33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"19" вересня 2012 р. Справа № 5019/552/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Гудак А.В.
суддів Сініцина Л.М.
при секретарі судового засідання Басюку Р.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області на рішення господарського суду Рівненської області від 21.03.12 р.
у справі № 5019/552/11 (суддя Бережнюк В.В. )
позивач Дубенський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)
відповідач Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області
треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача :
Фізична особа -підприємець Пророк Тамара Іванівна; Дубенська районна державна адміністрація Рівненської області
про скасування постанови від 22.02.2011 року № 215-ю
за участю представників сторін:
позивача - Чумак Г.І.,представника, довіреність в матеріалах справи
відповідача - не з'явився
третьої особи 1-Пророка В.І.,передставника , довіреність в матеріалах справи
третьої особи 2-не з"явився
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 10 липня 2012 року у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сініциної Л.М. внесені зміни до складу колегії і визначено колегію суддів у складі : головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2012 року у зв"язку з неможливістю судді Петухова М.Г. прийняти участь в судовому засіданні через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій визначено колегію у складі : головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 21 березня 2012 року у справі № 5019/552/11 (суддя Бережнюк В.В.) за позовом Дубенського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : фізична особа - підприємець Пророк Тамара Іванівна та Дубенська районна державна адміністрація Рівненської області, скасовано постанову інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області від 22.02.2011 року № 215-ю та стягнуто з інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області на користь Дубенського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) 85 гривень витрат по сплаті державного мита та 236 гривень витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Задовільняючи позов,місцевий господарський суд застосував норми ст. 250 Господарського кодексу України, ст.1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій" та приписи : ДБН А.2.2-3-2004 від 20.01.2004р. № 8, Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 року № 1434, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 923, Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування", затвердженого постановою КМ України № 244 від 06 квітня 1995 року та вважав, що :капітальний ремонт у приміщенні був проведений до його передачі в оренду позивачу;ремонтні роботи, проведені позивачем у орендованому приміщенні, не відносяться до капітальних та не можуть вважатися реконструкцією;позивач не може бути особою, яка є винною у порушенні ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій", оскільки він не є власником приміщення та замовником об'єкта будівництва, позивачем виконувалися роботи (перепланування приміщення),на які отримання дозволу не вимагається; при винесенні оскаржуваної постанови та при визначені розміру санкцій за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання, відповідачем не враховано, що частину будівельних робіт виконано і здано позивачу ще в травні-грудні 2009 року, тому відповідач у лютому 2011 року не вправі накладати штрафні санкції на роботи , які проведені та здані у травні-грудні 2009 року.
Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області подано апеляційну скаргу, якою вважають оскаржуване рішення ухваленим з порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Вказують, що : місцевим господарським судом помилково не взято до уваги ті обставини, що перебудову об'єкта виробничого призначення в громадське (зміна функціонального призначення) та змінення техніко-економічні показників приміщення необхідно кваліфікувати як реконструкцію, та всупереч Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, помилково визначено, що позивачем проведено перепланування об'єкта виробничого призначення, оскільки перепланування можливе лише у в житлових будинках.
Апелянт вважає, що висновок судово-будівельної експертизи №005-Б/11 від 07.09.2011 року у справі №5019/1349/11 за позовом Дубенського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) до ФОП Пророк Т.І. про зарахування вартості витрат невід'ємних поліпшень нежитлового приміщення за договором оренди №16 від 01.04.2009 року в рахунок погашення заборгованості по сплаті орендної плати, не може прийматися до уваги у даній справі, оскільки інспекцією ДАБК у Рівненській області під час проведення перевірки на об'єкті по вул. Д. Галицького, 26 у м. Дубно приймалось рішення про кваліфікацію порушення як реконструкція, беручи до уваги влаштування позивачем не лише гіпсокартонних перегородок, а всього комплексу робіт, що виконувались і вже були виконані.
З покликанням на ст.250 Господарського кодексу України, статтю 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» та приписи Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 08.10.2008 № 923, скаржник стверджує, що інспекцією ДАБК у Рівненській області не пропущено строк застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки на час винесення постанови від 22.02.2011 №215-ю об'єкт будівництва реконструкції нежитлового приміщення 1-го поверху на вул.Д. Галицького, 26 в м.Дубно не був прийнятий в експлуатацію, сертифікат відповідності не надавався та має місце триваюче порушення.
Просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 21 березня 2012 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Відзивом на апеляційну скаргу від 03.07.2012 року Дубенський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) не погоджується із апеляційною скаргою та наводить свої міркування в спростування її доводів.
