Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Єленіної Ж.М.,
суддів Щепоткіної В.В., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Казнадзея В.В.,
захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,
виправданої ОСОБА_7,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 липня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Долинського районного суду Івано - Франківської області від 23 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано - Франківської області від 31 жовтня 2011 року.
Вироком Долинського районного суду Івано - Франківської області від 23 червня 2011 року
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянку України,
раніше не судиму,
виправдано за ч.1 ст. 366 КК України за відсутністю в її діях складу злочину.
Ухвалою Апеляційного суду Івано - Франківської області від 31 жовтня 2011 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Органами досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачувалась в тому, що вона, будучи службовою особою, вчинила службове підроблення, тобто умисно внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, вчинила інше підроблення документів, а також склала і видала завідомо неправдиві документи, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_7, працюючи директором ТзОВ «Аптека Фарм-Дан» в період 2004-2006 років і будучи зобов'язаною подавати звітність до робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України, особисто склала, засвідчила підписом та печаткою товариства і подала до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України та до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розрахункові відомості про нарахування і перерахування страхових внесків за 2004 р., 2005 р. та 2006 р., які є офіційними документами, в яких вказала завідомо неправдиві відомості про те, що у працівників товариства є заборгованість по заробітній платі, хоча станом на 18 лютого 2004 року розрахунок з працівниками ТОВ «Аптека Фарм-Дан» було проведено повністю. В цих відомостях, які є офіційними документами, ОСОБА_7 зазначала за один і той же період різні суми заборгованості по заробітній платі. Зокрема, станом на 1 січня 2005 року вона зазначила в розрахункових відомостях, які подала в Долинський районний центр зайнятості, що заборгованість по зарплаті в товаристві становить 17500 грн., а в розрахункових відомостях, які подала до районного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України, вказала суму заборгованості 21557 грн., станом на 1 січня 2007 року у відомостях до центру зайнятості вказала суму заборгованості 17500 грн., а до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань 24970 грн. Крім того, ОСОБА_7 особисто склала, засвідчила підписом та скріпила печаткою товариства і подала у Долинську міжрайонну прокуратуру завідомо неправдиву довідку від 27 вересня 2006 року про заборгованість по зарплаті працівникам ТОВ «Аптека Фарм-Дан» станом на 27 вересня 2006 року, яка є офіційним документом, у якій зазначила завідомо неправдиві відомості про те, що згідно з книгою по зарплаті заборгованість по заробітній платі станом на 1 січня 2004 року становить 9481 грн. 76 коп. та що протягом періоду з жовтня 2003 року по 27.09.2006 року не погашалась заборгованість по зарплаті 13 працівникам товариства, хоча станом на 18 лютого 2004 року з ними проведено повний розрахунок і заборгованості не було.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постановлених судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону. На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до незаконного виправдання засудженої, а також порушено вимоги ст. 334 КПК України, оскільки мотивувальна частина виправдувального вироку не містить підстав для виправдання підсудної з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Крім того, зазначає, що апеляційний суд під час розгляду кримінальної справи в апеляційному порядку істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону, а саме ст. 377 КПК України, оскільки при залишенні апеляції прокурора без задоволення не зазначив підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора виправдана просить залишити вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду без зміни, а касаційну скаргу прокурора, без задоволення, як безпідставну.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, на підтримання касаційної скарги, думку виправданої та її захисників, які заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
Як убачається з матеріалів справи, висновки суду про визнання ОСОБА_7 виправданою у пред'явленому їй органами досудового слідства обвинуваченні відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх даних, що мали бути взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин події, та ґрунтуються на зібраних й належним чином проаналізованих доказах.
Так, підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад передбаченого КК України злочину, тобто наступні елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Відповідно до ч. 1 ст.366 КК України відповідальність за вчинення злочину настає у разі внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Предметом службового підроблення є офіційні документи , тобто письмові акти,що складаються й видаються службовими особами та які засвідчують факти або події, що мають юридичне значення, а також мають властивість породжувати, змінювати чи припиняти певні правовідносини, тягнуть певні правові наслідки.
На обґрунтування свого висновку, суд підставно послався на показання виправданої ОСОБА_7, в судовому засіданні яка вини у вчиненні злочину не визнала і стверджувала, що з 9 грудня 2003 року ТОВ «Аптека Фарм-Дан» зупинило господарську діяльність і після закінчення терміну дії ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами роздрібну торгівлю лікарськими засобами не здійснювало. Звіти до робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України, вона особисто не складала, а звертала за допомогою до відповідних органів. Засвідчила їх підписом та печаткою товариства, оскільки була засновником з найбільшою часткою у статутному фонді і, на той час не виконувала будь-яких організаційно-розпорядчих та адміністративно -господарських обов'язків, не отримувала заробітної плати, подала до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України та до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розрахункові відомості про нарахування і перерахування страхових внесків за 2004 р., 2005 р. та 2006 р., в яких вказала відомості про те, що у працівників товариства є заборгованість по заробітній платі, хоча станом на 18 лютого 2004 року розрахунок з працівниками ТОВ «Аптека Фарм-Дан» було проведено повністю. Довідку від 27 вересня 2006 року про заборгованість по заробітній платі працівникам ТОВ «Аптека Фарм-Дан» станом на 27 вересня 2006 року, яку вона надала на вимогу помічника прокурора, вона відкликала, оскільки там було допущено технічну помилку.
Сідок ОСОБА_8 на досудовому слідстві підтвердила, що вона є співзасновником товариства і з 9 грудня 2003 року ТОВ «Аптека Фарм-Дан» зупинило господарську діяльність та було скорочено посади працівників. На загальних зборах, які відбулися 6 квітня 2005 року було прийнято рішення про ліквідацію товариства. Заборгованість по заробітній платі всім працівникам товариства була погашена до кінця грудня 2003 року.
Ця обставина підтверджується і даними, що містяться у акті позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аптека Фарм-Дан» та підприємця ОСОБА_7 від 10.05.2007 року яким також встановлено, що з 01.01.2003 року по 01.01.2007 року господарська діяльність товариством не проводилася ( а.с. 209-239, т. 1).
Судом правильно встановлено,що дані, які ОСОБА_7 внесла у Звіти до робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України, в той час як товариство, співвласником якого вона була не здійснювало господарську діяльність, носили інформативний характер і таке внесення не потягло за собою зміну чи припинення певних правовідносини, заподіяння будь-якої шкоди правам громадян та інтересам держави.
Як убачається із вироку, суд належним чином оцінив усі перевірені ним доказах та зробив обґрунтований висновок про відсутність у діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
Всупереч доводам прокурора в касаційній скарзі, суд, як того вимагає ст. 334 КПК України, навів у вироку формулювання обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_7 і визнане судом недоведеним, а також підстави для його виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
За таких обставин посилання прокурора на те, що судове слідство проведено неповно та однобічно, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не можна визнати обґрунтованими.
У справі не встановлено таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставами для скасування виправдувального вироку щодо ОСОБА_7, а, також таких, що ставлять під сумнів законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.
Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, перевірив доводи прокурора, аналогічні доводам касаційної скарги, навівши відповідні мотиви на їх спростування, не знайшов підстав для їх задоволення.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
вирок Долинського районного суду Івано - Франківської області від 23 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано - Франківської області від 31 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Єленіна Ж.М. Щепоткіна В.В. Шибко Л.В.