Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Британчука В.В.,
суддів Широян Т.А., Шибко Л.В.,
за участю:
прокурора Сингаївської А.О,
захисника ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 серпня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2012 року.
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2011 року засуджено
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості
· за ч. 2 ст. 365 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням спеціального звання - прапорщик міліції.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1000 грн. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 300 грн. матеріальної шкоди та 3 000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2012 року вирок суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він будучи службовою особою, співробітником правоохоронних органів - інспектором патрульної служби 4 роти ППС ДГУ, 10 липня 2010 року біля 22 години, виконуючи свої службові обов'язки по доставці громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в райвідділ міліції, перебуваючи у під'їзді будинку № 1 по вул. Сагайдачного в м. Дніпропетровську, перевищив надані йому законом повноваження та безпричинно рукою завдав удару по голові ОСОБА_4
Крім того, ОСОБА_2 цього ж дня біля 22 години 5 хвилин, під час того, як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сідали до патрульного автомобілю, безпідставно наніс ОСОБА_4 не менше двох ударів рукою по тулубу.
Цього ж дня, продовжую реалізовувати свої злочинні наміри, ОСОБА_2 в період часу з 22 години 30 хвилин до 00 годин 30 хвилин в будівлі Індустріального районного відділу міліції безпідставно рукою завдав декілька ударів в область живота і обличчя ОСОБА_4, а також декілька ударів руками та ногами в область обличчя ОСОБА_3
Він же цього ж дня, перебуваючи в кабінеті № 403 Індустріального районного відділу міліції, безпідставно припалив недопалком праву лопатку та тильну частину правої ступні ОСОБА_3
В результаті незаконних дій ОСОБА_2 потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 отримали легкі тілесні ушкодження.
В касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить вирок та ухвалу суду щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на нове розслідування, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвели до незаконного засудження ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 365 КК України, який даний злочин не вчиняв. Також захисник вказує на недотримання судами обох інстанцій вимог статей 334, 377 КПК України.
Заслухавши доповідача, доводи захисника на підтримку поданої касаційної скарги, думку прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу захисника в частині недотримання апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України, а тому просив скасувати ухвалу апеляційного суду і справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги захисника, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що, не погоджуючись із вироком, засуджений та його захисник подали на нього апеляції, які була розглянута апеляційним судом і залишена без задоволення, а вирок - без зміни.
Відповідно до ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необгрунтованою.
Апеляційний суд такі вимоги закону належним чином не виконав.
Зокрема, як видно з апеляцій засудженого та його захисника, вони наводили доводи про те, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно й однобічно, з порушенням права засудженого на захист та інших вимог кримінально-процесуального закону, стверджували, що кримінальну справу щодо нього сфальсифікован за участю помічника прокурора Індустріального району Каліна, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на суперечливих показаннях потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, що у справі не з'ясовано та не взято до уваги ряд обставин, що мають істотне значення для правильного її вирішення.
Виходячи з цього, засуджений та його захисник порушували питання про скасування вироку та направлення справи на нове розслідування.
Матеріалами справи з'ясовано, що апеляційний суд під час її розгляду суті всіх зазначених в апеляції засудженого та захисника доводів в ухвалі не навів, їх ретельно не перевірив і не проаналізував, відповіді на них не дав і свого рішення про залишення апеляції без задоволення взагалі належним чином не мотивував.
Виходячи з того, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вона підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого зазначені вище недоліки необхідно усунути.
Що ж стосується наведених у касаційній скарзі захисника засудженого доводів про необгрунтованість його засудження, то вони підлягають перевірці під час нового апеляційного розгляду справи.
На підставі наведеного, керуючись статями 394-396 КПК України, колегія суддів,-
Касаційною скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати і справу направити на новий апеляційний розгляд.
Судді:
Т.А. Широян В.В. Британчук Л.В. Шибко