№ 5-3141зп12
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.,
суддів: Орлової С.О., Романець Л.А.,
Зубаря В.В., Швеця В.А.,
розглянувши в судовому засіданні 19 липня 2012 року заяву представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, щодо якого справу закрито внаслідок акта амністії, про допуск до провадження і перегляду Верховним Судом України в порядку ч. 1 ст. 400-12 КПК України постанови судді судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 червня 2012 року про відмову у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_4,
Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 03 липня 2009 року за власним клопотанням ОСОБА_4 провадження у кримінальній справі за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 367; ч. 1 ст. 367 КК України, закрито й обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «д» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року.
24 листопада 2011 року ОСОБА_4 на зазначену постанову подав апеляцію разом із клопотанням про відновлення пропущеного строку на оскарження. Постановою цього ж суду від 12 грудня 2011 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2012 року, в задоволенні цього клопотання апелянту було відмовлено і визнано його апеляцію такою, що не підлягає розгляду.
На постанову місцевого суду від 12 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду від 15 березня 2012 року ОСОБА_4 подавав касаційні скарги, в результаті розгляду яких постановою судді судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 червня 2012 року у витребуванні матеріалів справи було відмовлено.
В заяві представник скаржника ОСОБА_3 ставить питання про допуск справи до перегляду Верховним Судом України з метою скасування постанови судді касаційного суду про відмову у витребуванні матеріалів справи та направлення справи на новий касаційний розгляд. При цьому заявник, посилаючись на ухвалу Верховного Суду України від 07 жовтня 2010 року, якою скасовані судові рішення про застосування амністії, вказує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону, що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, викладені у заяві, дослідивши надані копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України та роз'яснень, що містяться в пунктах 5, 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 15 «Про судову практику застосування статей 400-11-400-18 Кримінально-процесуального кодексу України», підставою для перегляду Верховним Судом України судових рішень, що набрали законної сили, є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно-небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень. Під подібними суспільно небезпечними діяннями слід розуміти діяння, в яких ознаки складу злочину є тотожними (ідентичними).
Неоднакове застосування норм процесуального закону не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 400-13 КПК, необхідною передумовою ініціювання питання про такий перегляд є розгляд справи по суті в касаційному порядку.
Як убачається із судового рішення від 08 червня 2012 року, яке є предметом оскарження, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовив у витребуванні матеріалів справи. Таким чином, справа в касаційному порядку не переглядалась і рішення по її суті касаційним судом прийнято не було.
До того ж підставою для прийняття судом рішення про відмову у витребуванні справи була невідповідність касаційної скарги вимогам статей 350, 398 КПК. Тобто суд касаційної інстанції керувався виключно вимогами кримінально-процесуального закону і кримінального закону не застосовував.
Окрім наведеного, відповідно до вимог ч. 1 ст. 400-13 КПК заяву про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій ч. 1 ст. 400-12 КПК, вправі подати особи, коло яких визначено у ст. 384 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 384 КПК суб'єктом оскарження в інтересах обвинуваченого, щодо якого справу закрито, є сам обвинувачений, його законний представник або захисник. Представник за довіреністю, яким виступає ОСОБА_3, таким процесуальним правом не наділений.
Таким чином, оскаржувана заявником постанова не може бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 32-1 КПК України.
Керуючись ст. 400-18 КПК України, колегія суддів
Відмовити представнику за довіреністю ОСОБА_3 у допуску справи щодо ОСОБА_4 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий М.Ф. Пойда
Судді: С.О. Орлова
Л.А. Романець
В.В. Зубар
В.А. Швець