"18" вересня 2012 р.Справа № 16/33-ПД-06
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лавренюк О.Т.
суддів Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.
при секретарі судового засідання БудномуО.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Кушнір Г.А., довіреність б/н, від 21.03.2012 р.
від скаржників: Стефан Л.В., довіреність б/н, від 01.06.2012 р. та від 05.06.2012 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Човнового кооперативу причалу "Дніпро-7" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7"
на рішення господарського суду Херсонської області від 30.03.2006р.
по справі № 16/33-ПД-06
за позовом Кооперативу "Лодочний причал "Якорь"
до відповідача: Човнового кооперативу причалу "Дніпро-7"
про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 17.07.2012 р. розгляд апеляційної скарги відкладався на 26.07.2012 р., у судовому засіданні від 26.07.2012 р. розгляд апеляційної скарги відкладався на 18.09.2012 р.
В судовому засіданні 18.09.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
23.01.2006 р. Кооператив "Лодочний причал "Якорь" звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Човнового кооперативу причалу "Дніпро-7" про визнання дійсним договору купівлі-продажу складських приміщень та боксу загальною площею 125 кв. м., розташованих за адресою: м. Херсон, вул. 3-я Придніпровська, укладеного 25.05.2005 р. між сторонами по справі, та визнання за позивачем права власності на це майно.
Під час розгляду справи місцевим господарським судом позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати дійсним договір №0106 від 29.12.2005 р. укладений між сторонами та визнати за Кооперативом "Лодочний причал "Якорь" право власності на нерухоме майно: складське приміщення літ. "Г" площею 56,84 кв. м., складське приміщення літ. "Д" площею 3,75 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. 3-я Придніпровська.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 30.03.2006 р. у справі № 16/33-ПД-06 (суддя Немченко Л.М.) позов Кооперативу "Лодочний причал "Якорь" задоволено; визнано дійсним договір купівлі-продажу №0106 від 29.12.2005 р. укладеного між Човновим кооперативом причалом "Дніпро-7" з однієї сторони та Кооперативом "Лодочний причал "Якорь"з іншої сторони; визнано за Кооперативом "Лодочний причал "Якорь" право власності на нерухоме майно: складське приміщення літ. "Г" площею 56.84 кв. м., складське приміщення літ. "Д" площею 3,75 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. 3-я Придніпровська, мотивуючи це тим, що позовні вимоги Кооперативу "Лодочний причал "Якорь" є правомірними та обґрунтованими на підставі ст.ст. 220, 334 ЦК України.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Херсонської області від 30.03.2006 р. по даній справі, Човновий кооператив причал "Дніпро-7" та ТОВ "Дніпро-7" звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю за необґрунтованістю, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Представник Кооперативу "Лодочний причал "Якорь" був присутнім в судових засіданнях по даній справі, надавав усні пояснення щодо залишення оскаржуваного рішення без змін, а апеляційної скарги Човнового кооперативу причалу "Дніпро-7" та ТОВ "Дніпро-7" без задоволення.
Представник скаржників був присутнім у судових засіданнях надав витребувані судом документі, надавав пояснення, підтримав доводи апеляційної скарги.
Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Човнового кооперативу причалу "Дніпро-7" та ТОВ "Дніпро-7", з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Човновий кооператив причал "Дніпро-7" було зареєстровано 12.03.1993 року. Відповідно до Статуту кооперативу зобов'язання, договори, угоди, довіреність, платіжні доручення і інші звітні документи повинні бути підписані головою, бухгалтером і скріплені печаткою.
29.12.2005 p. головою правління кооперативного човнового причалу "Дніпро-7" було обрано Біткова В.П. і в цей же день між Човновим кооперативом причал "Дніпро-7" в особі голови правління Біткова В.П. (Продавець) та Кооперативом "Човновий причал "Якорь", в особі директора Земляного А.А. (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №0106 нерухомого майна (т. 1 а.с.43-44), за умовами п. 1.1. якого Продавець зобов'язався передати Покупцю будівлю, що складається з приміщень: складське приміщення літ. "Г" площею 56.84 кв. м., складське приміщення літ. "Д" площею 3,75 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. 3-я Придніпровська, надалі Предмет купівлі продажу, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний предмет купівлі-продажу і сплатити ціну, відповідно до умов, що визначені в цьому договорі та провести перереєстрацію у бюро технічної інветаризації (БТІ).
23.01.2006 року Кооператив "Лодочний причал "Якорь" звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Човнового кооперативу "Дніпро-7", з доповненнями від 13.03.2006 року, в якій просив визнати вказаний договір дійсним та визнати за ним право власності на вказані в договорі приміщення, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу №0106 від 29.12.2005 р., що перешкоджає Позивачу оформити право власності на придбане ним за договором майно..
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, посилаючись на приписи ст. ст. 657, 220, 316, 328, 329, 334 Цивільного кодексу України, погодився з позовними вимогами позивача, визнав спірний договір дійсним та визнав право власності на вказане в договорі майно.
Судова колегія не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції на підставі наступного:
Статтею 209 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно з ч.3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Згідно з ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
За ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Таким чином, у розумінні ст.ст. 334, 657 ЦК України договори купівлі-продажу нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Водночас слід зазначити, що в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Відповідно до пункту 12 Статуту Човнового кооперативу причалу "Дніпро -7" передбачено, що причал та інші споруди, які були побудовані кооперативом, не можуть бути продані, інакше як в порядку ліквідації кооперативу.
Пункт 34 Статуту кооперативу передбачає, що Голова правління кооперативу має право укладати договори тільки в межах сум, які затверджені зборами причалу або правління причалу.
Відповідно до пункту 37 Статуту кооперативу обов'язки, договори, угоди, довіреності та грошові вимоги повинні бути підписані головою правління та членом правління/бухгалтером, який відає фінансами кооперативу та завірені печаткою кооперативу.
Колегією суддів встановлено, що договір купівлі -продажу підписаний лише В.П. Бітковим, що ані збори кооперативу, ані правління кооперативу не надавало згоди та не затверджувало для голови правління сум для укладення договорів по відчуженню майна кооперативу, що суперечить вимогам Статуту кооперативу та є таким, що суперечить внутрішній волі правовласника на відчуження спірних об'єктів і за таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для визнання спірної угоди дійсною та відповідно не вбачає підстав для визнання за позивачем права власності на вказані в договорі від 29.05.2005 року, приміщення.
Крім того, в ході розгляду справи, апеляційним судом встановлено, що на балансі Човнового кооперативу причалу "Дніпро -7" ніколи не знаходилось спірне майно.
В матеріалах справи наявна Довідка вих. №14 від 17.08.20012 р., відповідно до якої Човновим кооперативом причалу "Дніпро -7" ніколи не оформлювалось право власності на нерухоме майно: складське приміщення літ. "Г" площею 56.84 кв. м., складське приміщення літ. "Д" площею 3,75 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. 3-я Придніпровська, а також Лист ХДБТІ №3691/12 від 11.09.2012 р., відповідно до якого інформація щодо право власності на складські приміщення літ. "Г" та літ. "Д" площею 3,75 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. 3-я Придніпровська у 2005-2006 рр., а саме чи належали вони Човновому кооперативу причалу "Дніпро -7", в електронній базі ХДБТІ та Єдиному державному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, відсутня.
Водночас матеріали справи свідчать про те, що позивач сплатив відповідачу вартість майна лише частково, що підтверджується квитанцією №3 від 10.01.2006 р. на суму 1530 грн. (а.с. 68), між тим згідно п. 4.2 договору купівлі-продажу №0106 від 29.12.2005 р. вартість договору купівлі-продажу узгоджена сторонами та складає 21 000 грн.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, допустив порушення норм матеріального та процесуального права і тому рішення суду підлягає скасуванню, апеляційна скарга -задоволенню, з прийняттям рішення про відмову в задоволенні позову.
В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу Човнового кооперативу причалу "Дніпро-7" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-7" задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 30.03.2006 р. по справі № 16/33-ПД-06 скасувати.
В задоволенні позову Кооперативу "Лодочний причал "Якорь" відмовити.
Стягнути з Кооперативу "Лодочний причал "Якорь" на користь Човнового кооперативу причалу "Дніпро-7" судовий збір у розмірі 1609,50 грн. за подачу апеляційної скарги.
Господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева