Справа № 2610/19748/2012
іменем України
14 вересня 2012 року < Дата зупинення провадження > < Зупинено у зв'язку > < Причина зупинення провадження >
14 вересня 2012 рокуШевченківський районний суд м. Києва
в складі головуючого суддіМальцева Д.О.
при секретаріЖигня І.В.
за участю прокурораВдовиченко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скарги ОСОБА_4 на бездіяльність СБ України та визнання дій протиправними, -
ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою, згідно якої просив визнати дії та рішення СБ України як такими, що проти ричать положенням ст.13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»та Конституції України. Одночасно ОСОБА_4 звернувся до суду з другою скаргою на бездіяльність СБ України щодо неприйняття рішення в порядку ст.97 КПК України за результатами розгляду заяв про злочин.
17 серпня 2012 року постановою суду скаргу ОСОБА_4 про визнання дій такими що протиричать ст.13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»та Конституції України яку зареєстровано за № 2610/19748/2012, провадження 4/2610/3571/2012, об'єднано в одне провадження зі скаргою ОСОБА_4 на дії СБ України щодо неприйняття рішення в порядку передбаченому ст.97 КПК України за його заявами про злочин, яку зареєстровано за № 2610/19749/2012 провадження 4/2610/3571/2012. Справі присвоєно № 2610/19748/2012 провадження 4/2610/3571/2012).
В обґрунтування скарг зазначено, що 09.06.2012р., 17.06.2012р. та 14.03.2012р. до керівництва Служби безпеки України подано заяви про протиправність дій працівників УСБУ в Херсонській області. Однак, керівництвом Служби безпеки України не було прийняте процесуальне рішення по вказаним заявам, не надіслано належним чином завіреної копії відповідного рішення заявнику.
Вислухавши думку прокурора, судом визнано можливими розгляд скарги у відсутність заявника, так як виходячи з аналізу норм КПК України, його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Прокурор у судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечував, вважає дії Служби безпеки України правомірними.
Суд, вислухавши думки прокурора, дослідивши матеріали судової справи, вивчивши копії матеріалів за результатами проведеної перевірки по заявах скаржника від 09.06.2012р., 17.06.2012р. та 14.03.2012р наданих до суду представником СБ України, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Таке право не може бути обмеженим навіть у разі відсутності норм закону, які б передбачали можливість звернення особи до суду та розгляд відповідної скарги в порядку, визначеному Кримінально-процесуальними кодексом України.
Зазначені конституційні положення є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Службу безпеки України» на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.
Разом з тим, нормами КПК України передбачено лише порядок здійснення судового контролю за досудовим слідством стосовно постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, про порушення кримінальної справи та постанов про закриття кримінальної справи (ст.ст. 2361, 2362, 2365, 2366, 2368 КПК України).
Окрім цього, до контрольних функцій суду відносяться застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою, проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку, прослуховування телефонних та інших розмов, розкриття інформації, що містить банківську таємницю.
Отже, у відповідності до чинного законодавства, судовому оскарженню в порядку глави 22 КПК України підлягають постанова про порушення кримінальної справи щодо певної особи (за фактом, якщо таке порушення безпосередньо стосується інтересів певних осіб), постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, постанова про закриття справи.
Інших винятків з цього приводу КПК України не передбачає.
У відповідності до положень ст. 234 КПК України дії слідчого можуть бути оскаржені до суду. При цьому, скарги на дії слідчого розглядаються судом першої інстанції лише при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено КПК.
Разом з цим, оскільки оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури розглядаються у межах кримінального, а не адміністративного судочинства, то суд не наділений правом визнавати протиправними дії слідчого, прокурора, а також зобов'язувати вчиняти певні дії, оскільки це не передбачено чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Крім того, на даний час порядок розгляду скарг на дії прокурора та слідчого не врегульований ні Конституцією України, ні КПК України, тому суд не має законних повноважень для задоволення скарги про визнання дії чи бездіяльності Голови Служби безпеки України протиправними, а також не має правових підстав для задоволення скарги про зобов'язання вчиняти певні дії.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що скарги ОСОБА_4 на бездіяльність СБ України та визнання дій протиправними, слід залишити без задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 97, 236 КПК України, суд -
Скарги ОСОБА_4 на бездіяльність СБ України та визнання дій протиправними -залишити без задоволення.
На постанову протягом п'ятнадцяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суду міста Києва.