Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Кравченка С.І., Наставного В.В.,
за участю прокурора Волошиної Т.Г.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 серпня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - Музичука Р.А. на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 05 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2011 року
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, який не має судимості,
засуджено:
· за ст.185 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
· за ст. 185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
· за ст. 307 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, що є його власністю.
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_6 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, що є власністю засудженого.
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянина України, який не має судимості,
засуджено:
· за ст. 185 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
· за ст. 185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_7 за сукупністю злочинів призначено шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
громадянина України, який не має судимості,
засуджено:
· за ст. 185 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;
· за ст. 185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_8 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_4,
громадянина України, який не має судимості,
засуджено за ст. 185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік і на нього покладено обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання та періодично з'являтися для реєстрації в зазначений орган.
Вироком суду ОСОБА_6 і ОСОБА_7 визнано винуватими і засуджено за те, вони за попередньою змовою групою осіб в період з липня 2008 року по вересень 2010 року на території м. Луцька та Луцького району Волинської області повторно таємно викрадали чуже майно, а також з проникненням в приміщення, чим спричинили потерпілим матеріальну шкоду.
Крім того, ОСОБА_6 в період часу з середини вересня 2010 року по 14 жовтня 2010 року в с. Городниця Дубнівського району Рівненської області незаконно придбав шляхом зриву при дорозі рослин коноплі, які незаконно перевіз маршрутним таксі до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де шляхом сушіння, відокремлення листя від стебла та подрібнення незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб з метою подальшого збуту.
14 жовтня 2010 року об 18 год. 50 хв. ОСОБА_6 незаконно збув ОСОБА_10 за 450 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (маріхуану), масою в перерахунку на висушену речовину становить 118, 97 г. 14.10.2010 року о 19 год. 30 хв. під час проведення огляду в кишені куртки ОСОБА_6 працівниками міліції було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану), масою в перерахунку на висушену речовину 14,16 г., яку ОСОБА_6 зберігав з метою збуту.
19 жовтня 2010 року під час обшуку в помешканні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану), загальною масою в перерахунку на висушену речовину 11, 83 г., яку ОСОБА_6 зберігав з метою збуту.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 05 жовтня 2011 року зазначений вирок залишено без змін, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - без задоволення.
У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням судами кримінального закону, істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості. Зазначає, що при призначенні покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд першої інстанції в достатній мірі не врахував тяжкість вчинених злочинів, кількість епізодів крадіжки, а саме більше 60, дані про особи засуджених, які не працюють та суспільно-корисливою працею не займаються, думки потерпілих щодо покарання та відшкодування збитків у незначних розмірах, а апеляційний суд при розгляді апеляції прокурора не це уваги на звернув і прийняв рішення з порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про обґрунтованість доводів касаційної скарги та наявність підстав для скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і направлення справи щодо них на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Як вбачається з вироку, суд, призначаючи покарання засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7, врахував тяжкість вчинених злочинів, дані про особу кожного з них, їх відношення до вчиненого.
Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що при вирішенні зазначеного питання він має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи.
Зокрема, суд, призначаючи покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в близьких до мінімальних меж санкцій інкримінованих кожному з них статей, в достатній мірі не врахував тяжкість вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких злочинів, велику кількість вчинених ними епізодів крадіжки, відшкодування завданих ними збитків потерпілим у незначних розмірах. На звернув уваги суд і на думки потерпілих щодо покарання.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на допущене судом першої інстанції порушення при призначенні покарання засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і залишив поза увагою доводи прокурора щодо м'якості призначеного їм покарання, їх ретельно не перевірив та не спростував, відповіді на них не дав, а прийняте рішення належним чином не мотивував.
За таких обставин, доводи прокурора у касаційній скарзі про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину і особам засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 внаслідок м'якості колегія суддів вважає обґрунтованими.
Прохання в касаційній скарзі про скасування судових рішень і відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та внаслідок м'якості призначених їм покарань є безпідставними та не відповідають вимогам закону, оскільки будь-які доводи, мотиви та підстави для прийняття такого рішення в самій касаційній скарзі не наведені, а суд касаційної інстанції відповідно до вимог ст. 395 ч.1 КПК України перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення в тій частині, в якій воно оскаржене, та не вправі вийти за межі касаційний вимог, якщо цим погіршується становище засудженого.
Таким чином, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінально-процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, та у відповідності з вимогами ст. 398 ч.1п.1 КПК України є підставою для скасування такого рішення, у зв'язку з чим ухвала апеляційного суду відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, а касаційна скарга прокурора - задоволенню частково.
При новому апеляційному розгляді необхідно врахувати наведене, справу розглянути відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення, а, в разі підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, за які їх притягнуто до кримінальної відповідальності та засуджено, у тому ж обсязі обвинувачення, призначене кожному з них покарання у визначених строках слід вважати м'яким.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 05 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати, а кримінальну справу щодо них направити на новий апеляційний розгляд.
В решті ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 05 жовтня 2011 року та вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2011 року відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без змін.
Судді:
________________ ________________ _______________
М.М.Лагнюк С.І.Кравченко В.В.Наставний