ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
18.09.12 Справа № 23пн/5014/1778/2012(11/182пн/2011).
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд», м. Луганськ
про стягнення 213 871 грн. 96 коп. та зобов'язання повернути майно
Суддя Воронько В.Д.
представники:
від позивача -не прибув;
від відповідача -Шляпін О.В., довіреність б/н від 03.09.2012.
26.10.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд»з вимогами про:
1. Стягнення з відповідача боргу за невиконання умов укладеного між сторонами договору фінансового лізингу № 080213-54/ФЛ-Ю-О від 13.02.2008 в сумі 53076 грн. 69 коп., 3 % річних у розмірі 1581 грн. 70 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 3127 грн. 49 коп., пені у розмірі 2544 грн. 17 коп., неустойки в сумі 81198 грн. 01 коп. та штрафу у розмірі 54166 грн. 64 коп.;
2. Вилучення та передачу власнику -ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»предмету лізингу, а саме:
- підйомник Rotary 2-х ст. електрогідравлічний асиметричний (вантажопідйомність 3,0 т висота 3560 мм), США, каталоговий номер SPOA 3Т8, кількість одиниць 2;
- підйомник Rotary 2-х ст. електрогідравлічний асиметричний (вантажопідйомність 3,0 т висота 4170 мм), США, каталоговий номер SPOA 3Т8, кількість одиниць 5;
- підйомник Rotary 2-х ст. електрогідравлічний симетричний/асиметричний (вантажопідйомність 4,0 т висота 3780 мм), США, каталоговий номер SPOA 3Т8, кількість одиниць 2;
- підйомник INT 2-х ст. електрогідравлічний INT, Данія-Італія, каталоговий номер INT, 4402В, кількість одиниць 1;
- гідравлічний траверс з ручним приводом (для підйомників EU, 1NT), Данія-Італія, каталоговий номер EU 020М, кількість одиниць 1;
- установка для прокачування гальмівної системи Flexbimec, Італія, каталоговий номер 3495, кількість одиниць 1;
- стенд для промивки і заповнення системи охолодження Power Flash, Wynn's, Бельгія, каталоговий номер 68416, кількість одиниць 2;
- прилад для очистки паливних систем RCP - III Wynn's Бельгія, каталоговий номер-68409, кількість одиниць 1;
- стенд для перевірки та ультразвукової очистки форсунок (інжекторів) New Age, кількість одиниць 1 ;
- установка збирання обробленого масла, Flexbimec, Італія, каталоговий номер-3179, кількість одиниць 5;
- установка вакуумного відбору масла через отвір щупа, Flexbimec, Італія, каталоговий номер-3180, кількість одиниць 3;
- стапель для ремонту двигуна, RAV, Італія, каталоговий номер R12, кількість одиниць 1 ;
- стенд шиномонтажного, Sicam, Італія, Colibry BL, 512, кількість одиниць 1;
- стенд балансувальний, Sicam, Італія, SBM 125, кількість одиниць 1;
- компресор одноступеневого із ремінною передачею (380 V), Fini, Partner 100, кількість одиниць 1;
- компресор одноступеневого із ремінною передачею (380 V), Fini, Partner 200, кількість одиниць 1;
- пуско-зарядний візок для АКБ, однофазний, Telwin, Італія, Dynamic 420, кількість одиниць 1;
- пуско-зарядний візок для АКБ, однофазний, Telwin, Італія, Dynamic 620, кількість одиниць 1;
- вентиляційна витяжна система з пересувною кареткою, Filcar, Італія, Ecosystem А, 24/4, кількість одиниць 2;
- вулканізатор для легкових автомобілів, Lamco, Італія, Р40, кількість одиниць 1;
- мийка високого тиску без нагріву води HD 10/25-4S, кількість одиниць 1;
- апарат для хімічної чистки Puzzi 100 Super, кількість одиниць 1;
- професійний пилосос для сухого і вологого прибирання NT 3 5/1 Eco, кількість одиниць 1 за залишковою вартістю 18177 грн. 26 коп.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 21.06.2012 у справі № 11/182пн/2011 у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд»відмовлено повністю. Підставою для прийняття даного рішення стало рішення Господарського суду Луганської області від 30.01.2012 у справі № 23/79пд/2011, залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012, яким визнано недійсними п.п. 3.4.1., 3.4.2., 3.4.5 спірного договору фінансового лізингу по справі, згідно з якими здійснюється коригування лізингових платежів.
