ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-2/8973-2012 20.09.12
За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Комунального підприємства «Управління житлового господарства»
Дарницького району міста Києва
про стягнення 153 945,98 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
від позивача Марковська В.В.
від відповідача Савченко Г.М.
Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(надалі Позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дарницького району міста Києва (надалі Відповідач) 153 945,98 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за Договором № 9588062 від 01.12.2009р., а саме: 130 716,36 грн. - основного боргу, 15 601,74 грн. - інфляційної складової боргу та 7 627,88 грн. 3% річних.
Ухвалою від 07.07.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.
Представником позивача в судовому засіданні 28.08.2012р. подано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Від відповідача 27.08.2012р. через відділ діловодства суду надійшли клопотання: про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Київської міської державної адміністрації, про відкладення розгляду справи в зв'язку з направленням запиту до КП «ГІОЦ», і також в судовому засіданні 28.08.2012р. подано клопотання про зобов'язання позивача надати за період 01.10.2009р. -01.06.2012р. розгорнутий розрахунок, з зазначенням об'ємів поставлених по Договору № 9588062 від 01.12.2009р. послуг, та тарифів, що були застосовані.
Клопотання відповідача від 27.08.2012р. про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Київської міської державної адміністрації, судом було відхилено, оскільки відповідач всупереч вимогам ст. 27 ГПК України, не обґрунтував, яким чином рішення з даного господарського спору може вплинути на права або обов'язки Київської міської державної адміністрації щодо однієї з сторін.
Клопотання відповідача від 27.08.2012р. про відкладення розгляду справи в зв'язку з направленням відповідачем запиту до КП «ГІОЦ»судом також було відхилене, оскільки така підстава для відкладення розгляду справи, як направлення стороною запиту про витребування доказів, ст. 77 ГПК України не передбачена.
Щодо поданого в судовому засіданні 28.08.2012р. клопотання про зобов'язання позивача надати за період 01.10.2009р. -01.06.2012р. розгорнутий розрахунок, з зазначенням об'ємів поставлених по Договору № 9588041 від 07.02.2005р. послуг, та тарифів, що були застосовані, то Позивач зазначив, що надасть такий розрахунок в наступному судовому засіданні.
В судовому засіданні 28.08.2012р. судом було оголошено перерву на 18.09.2012р.
Крім того, ухвалою від 28.08.2012р. судом за клопотанням позивача на підставі ст. 69 ГПК України було продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
Від позивача 29.08.2012р. через відділ діловодства суду надійшла заява про виправлення описки в позові, а саме -замість назви відповідача «Комунальне підприємства по утриманню житлового господарства Дарницького району міста Києва», читати -«Комунальне підприємство «Управління житлового господарства»Дарницького району міста Києва», оскільки останній відповідно до свого Статуту є повним правонаступником Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дарницького району міста Києва.
Судом заява позивача від 29.08.2012р. про виправлення описки прийнята до розгляду, та спір вирішуватиметься з врахуванням даної заяви.
Представником відповідача в судовому засіданні 18.09.2012р. подано клопотання про залучення до матеріалів справи нових доказів; представником позивача на клопотання відповідача від 28.08.2012р. подано розгорнутий розрахунок позовних вимог.
В судовому засіданні 18.09.2012р. судом було оголошено перерву на 20.09.2012р.
Відповідачем були надані пояснення, відповідно до яких відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що вважає його необґрунтованим.
В судовому засіданні 20.09.2012р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
01.12.2009 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якої є ПАТ «Київенерго», (далі -Постачальник, Позивач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дарницького району міста Києва, правонаступником якого є -Комунальне підприємство «Управління житлового господарства»Дарницького району міста Києва»(далі -Споживач, Відповідач), було укладено договір № 9588062 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.
Відповідно до пункту 2.2.1 Договору Постачальник, зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською держадміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.
Відповідно до пункту 2.3.1 Договору Споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку №2.
Відповідно до пункту 9, 10 Додатку № 2 до договору (Тарифи та порядок розрахунків) Споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник Постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання. Споживач щомісячно до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Постачальника згідно з його розрахунком.
Зобов'язання за Договором виконані Позивачем належним чином, що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) фактичного споживання Відповідачем енергії за період з грудня 2009 року до червня 2012 року, розрахунком ціни позову, розрахунком основного боргу, а також наданим суду під час розгляду справи розрахунком об'єму та вартості послуг, що проведені Позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Вказаними доказами стверджується, а Відповідачем не спростовується факт постачання Позивачем Відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.
Отже, Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Договором та поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 130 716,36 грн.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого за період з 01.12.2009 до 01.06.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2012 року складає 130 716,36 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за Договором у спірний період та мав перед позивачем заборгованість, що складає 130 716,36 грн.
Як вбачається з довідки про надходження коштів, борг відповідача перед позивачем за спірний період на час прийняття рішення становить 32762,33 грн. у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості.
Отже, в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 74753,09 грн. провадження у справі підлягає припиненню.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи з позовною заявою до суду позивач звернувся 06.07.12р., а відповідач протягом червня місяця 2012р. в рахунок погашення боргу перерахував 23200,94 грн., а отже в даній частині в позові слід відмовити.
Заперечення Відповідач проти позову, що це не він повинен розраховуватись по Договору, а фактичні споживачі -мешканці, судом відхиляються, оскільки такі пояснення Відповідача щодо порядку проведення розрахунків населенням, не звільняють суд від розгляду спору, який виник між сторонами у відповідності з умовами Договору по факту його виконання.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.
Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені Позивачем та розмір позовних вимог не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з Відповідача 15 601,74 грн. інфляційної складової боргу та 7 627,88 грн. 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, згідно розрахунку, залученого до матеріалів справи.
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційної складової боргу та 3% річних за наведені в позові та в розрахунку періоди нарахування.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 15 601,74 грн. інфляційної складової боргу та 7 627,88 грн. 3% річних.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Сплачена позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, п. 1-1 ст. 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Управління житлового господарства»Дарницького району міста Києва (м. Київ, Харківське шосе, 148-А; ідентифікаційний код 31722755) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(м. Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 32762 (тридцять дві тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 33 коп. - основного боргу, 15 601 (п'ятнадцять тисяч шістсот одна) грн. 74 коп. - інфляційної складової боргу, 7 627 (сім тисяч шістсот двадцять сім) грн. 88 коп. - 3% річних та 2614 (дві тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 93 коп. - судового збору.
В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 74753 (сімдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят три) грн. 09 коп. провадження у справі припинити.
В решті вимог в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 21.09.12р.
Суддя І.О.Домнічева