.2011р., цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 15.07.2011р. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.
Рішенням загальних зборів акціонерів від 27.03.2012р. Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго»було перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго». Відповідні зміни внесені 30.03.2012р. до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій та видана відповідна довідка.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у липні та листопаді 2011 року звертався до відповідача з листами №1077 від 04.07.2011р., №1794 від 23.11.2011р., в яких просив у зв'язку із закінченням строку дії договору укласти додаткові угоди про продовження строку його дії. У зв'язку з відмовою відповідача від укладення додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії № 15 від 01.11.2005р. щодо продовження строку його дії позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про присудження ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»до виконання обов'язку шляхом укладення додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії №15 від 01.11.2005р, для продовження строку дії договору з 16.07.2011р. по 31.12.2013р.
Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Вирішуючи спір, господарський суд встановлює відповідність обраного позивачем способу захисту його порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Способи захисту цивільних прав встановлено ст. 16 ЦК України, зокрема: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
В разі, якщо суд дійде висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту він повинен відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно ст.26 Закону України «Про електроенергетику»та п.1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Відповідно до ст.277 ГК України, ст.ст.7, 24, 26 Закону України «Про електроенергетику»додержання вимог Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЄ від 31.07.1996р. №28 з наступними змінами є обов'язковими для суб'єктів електропостачання.
За приписами до ст.67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Статтею 188 ГК України визначений загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів. Так, відповідно до частин 2, 3, 4 ст.188 зазначеного Кодексу, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однією із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено в ч.1 ст.188 ГК України.
Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач до відповідача з проектом додаткової угоди не звертався. Судом першої інстанції обґрунтовано відхилені посилання позивача на листи №1077 від 04.07.2011р. та №1794 від 23.11.2011р., оскільки вказаними листами позивач лише пропонував відповідачу укласти додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №15 від 01.11.2005р., при цьому відповідний проект додаткової угоди позивачем відповідачу не направлявся. В листах, на які посилається позивач, не визначені конкретні умови додаткової угоди. Пропозиція щодо укладення додаткової угоди має містити її умови і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Таким чином, будь-який спір між сторонами стосовно конкретних умов додаткової угоди на момент розгляду спору відсутній, оскільки ані позивачем, ані відповідачем, конкретний проект додаткової угоди не надавався. Позивачем не заявлено вимог щодо зобов'язання відповідача надати позивачу проект додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії для підписання.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обраний позивачем, спосіб захисту свого порушеного права не призводить до поновлення його права на укладення конкретної додаткової угоди, тому вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Поряд з цим, згідно з частиною третьою статті 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
В матеріалах справи відсутній проект додаткової угоди, в редакції запропонованій позивачем до укладання.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2012р. (повний текст підписано 06.08.2012р.) у справі №5006/8/50пд/2012 -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 02.08.2012р. (повний текст підписано 06.08.2012р.) у справі №5006/8/50пд/2012 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Судді: О.А. Марченко
В.М. Татенко
Надруковано 5 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС