ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-2/8966-2012 18.09.12
За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"
ДоПублічного акціонерного товариства "Трест "Київмісьбуд-2"
Простягнення 273 360,14 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
від позивача Іваненко І.П.
від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Публічного акціонерного товариства "Трест "Київмісьбуд-2"про стягнення 273 360,14 грн. (основного боргу, інфляційної складової боргу та 3% річних) за Договором № 720302 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2009 року.
Ухвалою від 07.07.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.
В судовому засіданні 28.08.2012р. з наданих позивачем та відповідачем документів судом було встановлено, що за період з червня по серпень 2012р. відповідачем було перераховано позивачу з призначенням платежу "за договором № 720302" суму коштів, що перевищує заявлену позивачем до стягнення в межах даного позову.
Проте, оскільки відповідачем не зазначено за які саме періоди та які суми (основний борг, інфляційні, 3% річних чи судові витрати) ним перераховано, позивач не має змоги уточнити позовні вимоги по даному спору з врахуванням цих проплат.
Судом в судовому засіданні 28.08.2012р. було оголошено перерву на 04.09.2012р. та зобов'язано відповідача письмово уточнити з даного приводу.
Представники відповідача в судове засідання 04.09.2012р. не з'явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Вимоги суду відповідачем не виконані, письмового уточнення не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є неподання витребуваних доказів.
Крім того, представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору у відповідності до ст. 69 ГПК України.
Відповідно до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Відповідно до ухвали від 04.09.12р. розгляд справи було відкладено на 18.09.12р.
В призначене судове засідання представник відповідача не з'явився; через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від останнього надійшло пояснення стосовно повної сплати суми основного боргу.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
01.01.09р. між Публічним акціонерним товариством «Київенерго»(позивач у справ) та Публічним акціонерним товариством «Трест «Київміськбуд-2»(відповідач у справі) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 720302.
Згідно з п. 1.1 договору позивач зобов'язувався виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язувався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.
Відповідно до п.2.1 при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.
Пунктом п. 2.2.1 договору передбачено, що позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності з відповідачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими відповідачем величинами приєднаного теплового навантаження.
Відповідно до п. 2.3.1 договору відповідач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку
№1 до договору, не допускати їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку №2 до договору.
Згідно з п.п. 4.1, 4.3 договору останній набуває чинності з 01.01.2009 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.
Пунктом 9 Додатку №2 до договору №720302 від 01.01.2009 року передбачено, що відповідач щомісячно з 12 по 15 число місяця отримує у відповідача оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період тощо.
Згідно з п. 10 Додатку №2 до договору №720302 від 01.01.2009 року відповідач щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, забезпечує оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно з його розрахунком.
На виконання умов договору №720302 від 01.01.2009 року за період з вересня 20112 року до червня 2012 року позивачем здійснювалось постачання теплової енергії у гарячій воді відповідачу за адресою: м. Київ, вул. Салютна, 1.
Вищезазначене підтверджується табуляграмами та корінцями про виконання нарядів з підключення/відключення будинку до/від теплової мережі.
За період з вересня 2011 року до червня 2012 року позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію у гарячій воді, що підтверджується табуляграмами, копії яких надано позивачем до матеріалів справи.
Вищенаведене не заперечується відповідачем, і в наданому до матеріалів справи контррозрахунку заборгованості за спожиту теплову енергію за договором, останній також вказує на постачання позивачем за період з вересня 2011 року до червня 2012 року теплової енергії у гарячій воді.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч домовленостей, закріплених між позивачем та відповідачем в договорі
та додатках до них, за поставлену за період з вересня 2011 року до червня 2012 року теплову енергію відповідач не розрахувався.
Разом з тим, в процесі розгляду даної справи, представник відповідача повідомив суду, що після порушення провадження у справі відповідач в добровільному порядку сплатив на користь позивача суму заборгованості за договором, що підтверджується платіжним дорученням доданими до матеріалів справи.
Зокрема, в графі "призначення платежу" відповідачем зазначено, що грошові кошти сплачуються за теплову енергію за договором №720302 від 01.01.2009 року.
Тобто, відповідачем була сплачена сума заборгованості за теплову енергію за договором №720302 від 01.01.2009 року, яку просить стягнути позивач.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі, в частині позову про стягнення з відповідача боргу за спожиту теплову енергію в сумі 268179,54 грн. на підставі п. 1-1, ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1467,25 грн. інфляційних втрат та 3317,35 грн. 3% річних з посиланням на приписи
ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на домовленості між позивачем та відповідачем, викладені в пункті 9 додатку №2 до договору, станом на 01.06.2012 року відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за теплову енергію, поставлену в попередні періоди, разом з тим, судом встановлено, що на момент порушення провадження у справі -відповідач свої зобов'язання в повному обсязі не виконав, оплативши лише частину поставленої позивачем теплової енергії.
А відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем було допущено прострочення виконання грошових зобов'язань за договором №720302 від 01.01.2009 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу вищенаведеного та з огляду на ту обставину, що відповідач допустив прострочення виконання зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати поставленої теплової енергії, позивач має право вимагати від відповідача сплати інфляційні та 3% річних.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд приходить до висновку про його обґрунтованість, а відтак вважає за необхідне вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційні та
3% річних задовольнити.
Керуючись ст. ст.. 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Трест "Київмісьбуд-2" (м. Київ, вул. Народного ополчення, 26-А, код ЄДРПОУ 04012661) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 1467 (одна тисяча чотириста шістдесят сім) грн. 25 коп. -інфляційних, 3317 (три тисячі триста сімнадцять) грн. 35 коп. -3 % річних та 5467 (п'ять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 20 коп. -суму судового збору.
В решті вимог провадження у справі припинити.
На підставі даного рішення повернути Публічному акціонерному товариству "Київенерго" надлишкову сплачену суму судового збору в розмірі 290 (двісті дев'яносто) грн. 63 коп., що було сплачено відповідно до платіжного доручення № 2576 від 25.06.12р., оригінал якого залишено в матеріалах справи №5011-2/8966-2012.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.09.12р.
Суддя І.О.Домнічева