Справа № 2506/5016/2012 Провадження № 22-ц/2590/2993/2012 Головуючий у I інстанції - Карапута Л.В.
Категорія - цивільна Доповідач - Бойко О. В.
07 вересня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіБойко О.В.
суддів:Тагієва С.Р., Висоцької Н.В.
при секретарі:Зіньковець О.О.
за участю:сторін, їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 01 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів,
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 01 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на користь ОСОБА_6 в розмірі 1/8 частини заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 18 червня 2012 року.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць визнано таким, що підлягає негайному виконанню.
Звільнений ОСОБА_5 від сплати судового збору на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні її вимог, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Доводи скарги зводяться до того, що суд вірно встановив, що позивачка отримує пенсію в розмірі 1116 грн., який перевищує встановлений законом прожитковий мінімум для осіб непрацездатного віку, але не взяв до уваги всіх обставин справи.
Посилається на те, що відповідно до статті 12 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 року № 4282, у 2012 році прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема осіб, які втратили працездатність, встановлюється - з 01 січня - 822 грн., з 01 квітня - 838 грн., з 01 липня - 844 грн..
Зазначає, що позивачка утримує господарство та займається городництвом, має два будинки та прилеглу до них приватизовану земельну ділянку, площею 0,5965 га та 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства. Також, вона має три земельні паї, які здає в оренду і отримує від них прибуток.
Крім того, позивачка має статус дитини війни і отримує державну пільгу на оплату комунальних послуг в розмірі 25 %.
Звертає увагу суду і на те, що він постійно купує позивачці продукти харчування, кожний рік підтримує будинок та господарські споруди, огорожу в належному стані, оплачує роботи, пов"язані з внесенням органічних добрив.
Таким чином, можна вважати, що для позивачки залишається дохід, що забезпечує гідне існування.
Також, апелянт має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, 3 групи інвалідності. Він має двоє дітей, одному з яких оплачує навчання.
На думку апелянта, в обгрунтування доводів про свою хворобу та необхідність лікування, позивачкою не було надано доказів про те, які саме медичні препарати і в якій сумі вона витрачає на своє лікування.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить відмовити ОСОБА_5 у задоволенні його скарги та залишити без зміни рішення суду першої інстанції.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 є сином ОСОБА_6. Сторони проживають окремо.
Позивачка є непрацездатною, досягла пенсійного віку, хворіє та потребує постійного лікування. Пенсію отримує в розмірі 1116 грн..
Відповідач матеріальної допомоги не надає.
Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов"язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Згідно зі статтею 205 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач зобов"язаний утримувати свою матір та надавати їй матеріальну допомогу, оскільки цей обов"язок прямо встановлений нормою матеріального закону.
Розмір аліментів, який визначив суд, є достатнім для задоволення потреб позивачки, з врахуванням матеріального і сімейного стану сторін.
Також, при визначенні 1/8 частки від заробітку відповідача, суд одночасно врахував пенсійний вік останнього, наявність третьої групи інвалідності, статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та те, що він отримує як пенсію, так і зарплату, в зв"язку з чим має можливість надавати матеріальну допомогу в такому розмірі.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_6 отримує пенсію в розмірі 1116 грн., який перевищує встановлений законом прожитковий мінімум для осіб непрацездатного віку, має три земельні паї, які здає в оренду і отримує від них прибуток, має соціальні пільги, в зв"язку з чим вона має дохід, що забезпечує її належне існування, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки ці обставини не звільняють повнолітнього сина від обов"язку утримувати свою непрацездатну матір.
Посилання ОСОБА_5 на неможливість сплачувати аліменти, в зв"язку з утриманням двох дітей, одному з яких він оплачує навчання, також не є підставою для скасування вірного по суті рішення, оскільки дані обставини також не звільняють його від обов"язку утримувати матір.
Враховуючи зазначене вище, апеляційний суд вважає, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків та не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 01 серпня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: