Справа № 2а-5026/08
Україна
Харківський окружний адміністративний суд
"13" серпня2008р. м.Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Перцової Т.С.
при секретарі - Ульященко Л.М.
за участю представників сторін :
представника позивача - Сімейка А.М., Дьолога О.М.
представника відповідача - Головко А.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Свитязь” до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання податкових повідомлень-рішень КрасноградськоїМДПІ № 0000322300/0 від 01.10.2007р., № 0000322300/1 від 10.12.2007р., 0000322300/2 від 14.01.2008р. та 0000322300/3 від 21.04.2008р., нечинними в частині визначення ТОВ „Свитязь” податкового зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі у сумі 857885 грн., з яких : основний платіж в сумі 612775 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 245110 грн.,-
Позивач, ТОВ «Свитязь» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень, які були прийняті судом, просить визнати нечинними зі дня їх винесення податкові повідомлення-рішення №0000322300/0 від 01.10.2007 р., №0000322300/1 від 10.12.2007 р. та №0000322300/2 від 14 січня (лютого) 2008 р., №0000322300/3 від 21.04.2008 р. в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 612775 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 245110 грн., а всього в сумі 857885 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. В обґрунтовування позову з посиланням на ст.ст.4, 9, 16 Закону України «Про обіг векселів в Україні» №2374-III від 05.04.2001 р. зазначає, що висновок відповідача про безнадійність заборгованості ТОВ «Свитязь» перед ПП «Тексім» в розмірі 2.451.100 грн. є хибним, оскільки кредиторська заборгованість ТОВ «Свитязь» перед ПП «Тексім» в сумі 2451100 грн. була погашена видачею простого векселя без порушення строків позовної давності, а строки позовної давності по кредиторській заборгованості ТОВ «Свитязь» по простому векселю №643045240902 ще не скінчилися.
Відповідач - Красноградська МДПІ у Харківській області у відзиві на позовну заяву та представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.ст.3, 8, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Вказує, що у відповідності до висновків акту виїзної планової документальної перевірки ТОВ „Свитязь” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року № 894/23/32724858 від 14.09.2007 року в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем не віднесено до складу валового доходу суму безнадійної заборгованості в розмірі 2451100,00 грн. Вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Красноградською МДПІ правомірно, а в задоволенні позовних вимог ТОВ „Свитязь” повинно бути відмовлено.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, матеріали справи дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та копії першої сторінки статуту Товариство з обмеженою відповідальністю „Свитязь” зареєстроване Красноградською районною державною адміністрацією Харківської області, дата проведення державної реєстрації - 27.10.2003 р., про що зроблено запис за № 1463120 0000 000188.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Свитязь”взято на податковий облік як платника податків, зборів та обов'язкових платежів в Красноградській МДПІ з 25.11.2003 року за № 785.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення від 20.08.2007 року № 305 Красноградською МДПІ відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок була проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ „Свитязь” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р., за наслідками якої складено акт від 14.09.2007 року № 894/23/32724858.
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем п.4.1 ст.4 Закону України „про оподаткування прибутку підприємств” - не включення суми отриманої компенсації за знищення посівів від ГП „Шебелинкагазвидобування” в сумі 21738 грн.; п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” - невідображення суми сумнівної (безнадійної) заборгованості в сумі 2451100,00 грн.; ст.ст.6, 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” - донараховано податку в сумі 203,82 грн.
На підставі висновків перевірки щодо порушення позивачем п.п.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000322300/0 від 01.10.2007р.
Не погодившись з прийнятим податковим-повідомленням рішенням позивач почав процедуру адміністративного оскарження шляхом подання первинної скарги до Красноградської МДПІ Харківської області та повторних скарг до ДПА у Харківській області та ДПА України.
За результатами адміністративного оскарження рішенням начальника Красноградської МДПІ № 5409/25-013 від 26.11.2007р., первинна скарга ТОВ „Свитязь” залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Красноградською МДПІ Харківської області № 0000322300/0 від 01.10.2007р. без змін табуло прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000322300/1 від 10.12.2007р.на таку ж саме суму податкового зобов'язання, що і з дріб'ю 0.
Не погодившись з рішенням Красноградської МДПІ за результатами розгляду первинної скарги, ТОВ „Свитязь” подав до ДПА у Харківській області повторну скаргу, яка рішенням заступника голови ДПА у Харківській області № 291/10/25-103 від 28.01.2008р. була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення № 0000322300/0 від 01.10.2007р. та № 0000322300/1 від 10.12.2007р.без змін. Після чого Красноградською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000322300/2 від 14.01.2008р. на таку ж саме суму податкового зобов'язання, що і з дріб'ю 0 та 1.
