№ 0827/5606/2012
Пр. 0827/2-2209/2012
21 вересня 2012 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді Гончар М.С.
при секретарі Олєйник М.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначав наступне. Він перебуває з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі з 20.11.2010 року. Від цього шлюбу вони мають неповнолітню доньку -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Шлюбні відносини із відповідачкою припинені. З 10.01.2011 року відповідачка виїхала з м. Харкова, де вони раніше разом проживали, до м. Запоріжжя та більше не поверталася. Спроби налагодити стосунки виявились невдалими. Спільне господарство не ведеться. Примирення та збереження сім'ї неможливе, збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам дитини. З жовтня 2011 року аліменти на дитину та відповідачку до досягнення дитиною трьох років стягуються з нього за рішенням суду. У зв'язку із чим, позивач просив шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвати.
У судове засідання 21.09.2012 року позивач ОСОБА_1 не з'явився; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (а.с. 19), телефонограмою 21.09.2012 року повідомив суду (а.с.20), що позов підтримує, просив дану справу розглядати за його відсутністю.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 21.09.2012 року не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином (а.с. 18), через канцелярію суду надала письмові пояснення на позов (а.с. 15), у якій зазначала, що з розірванням шлюбу згодна, просила дану справу розглядати за її відсутністю, оспорювала лише причину розірвання шлюбу, зазначену позивачем у його позові; при цьому, зазначала, що виїхала вона із м. Харків до м. Запоріжжя народжувати дитину за взаємною згодою із позивачем з об'єктивних причин, а коли повернулась до позивача, він її не прийняв до себе, мало місце відчуження; вона робила спроби поновити спільне проживання, але нічого не вийшло; строк для примирення подружжю не просила надавати, оскільки позивач «розтоптав»її почуття, «оббрехав»її, знехтував дитиною; визнала той факт, що аліменти на дитину з позивача на її користь стягуються за рішенням суду з жовтня 2011 року.
При вищевикладених обставинах, суд ухвалив розглядати дану справу за відсутністю сторін по наявних у справі матеріалах та доказах.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов позивача підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Встановлено, що сторони по цій справі -ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 20 листопада 2010 року Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 601 (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1, копія а.с.3).
Від цього шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, якій на час розгляду справи більше ніж 1 (один) рік, а тому розірвання шлюбу подружжя не суперечить вимогам ст. 110 ч. 2 СК України.
Малолітня дитина мешкає разом із матір'ю. З позивача, як батька дитини, стягнуті на користь позивачки аліменти на утримання дитини за рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.11.2011 року (а.с.4-5).
Шлюбні відносини між сторонами припинені фактично з 10.01.2011 року.
Щодо причини припинення шлюбних відносин сторони не дійшли згоди.
Позивач вважав, що причиною розірвання шлюбу є те, що позивачка покинула його та виїхала проживати із м. Харків до м. Запоріжжя.
Відповідач оспорювала дану причину розірвання шлюбу, зазначала, що виїхала вона із м. Харків до м. Запоріжжя народжувати дитину за взаємною згодою із позивачем з об'єктивних причин, а коли повернулась до позивача, він її не прийняв до себе, мало місце відчуження; вона робила спроби поновити спільне проживання, але нічого не вийшло; позивач «розтоптав»її почуття, «оббрехав»її, знехтував дитиною.
На час розгляду справи у суді кожна із сторін проживає окремо одна від одної, спільне господарство не ведеться.
Згідно із ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя.
Сторони не заявляли клопотання про надання їм строку для примирення, навпаки, наполягали на розірванні шлюбу у даному судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їх дітей.
Встановлено, що збереження шлюбу суперечить інтересам обох сторін у цій справі.
При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати.
Керуючись ст. 104, ч. 3 ст. 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 -задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 20 листопада 2010 року Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 601.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М.С. Гончар