05.07.2012 постановою Вищого господарського суду України по справі № 23/79пд/2011 було скасовано рішення Господарського суду Луганської області від 30.01.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012 і в позові відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»звернулось до Господарського суду Луганської області із заявою про перегляд рішення суду від 21.06.2012 у справі № 11/182пн/2011 за нововиявленими обставинами.
Скасування рішення Господарського суду Луганської області від 30.01.2012 у справі № 23/79пд/2011 Вищим господарським судом України, яке стало підставою прийняття рішенням від 21.06.2012 у справі № 11/182пн/2011 про відмову у задоволені позову, є нововиявленою обставиною та підставою для скасування рішення від 21.06.2012 у справі № 11/182пн/2011 та перегляду його в порядку ст. 114 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 03.09.2012 у справі № 23/5014/1778/2012(11/182пн/2011) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»про перегляд рішення суду від 21.06.2012 у справі № 11/182пн/2011 за нововиявленими обставинами задоволено, рішення суду від 21.06.2012 у справі № 11/182пн/2011 скасовано, справу 23/5014/1778/2012(11/182пн/2011) для розгляду по суті, з урахуванням нововиявлених обставин, призначено на 18.09.2012 о 12 год. 00 хв.
Справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд»про стягнення 213871 грн. 96 коп. та зобов'язання повернути майно розглядається з урахуванням нововиявлених обставин.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив наступне.
13.02.2008 між сторонами у даній справі укладений договір фінансового лізингу № 080213-54/ФЛ-Ю-О (далі за текстом -договір), предметом якого є надання позивачем як Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу відповідачеві як Лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, каталоговий номер, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведена у Специфікації (Додаток № 2 до договору), для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.
Предмет договору переданий позивачем відповідачеві за відповідним актом приймання-передачі від 22.02.2008.
Згідно пункту 3.1 договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та пунктів 3.4.1-3.4.5 договорів. Лізингові платежі включають:
3.1.1 -платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна;
3.1.2 -винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1-3.4.5 договорів.
Графік сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до договору, наданий відповідачем в судовому засіданні 21.06.2012) узгоджений сторонами договору під час його підписання.
Згідно з пунктами 3.4 договору платежі за договором здійснюються в національній валюті (гривні). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця у такому порядку:
- п. 3.4.1 -лізингоодержувач здійснює платежі за договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового платежу). Сума, що підлягає сплаті на користь лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового платежу) визначається за формулою: Sn=So*Kn/Ko, де "Kn"-курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США, встановлений НБУ на дату сплати лізингового платежу згідно графіку сплати лізингових платежів, "курс гривні до долару США, за яким банківська установа фактично здійснила продаж кредиту у іноземній валюті, отриманого для придбання майна та його подальшої передачі у фінансовий лізинг лізингоодержувачу;
в даному пункті договору також визначається порядок сплати суми, що підлягає сплаті на користь лізингодавця;
- п. 3.4.2 -порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений п. 3.4.1 вказаних договорів, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США, встановлений НБУ, згідно графіку сплати лізингових платежів банківська установа по дорученню лізингодавця, фактично здійснила продаж кредиту у іноземній валюті, отриманих лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі у фінансовий лізинг лізингоодержувачу.
В інших випадках, лізингоодержувач сплачує лізингові платежі з наступним коригуванням в порядку, передбаченому п. 3.4 договору;
- п. 3.4.5 -коригування розмірів лізингових платежів згідно пунктів 3.4.1 -3.4.4 договору не призводить до збільшення загальної вартості майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна. Таке коригування збільшує частину лізингових платежів -комісію (винагороду) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно.
Рішенням господарського суду Луганської області від 30.01.2012 у справі № 23/79пд/2011, залишеним без змін постановою судової колегії Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012, п.п. 3.4.1., 3.4.2., 3.4.5. договору фінансового лізингу № 080213-54/ФЛ-Ю-О від 13.02.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", визнані недійсними.