Продовживши адміністративне оскарження вищезазначених рішень позивач подав повторну скаргу до ДПА України. Рішенням заступника ДПА України № 3567/6/25-0115 від 10.04.2008р. повторна скарга ТОВ „Свитязь” на вказані податкові повідомлення-рішення залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення № 0000322300/0 від 01.10.2007р.,№ 0000322300/1 від 10.12.2007р.,№ 0000322300/2 від 14.01.2008р.- без зміни. Після чого Красноградською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000322300/3 від 21.04.2008р.
Суд зазначає, що предметом розгляду цієї справи є податкові повідомлення-рішення № 0000322300/0 від 01.10.2007р., № 0000322300/1 від 10.12.2007р., 0000322300/2 від 14.01.2008р. та 0000322300/3 від 21.04.2008р. в частині визначення ТОВ „Свитязь” податкового зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі у сумі 857885 грн., з яких : основний платіж в сумі 612775 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 245110 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вважає, що кредиторська заборгованість ТОВ «Свитязь» перед ПП «Тексім» в розмірі 2451100,00 грн., є безнадійною, а тому ТОВ «Свитязь», не включивши до валового доходу суму сумнівної (безнадійної) заборгованості в розмірі 2451100,00 грн., порушило п.п.4.1.6, п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Суд не може погодитись з таким висновком відповідача з огляду на наступне.
При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що 05.04.2004 р. позивачем був укладений договір про надання послуг в рослинництві з ПП «Тексім», пунктом 3.5 якого передбачено, що за згодою сторін оплата може бути здійснена векселем.
На виконання умов вказаного договору ПП «Тексім» надало позивачу послуги на загальну суму 2.451.100 грн. з врахуванням ПДВ, про що сторонами 23.04.2004 р. був підписаний акт виконаних робіт.
В свою чергу позивач в рахунок платежу по договору по акту прийняття-передачі векселя від 23.04.2004 р. передало ПП «Тексім» один простий вексель на суму 2.451.100 грн. зі строком платежу упродовж 3-х років, але не пізніше 23.04.2007 р.
Бланк вказаного векселя був наданий позивачу ПП «Тексім» по акту прийняття-передавання бланку векселя від 23.04.2004 р., а не банком як помилково вважає відповідач.
Згідно з приписами ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» №2374-III від 05.04.2001 р. у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Отже з видачею у квітні 2004 року простого векселя №643045240902 кредиторська заборгованість ТОВ «Свитязь» перед ПП «Тексім» за надані послуги у розмірі 2451100 грн. була погашена, а виникла нова кредиторська заборгованість - заборгованість по векселю №643045240902.
Згідно зі ст.9 Закону України «Про обіг векселів в Україні» та ст.11, 77 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі будь-який вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. А відповідно до приписів ст.16, 77 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі власник векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.
В судовому засіданні судом оглянутий і досліджений оригінал векселя №643045240902 від 23.04.2004 р. на суму 2.451.100 грн., нотаріально засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.
З оборотного боку зазначеного векселю вбачається що його держателем на даний час є ТОВ «Ікар-2006», а вчинені на спірному векселі передавальні надписи (індосамент) є безперервними.
З наданих суду представником позивача Довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копій свідоцтв про державну реєстрацію ТОВ «Стоік» вбачається, що всі індосанти станом на день передачі векселя шляхом вчинення на оборотній стороні векселя індосаменту, а також всі індосати станом на день отримання векселя були юридичними особами, зареєстрованими в установленому законом порядку, а, отже, останні мали право відповідно передавати та отримувати вексель.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ТОВ «Ікар-2006» є законним держателем векселя №643045240902, оскільки його право базується на безперервному ряді індосаментів, вчинених дієздатними юридичними особами.
Відповідно до п.п.4.1.6, п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме другого абзацу, до валових доходів включаються суми безповоротної фінансової допомоги. Поняття безповоротної фінансової допомоги наведено у п.1.22.1. даного Закону - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
Згідно зі ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Враховуючи ці приписи цивільного законодавства щодо позовної давності суд вважає, що кредиторська заборгованість ТОВ «Свитязь» перед ПП «Тексім» у розмірі 2451100 грн. була погашена видачею простого векселя без порушення строків позовної давності, а строк позовної давності по кредиторській заборгованості ТОВ «Свитязь» по простому векселю №643045240902 ще не сплив.
Відповідно до вимог ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.3 ст.264 ЦК України).
Згідно з ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, наданою до винесення ним рішення.
Листом від 16.04.2007 р. ТОВ «Свитязь» підтвердило свою заборгованість перед ТОВ «Ікар-2006» по вказаному векселю №643045240902.
23.04.2007 р. позивач та ТОВ «Ікар-2006», як законний держатель векселю, підписали акт пред'явлення векселя до платежу та угоду №1 до акту пред'явлення векселя до платежу. Згідно з зазначеними актом та угодою ТОВ «Свитязь», по-перше, визнало свою заборгованість за зазначеним вище векселем, а, по-друге, зобов'язалось погасити цю заборгованість.
Також, як вбачається з акту звірки розрахунків по векселю від 13.06.2008 р., ТОВ «Свитязь» станом на день складання цього акту в рахунок платежу по векселю сплатило ТОВ «Ікар-2006» 1.471.000 грн.
Враховуючи викладене суд вважає, що не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи висновок відповідача, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині визначення ТОВ „Свитязь” податкового зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі у сумі 857885 грн., з яких : основний платіж в сумі 612775 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 245110 грн., про те, що позивачем було допущено порушення п.п.4.1.6, п.4.1, ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке виразилося у не віднесенні до складу валового доходу сумнівної (безнадійної) заборгованості в сумі 2451100 грн.
За таких обставин, прийняте Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області податкове повідомлення-рішення № 0000322300/0 від 01.10.2007р. в частині визначення ТОВ „Свитязь” податкового зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі у сумі 857885 грн., з яких : основний платіж в сумі 612775 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 245110 грн. є протиправним та таким, що підлягає визнанню судом недійсним.
Як свідчать матеріали справи і це підтверджено представниками сторін, позивач скористався своїм правом і до звернення до суду направляв скарги в межах адміністративного оскарження.
Оскаржені в даному провадженні податкові повідомлення-рішення № 0000322300/1 від 10.12.2007р., 0000322300/2 від 14.01.2008р. та 0000322300/3 від 21.04.2008р. були прийняті відповідачем з урахуванням результатів розгляду первинної та повторних скарг органами ДПС і сума визначеного податкового зобов'язання по податку на прибуток не змінена у порівнянні з податковим повідомленням-рішенням № 0000322300/0 від 01.10.2007р., що підтверджується як поясненнями представників сторін так і дослідженими письмовими доказами по справі.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає необхідним зауважити, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень № 0000322300/1 від 10.12.2007р., 0000322300/2 від 14.01.2008р. та 0000322300/3 від 21.04.2008р. відповідачем були порушені приписи ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, якою визначені підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі застосування процедури апеляційного оскарження, в зв'язку з чим вищенаведені податкові повідомлення-рішення є неправомірними і підлягають визнанню судом нечинними.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.
На підставі ч.2 ст.89 КАС України, пп.”б” п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” 21.01.1993р. № 7-93 суд повертає сплачене державне мито у розмірі 3,40 грн.
Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 86, 94, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Свитязь” до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання податкових повідомлень-рішень КрасноградськоїМДПІ № 0000322300/0 від 01.10.2007р., № 0000322300/1 від 10.12.2007р., 0000322300/2 від 14.01.2008р. та 0000322300/3 від 21.04.2008р. нечинними в частині визначення ТОВ „Свитязь” податкового зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі у сумі 857885 грн., з яких : основний платіж в сумі 612775 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 245110 грн. - задовольнити в повному обсязі.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення КрасноградськоїМДПІ № 0000322300/0 від 01.10.2007р. в частині визначення ТОВ „Свитязь” податкового зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі у сумі 857885 грн., з яких : основний платіж в сумі 612775 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 245110 грн.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення КрасноградськоїМДПІ № 0000322300/1 від 10.12.2007р., 0000322300/2 від 14.01.2008р. та 0000322300/3 від 21.04.2008р. в частині визначення ТОВ „Свитязь” податкового зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі у сумі 857885 грн., з яких : основний платіж в сумі 612775 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 245110 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ „Свитязь”, код 32724858 державне мито у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 18.08.2008 року.
Суддя (підпис) Т.С.Перцова