№ 2а-1922/08
Україна
Харківський окружний адміністративний суд
Іменем України
02 вересня 2008 року м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Перцової Т.С.
при секретарі - Ульященко Л.М.
за участю представників сторін :
позивача - Василинич О.А.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства „АВТРАМАТ” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 00001208262/0 від 03.12.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 року у розмірі 1470,00 грн., -
Позивач, ВАТ “Автрамат”, звернувся до Харківського окружногоадміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №00001208262/0 від 03.12.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2007 року на 1470,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позову посилається на ст.19 Конституції України, п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість". На думку представника позивача аналіз пункту 7.4 ст.7 Закону дає підстави вважати, що розрахунок частки використання товарів в оподаткованих операціях звітного періоду відповідно до пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону застосовується в момент придбання таких товарів, у тому випадку, коли товари придбаються платником частково з метою використання в оподаткованих операціях, а частково - ні. Також зазначає, що виходячи зі змісту пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит складається з сум ПДВ, сплачених платником при придбанні товару з метою подальшого використання його в оподаткованих операціях. Тобто, обчислення податкового кредиту законодавець ставить в залежність від мети придбання товару. Посилання відповідача в акті перевірки та в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні на п.7.4.3 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" вважає помилковим з огляду на те, що при проведенні перевірки податковим органом було обчислено лише коефіцієнт оподатковуваних операцій певного звітного періоду без встановлення чи існувала умова, для застосування п.п. 7.4.3 (часткове використання придбаного товару), без визначення суми податкового кредиту, сформованого при придбанні цього товару, та з помилковим обрахуванням частки використання цього товару в оподаткованих операціях. На думку представника позивача, податковий орган за власними міркуваннями розрахував коефіцент оподаткованих операцій в звітному періоді та пропорційно зменшив суму податкового кредиту цього ж періоду, що не передбачено законодавством. В зв'язку з наведеним, робить висновок, що СДПІ ВПП у м.Харкові порушено ст.19 Конституції України, оскільки суму бюджетного відшкодування було зменшено з підстав та у спосіб, не передбачений законами України. Просить суд позовні вимоги задовольнити, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнати недійсним.
Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові та її представники у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували. При цьому в обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями), відповідно до якого у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.Визначення частки сум податку на додану вартість, сплачених за поставлені товари (роботи, послуги), які частково використовувались в оподатковуваних операціях, визначається як відношення обсягів операцій, оподатковуваних за ставкою 20% і нульовою ставкою, у загальному обсязі поставки товарів (робіт, послуг) у поточному звітному періоді (без урахування ПДВ). Такий розрахунок випливає з змісту п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями).Також представник відповідача зазначив, що позивач відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями) повинен був при здійсненні операції з поставки брухту чорних металів, одержаного як відходи виробництва (але який може бути предметом поставки, тобто використовуватись в межах господарської діяльності) визначити частку використання таких товарів в операціях, що звільнені від оподаткування у відповідному звітному періоді та виключити відповідну суму податку на додану вартість зі складу податкового кредиту у відповідному податковому періоді.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відкрите акціонерне товариство „АВТРАМАТ” зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради, дата проведення державної реєстрації - 17.07.1998 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 480 120 0000 002069.
Відповідно до довідки № 642 від 18.05.2005 року ВАТ „АВТРАМАТ” як платник податків, зборів та обов'язкових платежів перебуває на податковому обліку в СДПІ ВПП у м. Харкові з 01.09.2000 року за № 131.
Згідно свідоцтва № 30007058 про реєстрацію платника податку на додану вартість ВАТ „АВТРАМАТ” з 14.09.2000 року є платником податку на додану вартість.
Матеріалами справи підтверджено, що 21.11.2007 року СДПІ ВПП у м. Харкові було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ВАТ “АВТРАМАТ” з питання достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2007 року, про що складено відповідний акт №3459/40-018/00236027 від 21.11.2007 року.
За висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме завищенняВАТ “АВТРАМАТ” суму податкового кредиту у вересні 2007 року на суму 16242 грн. за рахунок визначення обсягів реалізації по операціям, які звільнені від оподаткування.
На підставі акту перевірки виконуючим обов'язки начальника СДПІ ВПП у м. Харкові К.Я. Карповою винесено податкове повідомлення-рішення №00001208262/0 від 03.12.2007 року, яким відповідно до п.п. 7.7.7 “б” п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” з посиланням на порушення позивачем пп.7.4.3 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”бюджетне відшкодування за вересень 2007 року ВАТ “АВТРАМАТ”було зменшено на 1470,00 грн.
Як зазначенов оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №00001208262/0 від 03.12.2008, відповідачем встановлено порушення підпункту 7.4.3, підпункту 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями) ВАТ “АВТРАМАТ”.
Відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 наведеного Закону у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. П.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Виходячи зі змісту п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення право платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, при настанні першої з наведених подій у позивача виникає право на податковий кредит. З огляду на це, та враховуючи норми п. 7.4 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит обчислюється платником в податковому періоді, на який припадає придбання (виготовлення) товарів (послуг), в залежності від мети його придбання.
Так, згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З наданих позивачем пояснень та копій Наказу про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства №1 від 04.01.2005, який діяв в 2007 році згідно Наказу №1 від 09.01.2007, а саме п. 2.11, судом встановлено, що розрахунок браку здійснюється на ВАТ “Автрамат” по фактичним витратам, тобто оприбуткування металобрухту, що утворився внаслідок списання зношеного обладнання, інструменту або як відходи виробництва, здійснюється в момент його фактичного утворення, а не в момент придбання товарів (послуг).
З урахуванням вищенаведеного, суд погоджується з твердженням представника позивача, що під час обчислення податкового кредиту при придбанні товарів ВАТ “АВТРАМАТ” не володіє інформацією щодо частки утворюваного в подальшому металобрухту.
Згідно ст. 19 Конституції України, п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень може діяти лише у межах та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України.
Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, та на якого покладено обов'язок доведення правомірності свого рішення відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, не надав суду доказів того, що позивач в момент обчислення податкового кредиту за звітний період придбання товарів (послуг), частково використаних в подальшому в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, допустив порушення норм законодавства та завищення сум податкового кредитута не навів норму Закону, якою б встановлювався порядок та спосіб здійсненого СДПІ ВПП у м.Харкові у спірних правовідносинах розрахунку обчислення коефіцієнту частки оподатковуваних операцій в загальному обсязі продажу в звітному періоді.
За таких обставин, суд вважає, що запропонований відповідачем в Акті перевірки та в поясненнях розрахунок обчислення коефіцієнту частки оподатковуваних операцій в загальному обсязі продажу в звітному періоді, на який припадає реалізація металобрухту ВАТ “АВТРАМАТ”, згідно якого коригується податковий кредит в поточному періоді, виходячи з ціни реалізації металобрухту не ґрунтується на законодавчих актах і є таким, що не підлягає застосуванню.
З огляду на те, що при проведенні перевірки податковим органом було обчислено лише коефіцієнт оподатковуваних операцій певного звітного періоду без встановлення того, чи існувала умова, для застосування п.п. 7.4.3 (часткове використання придбаного товару), без визначення суми податкового кредиту, сформованого при придбанні цього товару, та з помилковим обрахуванням частки використання цього товару в оподаткованих операціях суд погоджується з твердженням позивача, що посилання відповідача в акті перевірки та в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні на порушення ВАТ “АВТРАМАТ”п.7.4.3 ст.7, підпункту 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" є помилковими та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи та дослідженими письмовими доказами.
Крім того, в податковому роз'ясненні від 05.06.2008 року, лист №5658/6/16-1515-20 ДПА України надає роз'яснення щодо розподілу податкового кредиту по придбаному металу. Так, у разі, якщо в результаті виробництва утворюється металобрухт, який реалізується, згідно якого в даному випадку слід застосовувати п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, а саме: якщо в подальшому товари починають використовуватись в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то з метою оподаткування такі товари вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання, але не нижче ціни їх придбання.
Таким чином, позиція податкових органів в даному випадку є неоднозначною.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішенняСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 00001208262/0 від 03.12.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 року у розмірі 1470,00 грн.та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства „АВТРАМАТ” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 00001208262/0 від 03.12.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 року у розмірі 1470,00 грн. - задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 00001208262/0 від 03.12.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 року у розмірі 1470,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „АВТРАМАТ”, код 00236027, державне мито у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 05.09.2008 року.
Суддя Т.С. Перцова