Додатковими угодами від 01.03.2009, від 16.12.2009 до договору сторони у справі погодили нові графіки сплати лізингових платежів.
Як встановлено судом, лізингові платежі сплачувалися відповідачем у справі з першого по п'ятий періоди відповідно до графіка лізингових платежів (Додатку № 1), складеного 13.02.2008 під час підписання договору, що підтверджено наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.
В подальшому сплата лізингових платежів здійснювалася відповідачем відповідно до графіків, підписаних одночасно із додатковими угодами від 01.03.2009 та від 16.12.2009, що підтверджено наданим відповідачем в судовому засіданні 21.06.2012 розрахунком, відповідними платіжними дорученнями та витягом з банківського рахунку відповідача, наданим в судовому засіданні 21.06.2012.
Графіки сплати лізингових платежів від 01.03.2009 та 16.12.2009 складені сторонами у справі на підставі умов пунктів 3.4.1, 3.4.2, 3.4.5 договору.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до графіку сплати лізингових платежів від 13.02.2008 відповідач повинен був сплатити лізингові платежі у загальній сумі 642605 грн. 87 коп.
Фактично відповідачем сплачені лізингові платежі у розмірі 764368 грн. 57 коп. (з них 321 грн. 90 коп. санкцій).
В обґрунтування вимог позову позивач у справі посилається на прострочення відповідачем сплати платежів, скоригованих відповідно до умов пунктів 3.4.1, 3.4.2 та 3.4.5 договору, які визнані недійсними відповідним судовим рішенням.
До матеріалів справи позивачем надані рахунки-фактури на сплату реструктуризованої заборгованості відповідача у справі № СФ-931572 від 20.09.2010 на суму 3911 грн. 38 коп., № СФ-931551 від 20.09.2010 на суму 11067 грн. 63 коп., № СФ-930242 від 20.08.2010 на суму 11247 грн. 02 коп., № СФ-937055 від 09.11.2010 на суму 18177 грн. 26 коп., № СФ-933169 від 20.10.2010 на суму 10829 грн. 55 коп., № СФ-933187 від 20.10.2010 на суму 3911 грн. 38 коп.
Доказів надсилання вказаних рахунків на адресу відповідача у справі позивач під час судового розгляду справи не надав.
09.11.2010 позивачем на адресу відповідача надіслане письмове повідомлення № 3607 про розірвання (відмову від) договору внаслідок того, що відповідач мав прострочення зі сплати лізингових платежів більше 30 днів. У вказаному повідомленні також викладено вимогу про повернення предмету лізингу.
Відповідач вимогу позивача не виконав і предмет лізингу не повернув, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.
У позовній заяві позивач послався на наявність заборгованості відповідача з лізингових платежів за період з серпня 2010 року по жовтень 2011 року, заявивши вимогу про повернення предмету лізингу.
Крім вимоги про повернення предмету лізингу позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 53076 грн. 69 коп. боргу, що виник внаслідок невиконання відповідачем умов договору, 3 % річних у розмірі 1581 грн. 70 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 3127 грн. 49 коп., пені у розмірі 2544 грн. 17 коп. на підставі умов пункту 11.2.1 договору, неустойки в сумі 81198 грн. 01 коп. відповідно до пункту 11.2.2 договору та штрафу у розмірі 54166 грн. 64 коп., нарахованого на підставі умов пункту 11.2.5 договору, відповідно до наведених позивачем у позові розрахунків.
Відповідач проти вимог позову заперечив, посилаючись на повну фактичну сплату усіх передбачених договором лізингових платежів.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши наявність нововиявлених обставин та вплив їх на рішення суду у справі № 11/182пн/2011, доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 112 ГПК господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, зокрема, є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" зазначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Також за змістом п. 8.7. цієї Постанови господарський суд може переглянути рішення за нововиявленими обставинами лише в тій частині, які можуть вплинути на суть рішення.
В основу рішення господарського суду від 21.06.2012 покладено те, що рішенням господарського суду Луганської області від 30.01.2012 у справі № 23/79пд/2011, залишеним без змін постановою судової колегії Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012, п.п. 3.4.1., 3.4.2., 3.4.5. договору фінансового лізингу № 080213-62/ФЛ-Ю-О від 13.02.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", визнані недійсними.
