ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18 вересня 2012 р. Справа № 5010/863/2012-3/44
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства "ІСТ-Захід", вул. Вол. Великого,29, м.Львів,79026
до відповідача: Приватного підприємства "Прикарпат-Фудс" вул. Галицька, 201, м.Івано-Франківськ,76018
про стягнення заборгованості в сумі 53 555 грн. 58 коп.
за участю представників сторін:
Від позивача: Михайлюк І.М.-представник, (довіреність № 1722 від 13.09.12р., паспорт серії СЕ № 440383, виданий 15.01.08р. Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області
Від відповідача представники не з"явилися.
До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Дочірнім транспортно-експедиційним підприємством "ІСТ-Захід" до Приватного підприємства "Прикарпат-Фудс" про стягнення заборгованості в сумі 53 555 грн. 55 коп.
Ухвалою від 20.07.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 07.08.12 о 10:50 год.
Ухвалою від 07.08.12 розгляд справи було відкладено на 18.09.12 о 10:40 год.
В судовому засіданні 18.09.12 представник позивача позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явивилися, причин неприбуття суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників відповідачів за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне. На підставі договору 662 I від 01.08.2011 р., відповідно до заявок на перевезення позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажів в міжнародному сполученні. Надання послуг здійснювалось відповідно до ст. 908-935 Цивільного кодексу України, Міжнародної конвенції ДПВ та Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Відповідно до умов договору (п.2.2) позивач зобов'язався на замовлення відповідача організувати перевезення ввіреного йому вантажу та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а відповідач - оплатити вартість послуг позивача.
Позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином.
Факт належного виконання позивачем договірних зобов'язань підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними та відповідними відмітками у них.
Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав.
Надіслані на адресу відповідача рахунки № 5250/11 1 від 30.08.2011 р., № 7341/11 1 від 25.10.2011 р., № 6154/11 1 від 22.09.2011 р., № 9746/11 1 від 12.12.2011 р. за надані транспортно-експедиторські послуги ним дотепер не оплачені.
У договорі (п.4.4) погоджено термін оплати - 15 календарних днів з дня відправлення рахунка та виконаних робіт.
Приймаючи до уваги, що термін оплати наданих послуг сплинув 27.12.2011 р., позивач 27.02.2012 р. надіслав на адресу відповідача претензію за № 381 з вимогою сплатити борг в сумі 53555,58 грн. та підписати акт звірки взаєморозрахунків.
Акт звірки взаєморозрахунків відповідачем не підписаний, претензійна вимога з моменту її виставлення не оплачена.
Станом на 25.06.2012 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 53555, 58 грн.
За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.
Ст. 526 ЦК України вказує на те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
Згідно ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до ст. 931 ЦК України розмір плати експедитору встановлюється договором транспортного експедирування. Згідно із ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" платою Експедитору вважаються кошти, оплачені йому клієнтом за належне виконання договору транспортного експедирування. Згідно умов договору відповідачу надано послуг на загальну суму 53555,58 грн.
Таким чином вимога позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 53555, 58 грн. визнається судом обгрунтованою, а отже підлягає задоволенню.
За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними доказами в розумінні статтей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.
Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, який підлягає задоволенню. Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 629, 929, 931 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст.ст. 32, 43, 44, ч. 5 ст. 49, ст. 82 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити
Стягнути з Приватного підприємства "Прикарпат-Фудс" вул. Галицька, 201, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 32361515, р/р №26005113677 в АТ "Райфайзен Банк Аваль" в м. Івано-Франківськ, МФО 380805
на користь Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства "ІСТ-Захід" вул. Вол.Великого, 29, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 30822981, р/р №26000017712 в ЦФ ПАТ "Кредобанк" в м. Львів, МФО 325365
заборгованість в сумі 53555, 58 ( п'ятдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 58 коп.) грн.
та судовий збір у сумі 1609, 50 ( одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) грн.
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.09.12
Суддя Фрич М. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Фрич М. М. 21.09.12