Звертає увагу, що позивачем було зроблено лише поліпшення орендованого приміщення шляхом встановлення гіпсокартонних перегородок та внутрішніх оздоблювальних робіт, що відображено у довідках форми КБ-3. Дані види робіт не можуть вважатися реконструкцією приміщення, оскільки не здійснювалося перебудови чи реконструкції конструктивної схеми з несучими та огороджувальними конструкціями, ані фундаменту. Капітальні ремонтні роботи здійснювалися власником приміщення ще до передачі його в оренду позивачу, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення в оренду від 06.04.2009 року. Сертифікат відповідності РВ 000671 від 22.03.2011 року виданий власнику приміщення щодо реконструкції приміщення під торгово-офісний центр по вул. Д. Галицького, 26.
Позивачем ремонтні роботи виконувалися і здані у травні -грудні 2009 року, жодних інших робіт з того часу не проводилося, а тому застосування штрафних санкцій відповідно до ст.250 Господарського кодексу України є необґрунтованим.
Наводить і інші міркування в спростування доводів скаржника.
Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Треті особи відзивів на апеляційну скаргу не подали,що відповідно до ч.2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Попередньо справа розглядалася судовими інстанціями неодноразово.
Так, рішенням господарського суду Рівненської області від 27.05.2011р. у справі №5019/552/11 в позові було відмовлено. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2011р. рішення господарського суду Рівненської області від 27.05.2011р. скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2011 року рішення та постанову місцевого та апеляційного господарських судів скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У судовому засіданні апеляційного господарського суду 05 вересня 2012 року представник скаржника апеляційну скаргу підтримав з мотивів, що у ній викладені та просив рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Під час апеляційного перегляду справи представник Дубенського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) проти апеляційної скарги заперечував з мотивів, які викладені у відзиві, вказував на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у даній справі та просив його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник третьої особи ФОП Пророк Т.І. проти апеляційної скарги заперечував , просив рішення суду залишити без змін , а апеляційну скаргу без задоволення .
В судове засідання апеляційного суду 19 вересня 2012 року від представника апелянта надійшло письмове клопотання (вх.10715/12 від 17.09.2012 року ) , у якому він просить перенести розгляд скарги в зв»язку з зайнятістю у судовому процесі у Житомирському апеляційному адміністративному суді.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Крім того, Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника ,не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. За таких обставин колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу у відсутності представника апелянта .
Дубенська районна державна адміністрація в судове засідання не з»явилась , належним чином та заздалегідь повідомлялася про час та місце апеляційного перегляду справи. З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника Дубенської РДА.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Заслухавши пояснення представників сторін та пояснення представника третьої особи , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія встановила наступне.
01 квітня 2009 року, між ФОП Пророк Т.І., як власником приміщення, та Дубенським районним територіальним центром соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (на даний час Дубенський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) укладено Договір оренди нежитлового приміщення №16, за умовами якого позивачу передано нежитлові приміщення першого поверху корпусу нової фабрики загальною площею 492,3 м 2 по вул. Д. Галицького, 23 в м. Дубно строком на 10 років ( п.1.2, 3.1 договору оренди) (том 1, а.с.38-40).
На виконання умов договору оренди 06 квітня 2009 року між його сторонами складено Акт приймання-передачі приміщення (том 2 ,арк.с.157).
13 квітня 2009 року, ПП Пророк Т.І., листом № 4 дала згоду Дубенському районному територіальному центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян на перепланування об'єкту оренди, відповідно до наданої схеми, шляхом встановлення гіпсокартонних перегородок з послідуючим оформленням технічної документації. (том 1, а.с. 75).
06 квітня 2009 року, між Дубенським районним територіальним центром соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян та ПП Вінником М.М. було укладено Договір на виконання робочого проекту, за умовами пункту 1 якого позивач доручив, а ПП Вінник М.М. взяв на себе зобов»язання виконати робочий проект на реконструкцію нежитлового приміщення 1 -го поверху будівлі по вул. .Д.Галицького,26 під приміщення Дубенського районного територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (том 1, а.с. 41).
27 квітня 2009 року, між Дубенським районним територіальним центром соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян та ПП "Модена" був укладений Договір генпідряду №24, за умовами пункту 1.1 якого позивач доручив ПП «Модена» провести комплекс робіт по проведенню реконструкції нежилих приміщень під приміщення Дубенського районного територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян. (том 1 ,а.с.42-43).