Факт дійсності пунктів договору лізингу, що передбачають здійснення корегування суми лізингового платежу з урахуванням курсу долару США, встановлений Вищим господарським судом України, обумовлює необхідність розгляду справи по суті з врахуванням здійснення вказаного корегування та дослідження наявності заявленого боргу з його врахуванням.
Статтею 806 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Положеннями ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених вказаним параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт передачі відповідачеві предмету лізингу.
Судом досліджено умови договору лізингу, які встановлюють порядок визначення розміру лізингового платежу, що підлягає остаточній оплаті, та зроблено наступні висновки.
Так, згідно пункту 3.1 договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та пунктів 3.4.1-3.4.5 договорів. Лізингові платежі включають:
3.1.1 -платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна;
3.1.2 -винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1-3.4.5 договору.
Пунктом 3.4.1 договору лізингу встановлено, що лізингоодержувач здійснює платежі за договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового платежу).
Сума, що підлягає сплаті на користь лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового платежу) визначається за формулою: Sn=So*Kn/Ko, де "Kn"-курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США, встановлений НБУ на дату сплати лізингового платежу згідно графіку сплати лізингових платежів, Ко - курс гривні до долару США, за яким банківська установа фактично здійснила продаж кредиту у іноземній валюті, отриманого для придбання майна та його подальшої передачі у фінансовий лізинг лізингоодержувачу, So -сума платежу у відповідності з Графіком сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору).
В редакції додаткової угоди від 01.03.2009 пункт 3.4.1 договору лізингу викладено наступним чином.
Лізингоодержувач здійснює платежі за договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу).
Сума Sn, що підлягає сплаті на користь позивача на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу), визначається наступним чином:
Sn = So * Kn
Ko
де Кn -курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним Банком України на дату сплати лізингового платежу згідно Графіку сплати лізингових платежів. Лізигнгодавець має право самостійно прийняти рішення про використання в якості курсу Кn курсу гривні до долару США за якими ВАТ "ВіЕйБі Банк" здійснював купівлю долару США на міжбанківському валютному ринку для клієнтів юридичних осіб, станом на робочий день, що передує даті сплати лізингового платежу відповідно до умов цього договору.
Ко -курс гривні до долару США (кількість гривень отримана від продажу одного долару США), за яким банківська установа фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) кредиту у іноземній валюті, отриманого під заставу майна (надалі - "Банківська установа").
Сторони погодились, що вказаний курс гривні до долару США (кількість гривень, отримана від продажу одного долару США) визначається за даними Банківської установи, оформленими нею відповідною довідкою (далі - "довідка Банківської установи").
Лізингодавець письмово інформує лізингоодержувача про такий курс протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту фактичного проведення Банківською установою продажу (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту) та отримання довідки Банківської установи.
До моменту отримання довідки Банківської установи, розмір Ко прирівнюється до курсу гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількості гривень еквівалентній одному долару США), встановленого Національним Банком України на дату укладання цього договору. У випадках коли за даними довідки Банківської установи, розмір Ко (кількість гривень отримана від продажу одного долару США) буде меншим за курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентну одному долару США) встановлений Національним Банком України на дату укладання цього договору, здійснюється перерахунок лізингових платежів сплачених із розрахунку, що Ко дорівнює курсу гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількості гривень еквівалентній одному долару США), встановленого Національним Банком України на дату укладання цього договору. У цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний доплатити суму збільшення таких лізингових платежів протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання довідки Банківської установи та виставлення лізингодавцем відповідного рахунку.
* - знак множення;
_______ - знак ділення;
Sо - сума платежу у відповідності з Графіком сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору).
