Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючої Григор'євої І.В.,
суддів Щепоткіної В.В., Фурика Ю.П.,
за участю прокурора Вергізової Л.А.,
засудженогота захисника ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянула в судовому засіданні в місті Києві 3 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 2 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 1 листопада 2011 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
раніше не судимого,
засуджено за ст. 116 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
На підставі п. «а» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 року» від 8 липня 2011 року ОСОБА_5 звільнено від призначеного судом покарання.
За ч. 1 ст. 155 КК України ОСОБА_5 виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.
Судом вирішений цивільний позов.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 13 березня 2010 року приблизно о 20:00, приїхавши на автомобілі ВАЗ-2121 до кафе «Лакомка», що розташоване по вул. Гагаріна у с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області, зустрівся з потерпілим ОСОБА_7, з яким вони сіли до салону автомобіля. Під час руху на авто по вул. Гагаріна між ними на ґрунті особистих непорозумінь виникла сварка, під час якої ОСОБА_7 звинувачував ОСОБА_5 у тому, що останній мав статеві відносини з неповнолітньою донькою його співмешканки ОСОБА_8 При цьому ОСОБА_7 вимагав у ОСОБА_5 гроші за нерозголошення компрометуючої інформації, бо інакше повідомить про це правоохоронні органи. У свою чергу ОСОБА_5, не маючи наміру погоджуватися на умови ОСОБА_7, сказав, що з приводу вказаного вимагання звернеться до органів міліції, де також повідомить про незаконне зберігання ОСОБА_7 наркотичних засобів.
Намагаючись примусити ОСОБА_5 погодитися на його умови та віддати гроші, ОСОБА_7 витягнув ножа і підніс лезо до шиї засудженого. Злякавшись за своє життя, ОСОБА_5 зупинився та швидко покинув салон автомобіля. Проте, ОСОБА_7, наздогнавши ОСОБА_5 біля домоволодіння АДРЕСА_1, повалив його на землю та намагався вдарити ножем.
Незважаючи на те, що ОСОБА_5, помітивши ніж у руках ОСОБА_7, вибив його, ОСОБА_7, став наносити засудженому удари кулаками в голову, а потім здавив руками за шию, заподіявши тому легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Відчувши, що втрачає свідомість, ОСОБА_5 рукою натрапив на ножа, який лежав поряд на землі на місці бійки, та, розуміючи, що не зможе протидіяти ОСОБА_7, перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання, умисно наніс потерпілому ножем 13 поранень в область спини та грудей.
Після цього ОСОБА_5 скинув ОСОБА_7 з себе на землю і підійшов до автомобіля. Побачивши, що ОСОБА_7 намагається підвестися з землі, тримаючи в руках ножа, ОСОБА_5, який все ще перебував у стані сильного душевного хвилювання, дістав з багажного відділення автомобіля лопату, якою умисно наніс потерпілому не менше 6 ударів в область голови та не менше трьох ударів в область грудної клітки.
Внаслідок множинних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів настала смерть ОСОБА_7
Ухвалою апеляційного суду вирок щодо ОСОБА_5 на підставі ст. 365 КПК України змінено.
Дії ОСОБА_5 перекваліфіковані зі ст. 116 КК України на ст. 118 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі п. «а» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2011 року ОСОБА_5 від призначеного покарання звільнено.
В решті вирок залишений без зміни.
У касаційній скарзі прокурор порушив питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 та направлення справи на новий судовий розгляд через безпідставну перекваліфікацію судом першої інстанції дій ОСОБА_5 зі ст. 115 на ст. 116 КК України, а судом апеляційної інстанції-на ст. 118 КК України, що потягло неправильне застосування кримінального закону, та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Зазначає, що в ухвалі апеляційного суду в порушення ст. 377 КПК не відображена позиція прокурора та не спростовані його доводи.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, пояснення засудженого та його захисника, які заперечили проти касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України підставою для скасування вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Матеріалами справи встановлено, що апеляційним судом при розгляді апеляції прокурора не було дотримано у повній мірі вимог ст. 377 КПК України.
Ухвала апеляційного суду - це рішення суду стосовно законності та обґрунтованості судового рішення. Тому вона повинна відповідати тим же вимогам, що й вирок суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою.
Відповідно до положень 16-1, 323 та 377 КПК України при перевірці законності та обґрунтованості вироку апеляційний суд, дотримуючись засад диспозитивності, рівності та змагальності, повинен з'ясувати не тільки те, чи в установленому кримінально-процесуальним законом порядку органи досудового слідства здобули докази обвинувачення, чи повно, всебічно та об'єктивно вони були оцінені судом і відповідно до тих доказів, чи правильно було застосовано кримінальний закон, але також перевірити доводи учасників судового процесу, висновки суду й у разі незгоди з ними, зазначити підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. Недотримання цих вимог закону є істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
Згідно з вимогами ст. 362 КПК України судові дебати в суді апеляційної інстанції проводяться у відповідності з вимогами ст. 318 цього Кодексу і полягають у промовах учасників судового розгляду тієї частини вироку, яка оскаржується. Перед видаленням суду до нарадчої кімнати для постановлення рішення щодо законності і обґрунтованості вироку суду першої інстанції підсудному, якщо він брав участь в апеляційному розгляді справи, надається останнє слово.
З огляду на матеріали справи висновок про вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ст. 116 КК України, суд першої інстанції зробив на підставі аналізу сукупності досліджених доказів.
Проте, апеляційний суд, переоцінивши докази та інші фактичні дані без дослідження їх у судовому засіданні, перекваліфікував дії ОСОБА_5 зі ст. 116 на 118 КК України, зазначивши при цьому, що засуджений заподіяв тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7, від яких настала його смерть, під час захисту від протиправних дій останнього в момент, коли життю ОСОБА_5 загрожувала реальна небезпека.
Відповідно до принципу безпосередності (ст. 257 КПК України) і за змістом ст. 378 КПК України апеляційний суд мав право це зробити за умови безпосереднього дослідження доказів у судовому засіданні й при виконанні ним вимог частин 6, 7 ст. 362 КПК. Проте з ухвали видно, що апеляційний суд судового слідства та судових дебатів не проводив, засудженому останнього слова не надав.
На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_5 винесена з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
Під час нового розгляду кримінальної справи в апеляційному порядку суд повинен указані вище недоліки усунути, ретельно перевірити доводи апеляції прокурора, викладені у доводах його касаційної скарги, і постановити рішення з дотриманням вимог закону.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
1у х в а л и л а :
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 1 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
І.В. Григор'єва В.В. Щепоткіна Ю.П.Фурик