Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Дембовського С.Г., Кравченка С.І.,
за участю прокурора Міщенко Т.М.,
розглянула в судовому засіданні 09 серпня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - Попудько Г.А. та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, - Максименко Н.Г. на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 06 березня 2012 року відносно ОСОБА_3
Вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 грудня 2011 року
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, який не має судимості,
засуджено за ст. 309 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і на нього покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця свого проживання і роботи та періодично з'являтися для реєстрації в зазначений орган.
Вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим і засуджено за те, що він 13 вересня 2011 року близько 17 години на присадибній ділянці власного будинку АДРЕСА_1 з метою незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів для особистого вживання без мети збуту, зірвав два кущі коноплі та розклав їх в подвір'ї для висушування. В період часу з 17 год. 45 хв. до 19 год. 00 хв. працівники міліції під час огляду території домоволодіння АДРЕСА_1 виявили та вилучили вказані кущі коноплі вагою 3600 г., загальна маса яких в перерахунку на суху речовину склала 1548 грам, що є особливо великим розміром.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 06 березня 2012 року вказаний вирок щодо ОСОБА_3 залишено без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
У касаційних скаргах прокурори, не оспорюючи фактичних обставин справи, кваліфікацію інкримінованого засудженому злочину та доведеність його вини, просять зазначені судові рішення скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого в наслідок м'якості, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому прокурори вказують на те, що суд першої інстанції в повній мірі не врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого, розмір вилученого наркотичного засобу та неправильно застосував ст. 75 КК України, а апеляційний суд, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, не врахував всі її доводи і прийняте рішення не вмотивував, чим істотно порушив процесуальний закон.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість касаційних скарг і наявність підстав для їх задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_3 та правильність кваліфікації його дій за ст. 309 ч.2 КК України у касаційних скаргах не оспорюються.
Доводи касаційних скарг про неправильність застосування ст. 75 КК України та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки суду першої інстанції щодо призначеного ОСОБА_3 покарання.
При призначені ОСОБА_3 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та обставини, що пом'якшують його покарання.
Так, суд першої інстанції врахував те, що злочин, у вчинені якого ОСОБА_3 визнано винним і засуджено, є середньої тяжкості, він раніше не судимий, задовільно характеризується, працевлаштувався, щиро розкаявся та визнав ці обставини такими, що пом'якшують покарання.
Посилання в касаційних скаргах на те, що судом першої інстанції при призначенні покарання не враховано розміру вилученого у ОСОБА_3 наркотичного засобу є безпідставними. Так, статтею 67 ч.4 КК України визначено, що якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз врахувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. З врахуванням вимог зазначеної статті суд при призначені покарання взяв до уваги тяжкість вчиненого злочину, кваліфікація якого визначена виходячи з розміру вилученого наркотичного засобу.
Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, а прийняте рішення належним чином мотивував. При цьому суд першої інстанції обґрунтовано визнав ряд обставин такими, що пом'якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і з врахуванням особи винного дозволяють дають підстави для звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Отже, покарання засудженому призначено судом першої інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, призначене йому покарання відповідає вимогам ст.65 КК України.
При розгляді апеляції прокурора суд апеляційної інстанції її доводи перевірив і своє рішення належним чином мотивував. Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст.377 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційних скарг і скасування вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції із направленням справи на новий судовий розгляд не знаходить.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 06 березня 2012 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, - без задоволення.
Судді:
_______________ __________________ _______________
В.В.Наставний С.Г.Дембовський С.І.Кравченко