Справа № 2504/811/12
Провадження № 2/2504/176/12
21 вересня 2012 року смт.Варва Варвинський районний суд Чернігівської області
в складі: головуючого - судді Павлов В.Г.,
секретаря Чичоти В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Варва Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
27.08.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який був укладений 06.12.2002 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Варвинського районного управління юстиції Чернігівської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 86.
Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, вони мають різні погляди на життя, між подружжям відсутнє взаєморозуміння, постійно виникають сварки та суперечки, шлюб носить виключно формальний характер. Фактично сім'я розпалася та її подальше збереження є неможливим. Дані обставини й змусили позивача звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, подав через канцелярію суду заяву про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити та проти заочного розгляду цивільної справи не заперечував /а.с.13/.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась з невідомих суду причин, хоча була належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, про що свідчить розписка про дату і час розгляду справи /а.с.12/. Про причини неявки до суду не повідомила. Клопотань про розгляд справи за її відсутності не надала, у зв'язку з чим, суд, за письмовою згодою позивача, згідно ст.ст.224-226 ЦПК України, визнав можливим справу розглянути у відсутності сторін за наявними доказами в матеріалах справи в порядку заочного розгляду.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.197 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясував обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, розглянув надані ними докази, які мають юридичне значення, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ст.ст.10,11 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні на підставі достовірних доказів встановлено, що 06 грудня 2002 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Варвинського районного управління юстиції Чернігівської області був зареєстрований шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №86, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим 23.08.2012 року /повторно/ /а.с.6/.
Відповідно до вимог ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розлучення, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя сторін.
Як вбачається з цивільного позову, спільне життя з відповідачем не склалось, вони мають різні погляди на життя, між подружжям відсутнє взаєморозуміння, постійно виникають сварки та суперечки, шлюб носить виключно формальний характер. Фактично сім'я розпалася та її подальше збереження є неможливим.
Відповідно до вимог ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3,4 ст.56 СК України).
Відповідачем не надано доказів щодо обмежень реалізації права позивача на безперешкодне розірвання шлюбу з урахуванням положень ст.110 СК України.
На підставі наведеного, з урахуванням особливого характеру сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, беручи до уваги, що позивач категорично заперечував проти збереження їх сім'ї та наполягав на розлученні, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя і дійсні причини позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя та наявність неповнолітньої дитини, те, що шлюбні стосунки фактично припинились і перебування їх у шлюбі носить виключно формальний характер, суд встановив справжнє прагнення позивача до розірвання шлюбу, а відтак приходить до переконання, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, що має істотне значення у даній справі, в зв'язку із чим даний позов і підлягає задоволенню.
Згідно вимог п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України, під час ухвалення рішення, суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 107 грн 30 к. у відшкодування понесеного ним та документально підтвердженого судового збору.
На підставі ст.ст.110,112,113,ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст.208,209,213-215,218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 06 грудня 2002 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Варвинського районного управління юстиції Чернігівської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 86 -розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107 грн 30 к. в рахунок відшкодування судового збору.
Шлюб вважати припиненим в день набрання даним рішенням законної сили. Надіслати копію рішення, після набрання ним законної сили, до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Варвинського районного суду
Чернігівської області В.Г.Павлов