Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючої Григор'євої І.В.,
суддів:Щепоткіної В.В., Фурика Ю.П.,
за участю прокурора Казнадзея В.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Ленінського районного суду м. Севастополя від 27 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 11 жовтня 2011 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
не судимого,
засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 309 КК України на строк 1 рік, за ч. 2 ст. 307 КК України на строк 5 років, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому остаточно визначено покарання - 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки 6 місяців та покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Ухвалою апеляційного суду вирок залишений без зміни.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 16 червня 2010 року у денний час незаконно умисно шляхом замовлення у мережі Інтернету на сайті cannahis.com.ua без мети збуту придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс вагою більше ніж 7,196 г, який 10 липня 2010 року переніс, зберігаючи при собі, у двір будинку АДРЕСА_1.
10 липня 2010 року приблизно о 01:30 ОСОБА_5 був затриманий працівниками міліції, які вилучили у нього чотири паперових згортки із зазначеною особливо небезпечною наркотичною речовиною.
Він же у невстановлений досудовим слідством період часу придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс вагою не менше 5,19 г, 49,53 г, 12,27 г, 28,93 г, що в перерахунку на суху речовину становить 88,7 г, а також порошкоподібну речовину вагою 4,72 г, 2,12 г, до вмісту якої входить психотропна речовина, оборот якої обмежений - метамфетамін (первітин) загальною вагою 4,3672 г, яку зберігав за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_2 до її виявлення та вилучення працівниками міліції 22 жовтня 2010 року.
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування постановлених судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі винного внаслідок м'якості. Вважає, що суд безпідставно застосував до засудженого ст. 75 КК України, а суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляцію прокурора, в достатній мірі не врахував її доводи та не надав на них відповіді.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково на наступних підставах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України підставою для скасування вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Згідно з ч. 2 ст. 377 КПК України при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. Проте ці вимоги кримінально-процесуального закону судом апеляційної інстанції були порушені.
Як убачається з матеріалів справи, в апеляції прокурор, не оспорюючи висновку суду про доведеність винності ОСОБА_5 та правильність кваліфікації його дій, просив вирок місцевого суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості та постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_5 реальне покарання.
Апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції про можливість виправлення ОСОБА_5 шляхом звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, і залишив апеляцію прокурора без задоволення.
Водночас апеляційний суд залишив поза увагою та переконливо не спростував доводи прокурора щодо тривалості і обсягу винних дій засудженого, які є суспільно-небезпечними, та необхідності призначення ОСОБА_5 реального покарання, у тому числі і з застосуванням ст. 69 КК України. Окрім того, посилання прокурора в апеляції щодо неправильн
ого застосування ст. 75 КК України суд апеляційної інстанції розглянув формально і не дав на них належно обгрунтованої відповіді в ухвалі.
Оскільки апеляційний суд порушив вимоги ч. 2 ст. 377 КПК України, постановлену 11 жовтня 2011 року ухвалу апеляційного суду не можна вважати законною, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону та з урахуванням наведених у касаційній скарзі доводів прокурора ухвалити законне й обґрунтоване рішення. Якщо обсяг обвинувачення, пред'явленого засудженому раніше, підтвердиться, за тих самих даних про його особу, то призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.
На підставі викладеного та керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 11 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.
І.В. Григор'єва В.В. Щепоткіна Ю.П. Фурик