07 травня 2009 року між позивачем та ПП Ліп'яніним В.В. укладено договір на проведення технічного нагляду по реконструкції приміщення (том 1 а.с.44).
30 червня 2010 року, розпорядженням голови районної державної адміністрації № 431 "Про затвердження Положення про Дубенський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)" було затверджено нове положення про даний центр. На підставі даного розпорядження, 30 липня 2010 року, було внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та змінено назву даного центру з Дубенський районний територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян на Дубенський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг). (том 1 ,а.с. 6, 33-37).
З 29 жовтня по 09 листопада 2010 року комісією Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області, у присутності директора Дубенського районного територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян та уповноваженого представника власника приміщення, було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудування Дубенським районним територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) при реконструкції нежитлових приміщень по Д. Галицького, 23 в м. Дубно, яка встановила, що, зокрема, дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення першого поверху під приміщення Дубенського районного територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (Д. Галицького, 23 в м. Дубно) не надавався, що є порушенням ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій". Обов'язкову державну експертизу кошторис не проходив. Документальне оформлення виконання будівельних робіт не виконано. Роботи з влаштування пандусів, що передбачено проектом, не проведені. Крім того, було встановлено, що експлуатація об'єкта здійснюється без прийняття його в експлуатацію у встановленому законом порядку, що є порушенням ст. 30-1 Закону України "По планування і забудову територій". За результатами перевірки було складено акт (том 1, арк.с.65-66).
15 листопада 2010 року, відповідачем Дубенському районному територіальному центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян було винесено припис № 934 про усунення виявлених порушень в термін до 09 грудня 2010 року.
23 грудня 2010 року та 03 лютого 2011 року, Інспекцією ДАБК у Рівненській області повторно було здійснено перевірку, якою виявлено невиконання Дубенським районним територіальним центром соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян вимог припису № 934 та внесено припис №30 від 14 січня 2011 року з пропозицією усунути виявлені попередньою перевіркою порушення в термін до 15 лютого 2011 року.
16 лютого 2011 року, відповідачем здійснено перевірку, якою виявлено невиконання позивачем вимог і припису № 30, у зв'язку з чим було складено протокол про правопорушення у сфері містобудування та видано припис № 177 з пропозицією продовжити виконання будівельних робіт на об'єкті тільки у разі отримання дозволу на продовження їх виконання.
Однак, позивачем не усунуто порушення у сфері містобудування і докази усунення правопорушень у матеріалах справи відсутні.
22 лютого 2011 року начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області Кирийчуком М.В. ,серед інших, винесено і постанову № 215-ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування в сумі 94649,90 грн., яке виявилося в порушенні ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій", а саме: виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення під офісні приміщення Дубенського районного територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян на вул. Д.Галицького, 26 в м. Дубно (1-ий поверх) без дозволу. Підставою винесення даної постанови є акти перевірки від 29.10-09.11.2010 року, від 23.12.2010року, 03.02.2011 року, 16.02.2011 року, протокол про правопорушення у сфері містобудування від 16.02.2011 року, лист Дубенського територіального центру соціального обслуговування (з додатками) від 02.02.2011р. № 64 (том 1, арк.с.5).
Згідно з частиною 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання серед інших таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007 року № 317 (надалі -"Положення") відповідач є органом, уповноваженим державою на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури, яка у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку та будівництва та Державної архітектурно-будівельної інспекції, а також цим Положенням, в т.ч. Господарським кодексом України.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (у відповідній редакції) підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: зокрема, проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.
Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень. У п'ятнадцятиденний термін з дня одержання протоколу про правопорушення питання про накладення штрафу розглядається посадовою особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону (ч. 1-4 статті 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" у відповідній редакції).
Відтак, за змістом повноважень, наданих органам державного архітектурно-будівельного контролю, ними застосовуються до суб'єктів відповідальності за зазначеним вище Законом заходи майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання, у вигляді грошової суми, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності, що відповідає адміністративно-господарському штрафу в розумінні статей 239 та 241 Господарського кодексу України.
Разом з тим,згідно з частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Тобто, граничним строком застосування даного виду санкцій (штрафу за вчинене правопорушення у сфері містобудування) до суб'єкта господарювання є шість місяців з дня виявлення порушення правил ведення господарської діяльності, але не більше ніж один рік з дня скоєння правопорушення у сфері господарювання, якщо інші строки чи порядок їх застосування прямо не встановлено законом.
Наявні у справі акти приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в, підсумкові відомості ресурсів (витрати- по факту), розрахунки загальновиробничих витрат по акту КБ-2 на ремонті роботи, довідки про вартість виконаних робіт свідчать про передачу ПП «Модена»виконаних робіт за договором № 24 від 27.04.2009 року за травень, грудень 2009 року та прийняття цих робіт позивачем ( т.1, а.с.95-130).
Платіжними дорученнями № 161 від 08.05.2009 року, № 464 від 25.12.2009 року, №463 від 25.12.2009 року, від 21 грудня 2009 року, ( т.1,а.с.106,111, 116,126) позивач перераховував ПП «Модена» кошти за реконструкцію приміщення, як це зазначено у графі «призначення платежу»платіжних доручень.
Між тим, постанову № 215-ю про накладення штрафу у розмірі 94649,9 гривень за правопорушення у сфері містобудування винесено 22 лютого 2011 року року, тобто, по спливу року з дня скоєння позивачем такого правопорушення.
Апеляційний господарський суд не може прийняти доводи апелянта про триваючий характер правопорушення ,оскільки статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що акт виконаних робіт складається при прийнятті замовником виконаних робіт і є належним доказом їх завершення.
При цьому колегія суддів вважає, що не вжиття позивачем заходів для усунення допущеного порушення, користування результатами будівельних робіт, виконаних з порушенням, не є тотожнім визначенню правопорушення, за яке саме застосовано санкцію.
Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що інспекція в лютому 2011 року не вправі була накладати штрафні санкції на позивача за роботи з реконструкції приміщення без відповідного дозволу, які проведені і здані у травні-грудні 2009 року та вважає, що порушення відповідачем строків застосування адміністративно-господарські санкції є самостійною підставою для скасування постанови інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області від 22.02.2011 року №215-ю.
Поряд з тим, апеляційний господарський суд не може погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що ремонтні роботи, проведені позивачем у орендованому приміщенні, не можуть вважатися реконструкцією ,а тому на їх проведення не потрібний дозвіл на виконання будівельних робіт та вважає такий висновок здійсненим без врахування вимог ст.43 ГПК України щодо необхідності оцінки доказів у їх сукупності.
Так , відповідно до вимог ст. 9 ЗУ "Про архітектурну дільність" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".
За приписами ст.24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій", особи, що мають намір здійснити будівництво об'єктів повинні отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, який надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Також статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій", унормовано, що у разі якщо право на будівництво об'єкта містобудування передано іншому замовнику або змінено будівельну організацію (генпідрядника), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації.
Перереєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється у порядку отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Зокрема, із робочого проекту реконструкції існуючих нежилих приміщень 1-го поверху під службові приміщення по вул.Д.Галицького,26 у м.Дубно ( т.4, а.с.42-98), умов договорів : № 01-11 на виконання робочого проекту від 06.04.2009 року, № 24 генпідряду від 27.04.2009 року, № 28 про проведення технічного нагляду по реконструкції приміщення від 07.05.2009 року, актів виконаних робіт складених на підставі договору № 24 генпідряду від 27.04.2009 року, платіжних доручень вбачається, що за дорученням позивача розроблено робочий проект, проведено роботи та їх прийнято позивачем та оплачено саме із реконструкції нежилих приміщень 1-го поверху під службові приміщення по вул..Д.Галицького,26 у м.Дубно.
Відтак, апеляційним судом видхиляється висновок судової будівельно-технічної експертизи №005-Б/11 від 07.09.2011року у справі № 5019/1349/11 ,відповідно до якого : роботи по встановленню гіпсокартонних перегородок у приміщенні по вул.Д.Галицького, 26 у м.Дубно до капітальних не відносяться. (том 2, арк.с.112-118)
Разом з тим, у п.32 Інформаційного листа від 13.08.2008 р. № 01-8/482 " Про деякі питання застоування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" Вищий господарський суд України зазначає, що якщо помилка місцевого господарського суду у застосуванні норм матеріального права не вплинула на загальну правову оцінку обставин справи та на правильність судового висновку щодо вирішення спору, то у суду апеляційної інстанції немає підстав для скасування відповідного судового рішення. Водночас апеляційний гопсодарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі,а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відноин та правову оцінку обставин справи.
З врахуванням наведого , ст.104 ГПК України колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області та скасування або зміни рішення господарського суду Рівненської області від 21 бередня 2012 року.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги у зв"язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта .
Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-
Рішення господарського суду Рівненської області від 21 березня 2012 року у справі № 5019/552/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку .
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Сініцина Л.М.