У випадку, якщо на дату фактичної сплати лізингового платежу курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним банком України, перевищуватиме курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентну одному долару США), встановлений Національним банком України на дату сплати лізингового платежу згідно Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору), лізингодавець здійснює перерахунок суми лізингового платежу за вищенаведеною формулою використавши в якості Кn курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентну одному долару США), встановлений Національним банком України на дату фактичної сплати лізингового платежу. Лізингоодержувач зобов'язаний на вимогу лізингодавця сплатити суму збільшення відповідного лізингового платежу протягом 2 (двох) робочих днів з моменту виставлення лізингодавцем відповідного рахунку.
Датою фактичної сплати лізингового платежу вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця.
Пунктом 3.4.4 Договору редакції додаткової угоди від 16.12.2009 передбачено, що коригування розмірів лізингових платежів згідно пунктів 3.4.1-3.4.4 Договору не призводить до збільшення вартості майна, відповідно і не збільшується частина лізингових платежів, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості майна, а таке корегування відноситься в повному обсязі на зміну частини лізингового платежу -комісію (винагороду) Лізингодавця за отримане в лізинг майно. При цьому сторони підтверджують своє погодження з тим, що відповідно до умов пунктів 3.4.1-3.4.4 договору здійснюється корегування загальної суми лізингового платежу в повному розмірі і таке корегування відноситься сторонами на зміну розмірів комісії (винагороди) лізингодавцю за отримане майно.
В пункті 3.4.5 договору встановлено, що коригування розмірів лізингових платежів згідно пунктів 3.4.1 -3.4.4 договору не призводить до збільшення загальної вартості майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна. Таке коригування збільшує частину лізингових платежів -комісію (винагороду) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно.
З наведеного вбачається, що сторони в договорі передбачили усталеність вартості майна, яка не змінювалась незалежно від корегувань.
Законом України "Про фінансовий лізинг"(частина 2 статті 1) за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно частини 2 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Аналізуючи вказані норми законодавства можна зробити висновок, що вартість майна входить в склад лізингових платежів та не може збільшуватись самостійно. Сума лізингового платежу в цілому може бути збільшена за рахунок зміни решти складових платежу, зокрема, витрати лізингодавця, що пов'язані з виконанням договору лізингу або його винагороди.
Водночас, сторони в договорі лізингу передбачили збільшення лізингового платежу за рахунок корегування виключно винагороди Лізингодавця, однак при розрахунку суми корегування винагороди, в якості суми, яка корегується визначена вся сума лізингового платежу.
Як зазначалось вище, відшкодування вартості майна відповідно до умов договору також входить до складу лізингового платежу. Таким чином, незважаючи на те, куди буде віднесене таке корегування, фактично вартість майна також буде збільшена, що суперечить умовами вищенаведених пунктів договору, де вказано, що коригування розмірів лізингових платежів не призводить до збільшення загальної вартості майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на протязі всієї дії договору, корегування здійснювалось на всю суму лізингового платежу, включаючи відшкодування вартості майна.
Відповідачем було здійснено розрахунок лізингових платежів з врахування умов договору та застосовано корегування тільки на одну складову лізингового платежу - винагороду Лізингодавця.
З розрахунку відповідача, який виконано арифметично вірно, вбачається що станом на дату розірвання позивачем договору борг за договором був відсутній. Станом на 01.10.2009 переплата складала 66633,74 грн.
З огляду на вказане, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, й позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1581 грн. 70 коп., інфляційних збитків у розмірі 3127 грн. 49 коп., пені в сумі 2544 грн. 17 коп., неустойки в сумі 81198 грн. 01 коп. та штрафу у розмірі 54166 грн. 64 коп., оскільки відсутність факту порушення відповідачем зобов'язання зумовлює відсутність у позивача права на вимогу щодо покладення на відповідача відповідальності за порушення такого зобов'язання.
Пунктом 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", умовами пункту 16.3 договору передбачене право Лізингодавця на дострокове розірвання договору фінансового лізингу, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів.
З урахуванням викладеного вище є необґрунтованою позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути предмет лізингу, оскільки відповідачем у повному обсязі сплачені лізингові платежі за договором та не допущено прострочення сплати вказаних платежів більше 30 днів.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору, сплаченого при подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами слід покласти на заявника.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У задоволені позову відмовити.
2.Судові витрати покласти на позивача.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4.Повне рішення складено і підписано -24.09.2012.
Суддя В.Д.Воронько