Ухвала від 16.08.2012 по справі 5-1428км12

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Франтовської Т.І., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Голюги В.О.,

засудженого ОСОБА_1

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 16 серпня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 22 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2011 року.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

в силу ст. 89 КК України не судимого,-

за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ч. 2 ст. 317 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки із конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки із конфіскацією майна.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, судові рішення щодо яких в даній касаційній скарзі не оскаржені.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2011 року виключено з вироку Житомирського районного суду Житомирської області від 22 липня 2011 року вказівку про судимість ОСОБА_1 та ОСОБА_4 В решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він у середині травня 2010 року, діючи за попередньою змовою з особою, провадження у справі щодо якого закрито у зв'язку з його смертю та який діяв спільно з іншими учасниками організованої групи, з корисливих мотивів, організував та в подальшому утримував на протязі періоду злочинної діяльності організованої групи із середини травня 2010 року до липня 2010 року, місце для неодноразового незаконного виробництва та виготовлення з метою подальшого збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, та приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, ОСОБА_1, не входячи до складу організованої групи, в період часу їх діяльності, неодноразово повторно придбавав особливо небезпечний наркотичний засіб як за грошові кошти, так і в якості оплати за надання та утримання місць та вказаного приміщення, для власного вжитку, в загальній кількості не менше 30 мл, що у перерахунку на висушену речовину становить 2,4786 грам.

У касаційній скарзі засуджений просив про скасування судових рішень у справі з направленням її на новий судовий розгляд, обгрунтував своє прохання тим, що суд істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону через неповідомлення учасників судового розгляду про два проведених засідання. Зазначив про невірну кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки відсутня така кваліфікуюча ознака як скоєння ним раніше злочину, передбаченого ст. 317 КК України. Вважає призначене покарання таким, що не відповідає тяжкості скоєного ним злочину та його особі внаслідок суворості, при цьому порівнює розмір призначеного йому покарання із покаранням призначеним іншому засудженому - ОСОБА_5

Захисник ОСОБА_2 у своїй касаційній скарзі просив про скасування судових рішень у справі з направленням її на новий судовий розгляд, пославшись на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону через нефіксування судового процесу технічними засобами, на невідповідність призначеного покарання тяжкості скоєного та особі засудженого внаслідок суворості і невірну кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України через відсутність в його діях однієї із кваліфікуючих ознак за цією статтею.

На касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 надійшли заперечення від захисника засудженого ОСОБА_5 - ОСОБА_7, в якому він просив судові рішення у цій справі залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення. Послався на те, що судом не були допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону щодо повного фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу та неповідомлення учасників судового розгляду про час та дату проведення судового засідання, оскільки таке мало місце лише двічі при терміновому розгляді подання адміністрації СІЗО про зміну запобіжного заходу одному із підсудних - ОСОБА_8 та проведення засіданні щодо закриття провадження у справі у зв'язку зі смертю ОСОБА_8

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Голюги В.О., яка заперечувала проти задоволення касаційних скарг засудженого та захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню на таких підставах.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин, установлених судом, є обґрунтованим.

За встановлених судом обставин, дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 317 КК України кваліфіковано правильно.

Твердження засудженого та його захисника у скаргах про невірну кваліфікацію дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України є безпідставними.

ОСОБА_1 органом досудового слідства було пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання, виробництво, виготовлення наркотичних засобів, без мети збуту, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 317 КК України.

Вказане пред'явлене обвинувачення знайшло повне підтвердження при судовому розгляді справи та при перевірці матеріалів справи в апеляційному порядку.

Не вчинення ОСОБА_1 раніш злочину, передбаченому ст. 317 КК України, не вплинуло на правильність кваліфікації дій останнього, оскільки наявні інші кваліфікуючі ознаки за ч. 2 ст. 309 КК України.

Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи скарг захисника та засудженого щодо призначеного йому покарання, яке вважають несправедливим та таким, що не відповідає тяжкості скоєного та особі засудженого внаслідок суворості. При цьому на обгрунтування своїх доводів послались лише на те, що іншій особі, засудженій цим же вироком, призначено більш м'яке покарання.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, суд призначив покарання ОСОБА_1, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Оскільки судові рішення щодо інших засуджених не оскаржені в цій касаційній скарзі, то не є предметом розгляду вирішення питання щодо відповідності призначеного їм покарання тяжкості скоєних злочинів та їх особам за доводами скарг засудженого та його захисника.

Необґрунтованими є доводи скарг засудженого та його захисника щодо повного фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу та неповідомленням учасників судового розгляду про час та дату проведення судового засідання. Як вбачається з матеріалів справи, двічі були проведені судові засідання щодо термінового розгляду подання адміністрації СІЗО про зміну запобіжного заходу одному із підсудних - ОСОБА_8 та проведення засіданні щодо закриття провадження у справі у зв'язку зі смертю ОСОБА_8 Інші питання під час проведення цих судових засідань не вирішувались. Вказані порушення кримінально-процесуального закону хоча і мали місце, але при цьому не перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований вирок, про що також наголосив інший захисник в своїх запереченнях на касаційну скаргу.

Під час перегляду справи апеляційний суд перевірив доводи апеляції захисника, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, й з наведенням ґрунтовних мотивів визнав їх безпідставними. Ухвала відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які могли б бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, перевіркою справи в касаційному порядку не встановлено.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 22 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 - без задоволення.

Судді:

_________________ ________________ _________________

М.М. Лагнюк Т.І. Франтовська С.І. Кравченко

Попередній документ
26092387
Наступний документ
26092389
Інформація про рішення:
№ рішення: 26092388
№ справи: 5-1428км12
Дата рішення: 16.08.2012
Дата публікації: 12.12.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Категорія справи: