Рішення від 14.09.2012 по справі 1004/1522/12

Справа № 1004/1522/12 Провадження № 2/1004/505/12

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2012 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кіхтенка С.О.,

за участю секретаря с/з Симоненко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про примусове виселення,-

суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом в якому просить ухвалити рішення, яким визнати відповідачку такою, що втратила право на користування квартирою та виселити із займаного нею житла в АДРЕСА_1, яке належить йому на праві власності, без надання іншого жилого приміщення.

Свій позов позивач мотивує тим, що він є власником вищезазначеної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 16.03.1994 року.

В цьому житловому будинку, після набуття права власності, були зареєстровані він як власник, син ОСОБА_4, невістка ОСОБА_3, онуки ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Потреба в даному позові виникла у зв'язку з тим, що він, як власник, вимушений сплачувати високі комунальні платежі за особу, яка тривалий час не проживає в квартирі.

В судовому засіданні позивач не з'явився, але надіслав заяву з проханням слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась, але надіслала заяву з проханням слухати справу без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує стосовно їх задоволення.

Суд, з'ясувавши обставини справи, та перевіривши їх наявними у справі доказами, з урахуванням ст. 60 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказі в сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а тому на запитання суду про надання інших доказів, крім наданих, чи неможливості їх витребування і необхідність цієї дії судом, встановлено, що всі докази надані. Протягом усього часу позивач не змінив позовних вимог, а тому суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Із акта обстеження житлового приміщення АДРЕСА_1 від 31.07.2012 року вбачається, що відповідачка з 01.08.2011 року за даною адресою не проживає.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу житлових правовідносин, в яких відповідачка проживала в квартирі позивача.

Відповідно до ст. 163 Житлового Кодексу України, уразі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане приміщення у випадках і в межах строків, установлених ч. 1 п.п. 1,5 ч. 3, 4 ст. 71 цього Кодексу.

Ст. 71 ч.1 ЖК України передбачає, що при тимчасовій відсутності наймача або членів сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, а при призові на строкову військову службу, альтернативну службу, тимчасовому виїзду за умовами і характером роботи, навчанням, поміщенням до дитячого виховного закладу, при виїзді в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна, виїзду на лікування, взяття під варту, або засудження до обмеження чи позбавлення волі, або арешту на період перебування в цих закладах чи на службі визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку, що сповідується в ст. 72 ЖК України.

Відповідачка без поважних причин не проживає в АДРЕСА_1 позивача з 01 серпня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У суді з достовірністю встановлено, що позивач являється власником квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Розглядаючи позов в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів та при відсутності зустрічних вимог відповідача, суд оцінюючи всі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, приходить до висновку, що право позивача, щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном порушено відповідачем, а тому воно підлягає до захисту шляхом задоволення позову. А оскільки відповідач в добровільному порядку не бажають поновити позивачу порушене ним право володіння, користування, розпорядження квартирою, з метою захисту права власності та користування законного власника, а саме позивача по справі на вище вказану квартиру, на підставі ст. 386 ЦК України необхідно поновити порушені права власника квартири шляхом виселення відповідача із вказаного житла без надання їй іншого житлового приміщення.

Таким чином достовірно встановлено, що відповідач всилилась та проживала у вищезазначеній квартирі тимчасово.

Оскільки позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, позивач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись ст. ст. 14, Конституції України, ст. ст. 10, 11, 57 - 60, 212 - 215, 218 ЦПК України, ст.ст.71, 72, 163, 116, 150, 157, 163 ЖК України, ст. ст. 319, 328, 373, 383, 386 ЦК України,

Суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про примусове виселення, - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою що втратила право на користування жилою квартирою АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Примусово виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 із займаного нею житла в АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на праві приватної власності, без надання їй іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово прож. в АДРЕСА_1, інші відомості про особу суду не відомі, на користь Богуславського районного суду Київської області, код ЄДРПОУ 37556042, банк отримувач ГУДКСУ у Київській області м. Київ, МФО 821018, р/о 31218206700080, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02892111 - судовий збір в сумі 107,30 грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя С. О. Кіхтенко

Попередній документ
26106843
Наступний документ
26106845
Інформація про рішення:
№ рішення: 26106844
№ справи: 1004/1522/12
Дата рішення: 14.09.2012
Дата публікації: 26.09.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Богуславський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про виселення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (01.10.2012)
Дата надходження: 03.08.2012
Предмет позову: про виселення з квартири по вул. Вишнева,28-а кв.22