01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"21" вересня 2012 р. Справа № 17/075-12
За позовом Приватного підприємства „Бонаві-1"
до Державного підприємства „Племінний завод „Плосківський"
про стягнення 21 571,45грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача Голубєва Н.М. (дов. від 20.09.2012р.);
від відповідача не з'явилися.
Обставини справи:
Приватне підприємство „Бонаві-1" (далі -позивач) звернулося з позовом до Державного підприємства „Племінний завод „Плосківський" (далі -відповідач) про стягнення 21 571,45грн. заборгованості, з яких: 20 605грн. боргу за поставлений на підставі накладної № 191 від 04.04.2012р. згідно договору № 020412 від 02.04.2012р. товар, 736,70грн. пені, 82,42грн. інфляційних втрат та 147,33грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 020412 від 02.04.2012р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2012р. порушено провадження у справі № 17/075-12, розгляд справи призначено на 10.09.2012р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2012р. розгляд справи відкладено на 21.09.2012р.
В судовому засіданні 21.09.2012р. представник позивача підтримав позов повністю.
Представник відповідача в судові засідання 10.09.2012р. та 21.09.2012р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
02.04.2012р. між Приватним підприємством „Бонаві-1" (Постачальник) та Державним підприємством „Племінний завод Плосківський" (Покупець) укладено договір № 020412, згідно якого постачальник зобов'язався поставити жмих соняшниковий -100 тон (товар), а покупець -забезпечити приймання та оплату товару у кількості, строки і за цінами згідно договору.
Товар постачається згідно з установленими нормами відвантаження, які забезпечують його збереження під час транспортування та вантажно-розвантажувальних робіт. Обсяги, ціна та асортимент поставки можуть змінюватися за попередньою письмовою згодою сторін, що оформлюється специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору (п.п. 2.1. договору).
Згідно п. 3.2. договору приймання товару за кількістю буде здійснено покупцем в присутності представника постачальника відразу після прибуття товару до місця поставки.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі трьох банківських днів з моменту поставки товару. Моментом поставки товару вважається дата фактичного вивантаження товару на складі покупця, що підтверджується підписом відповідальної особи на складі покупця у накладній або товарно-транспортній накладній, та завіряється печаткою покупця або штампом (при наявності).
Пунктом 9.2. договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На виконання п. 1.1. договору № 020412 від 02.04.2012р. позивач 04.04.2012р. поставив відповідачу товар на суму 33 495грн., що підтверджується накладною № 191 від 04.04.2012р., товарно-транспортною накладною БСЗ № 003837 від 04.04.2012р. (а.с. 11, 13), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору, а також довіреністю № 73 від 04.04.2012р. (а.с. 12).
Крім того, позивач виставив відповідачу для оплати рахунок № 191 від 04.04.2012р. на суму 33 495грн. (а.с. 11), який залишився частково оплаченим відповідачем.
Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 4.1. договору, з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши на рахунок позивача 12 890грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 14) та довідкою ПАТ „ВТБ БАНК" № 462//1101-2 від 21.09.2012р. (а.с. 36), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 20 605грн. (33 495грн. -12 890грн.), що підтверджується банківською випискою (а.с. 14) та довідкою ПАТ „ВТБ БАНК" № 462//1101-2 від 21.09.2012р. (а.с. 36).
Предметом позову є вимоги про стягнення 20 605грн. боргу за поставлений на підставі накладної № 191 від 04.04.2012р. згідно договору № 020412 від 02.04.2012р. товар, 736,70грн. пені, 82,42грн. інфляційних втрат та 147,33грн. 3 % річних.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору поставки № 020412 від 02.04.2012р. позивач 04.04.2012р. поставив відповідачу товар на суму 33 495грн., що підтверджується накладною № 191 від 04.04.2012р., товарно-транспортною накладною БСЗ № 003837 від 04.04.2012р. (а.с. 11, 13), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору, а також довіреністю № 73 від 04.04.2012р. (а.с. 12); відповідач, в порушення п. 4.1. договору, за отриманий від позивача на підставі накладної № 191 від 04.04.2012р. товар розрахувався частково, сплативши на рахунок позивача 12 890грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 14) та довідкою ПАТ „ВТБ БАНК" № 462//1101-2 від 21.09.2012р. (а.с. 36), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 20 605грн. (33 495грн. -12 890грн.), що підтверджується банківською випискою (а.с. 14) та довідкою ПАТ „ВТБ БАНК" № 462//1101-2 від 21.09.2012р. (а.с. 36).
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 20 605грн. боргу за поставлений на підставі накладної № 191 від 04.04.2012р. згідно договору № 020412 від 02.04.2012р. товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 020412 від 02.04.2012р., позивачем за період з 09.04.2012р. по 05.07.2012р. нарахована пеня в сумі 736,70грн. на суму боргу 20 605грн.
Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6.2. договору сторонами погоджено, що при порушенні строків оплати покупцем або відмови від оплати, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 8), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 09.04.2012р. по 05.07.2012р. на суму боргу 20 605грн. становить 743,13грн. Відтак, вимога про стягнення 736,70грн. пені підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем за період з 09.04.2012р. по 05.07.2012р. нараховано 82,42грн. інфляційних втрат та 147,33грн. 3 % річних.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, арифметично вірний розмір 3 % річних, нарахованих за період з 09.04.2012р. по 05.07.2012р. складає 149,03грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 147,33грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог.
Позовна вимога про стягнення 82,42грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 09.04.2012р. по 05.07.2012р. не підлягає задоволенню, оскільки за період з квітня 2012р. по липень 2012р. були відсутні інфляційні процеси в економіці України.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 20 605грн. боргу за поставлений на підставі накладної № 191 від 04.04.2012р. згідно договору № 020412 від 02.04.2012р. товар, 736,70грн. пені та 147,33грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства „Племінний завод „Плосківський" (07450, Київська область, Броварський р-н., с. Плоске, вул. Жовтнева, буд. 2; код ЄДРПОУ 00849652) на користь Приватного підприємства „Бонаві-1" (18002, м. Черкаси, Соснівський р-н., вул. Хрещатик, буд. 135; код ЄДРПОУ 35318200) 20 605 (двадцять тисяч шістсот п'ять гривень) 00 коп. боргу за поставлений на підставі накладної № 191 від 04.04.2012р. згідно договору № 020412 від 02.04.2012р. товар, 736 (сімсот тридцять шість гривень) 70 коп. пені, 147 (сто сорок сім гривень) 33 коп. 3 % річних та 1 603 (одну тисячу шістсот три гривні) 35 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позову -відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 24.09.2012р.
Суддя П.В. Горбасенко