"20" вересня 2012 р. Справа № 21/123
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Данилова Т.Б.
судді: Бакуліна С.В., Мачульський Г.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Донецька залізниця"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012р.
у справі господарського суду№21/123 Донецької області
за позовомдержавного підприємства "Донецька залізниця"
до треті особиприватного акціонерного товариства "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" 1) дочірнє підприємство "Трансгарант-Україна" 2) ТОВ "Укрметалургтранс" 3) ТОВ "Лемтранс"
про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третіх осіб -стягнення 49 099,32грн. Манерова Ю.В. дов. № Н-01/1863 від 19.07.2012 не з'явився 1. не з'явився 2. не з'явився 3. Прусова Я.С. дов. № 87/12 від 06.07.2012
Розпорядженням №03.08-05/853 від 18.09.2012 змінено склад колегії суддів у справі №21/123, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф., утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Данилова Т.Б., судді Бакуліна С.В., Мачульський Г.М.
У травні 2010 року державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" про стягнення з відповідача на користь позивача 46116,13грн., з яких 44105,41грн. плата за користування вагонами, 2010,72грн. збір за зберігання вантажу та судові витрати.
28.05.2010 позивач у порядку ст.22 ГПК України звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з ВАТ"Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" плату за користування вагонами в сумі 47088,60грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 2010,72грн., всього 49099,32 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.09.2010р. провадження у справі №21/123 суд зупинив до розгляду Вищим господарським судом України справи №17/36.Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.05.2011р. провадження у справі № 21/123 було поновлено.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.05.2011р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", товариство з обмеженою відповідальністю "Укрметалургтранс" та дочірнє підприємство "Трансгарант-Україна";
У травні відповідач повідомив суд про зміну найменування, а саме відкрите акціонерне товариство "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" змінено на приватне акціонерне товариство "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат".
Рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2012р. (суддя Матюхін В.І.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012р. (судді Бойченко К.І., Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши присутніх представників позивача та третьої особи, перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що між Донецькою залізницею та ВАТ "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" 29.12.2006 укладено договір №47/465жд про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, згідно якого залізниця зобов'язувалась приймати до перевезення вантажі відповідача, для чого подавати під навантаження вагони згідно із затвердженими планами і заявками та надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів.
Додатковою угодою №15 від 12.06.2009р. до договору сторони внесли зміни в п.3.1 договору та передбачили сплату плати за користування вагонами згідно Розділу V таблиці 1.2 "Збірника тарифів".
Також між позивачем та відповідачем 13.11.2006 укладено договір №1/29 на експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат", яка примикає до станції Оленівка Донецької залізниці.
Пунктом 4 договору передбачено, що подача вагонів на під'їзну колію та зарахування їх в користування власнику під'їзної колії провадиться порожніх вагонів в кількості від 20 і більше вагонів за інтервалом 1 година, в інших випадках за повідомленням, які передаються не пізніше ніж за 2 години до подачі із записом у Книзі повідомлень. Згідно із п.5 договору вагони для під'їзних колій подаються локомотивом залізниці на приймально-здавальні колії 1-7 станції Оленівка-Нова, при здачі в технічному та комерційному стані. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом відповідача. Відповідно до п.9 договору максимальна переробна спроможність всіх фронтів навантаження і вивантаження під'їзних колій складає 985 вагонів у добу.
Умовами даних договорів врегульовані взаємовідносини вантажовласника із залізницею по подаванню та забиранню вагонів, наданню послуг та інше.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що взаємовідносини сторін по подачі та забиранню власних приватних вагонів врегульовані умовами договорів, які укладені власниками порожніх вагонів з залізницею та власниками порожніх вагонів (операторами) з відповідачем.
Так, державним підприємством "Донецька залізниця" укладені: з дочірнім підприємством "Трансгарант-Україна" договір №4/0 про організацію перевезення вантажів у власному рухомому складі оператора від 30.12.2005р.; з ТОВ "Укрметалургтранс" - договір №5/0 про організацію перевезення вантажів у приватному (власному) рухомому складі оператора від 30.01.2006р.; з ТОВ "Лемтранс"- договір №6/0 про організацію перевезення вантажів у власному (орендованому) рухомому складі оператора від 30.01.2006р.
У період виникнення спірних правовідносин між сторонами (16.11.2009р. по 30.11.2009р.) строк дії згаданих договорів не припинився.
Між власниками вагонів та відповідачем ВАТ "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" також укладені договори по забезпеченню подачі порожніх вагонів під навантаження.
Порядок використання порожніх вагонів встановлено в п.6.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, яким передбачено, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням із власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів.
Сторонами дотриманий передбачений чинним законодавством порядок експлуатації власних вантажних вагонів, узгоджені плани перевезень вантажів в даних вагонах з залізницею і з власниками вагонів на спірний період.
Вирішуючи справу по суті, Донецький апеляційний господарський суд виходив з приписів ч.2 ст.119 Статуту залізниць України, згідно з якою плата за користування вагонами і контейнерами вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 1 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що ці Правила визначають порядок користування і умови користування вагонами залізниць України та вагонами, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (якщо ці вагони знаходяться на коліях залізниць загального користування).
Згідно із п.6 Правил користування вагонами і контейнерами час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Відповідно до п.15 Правил користування вагонами і контейнерами за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.
Пунктом 5 розділу V "Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць" Тарифного керівництва №1 встановлено, що за затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у табл. 1.
В пункті 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачені підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами.
Відповідно до ст.46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно із п.5 Правил зберігання вантажів якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Пункт 8 Правил зберігання вантажів встановлює, що збір за зберігання вантажів у вагонах в разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станціях призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях).
Правила зберігання вантажів установлюють, що збір за зберігання вантажів у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки.
Підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами, відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами.
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифне керівництво №1 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів; таким чином, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 16.11.2009р. по 30.11.2009р. на станцію Оленівка Донецької залізниці на адресу Відкритого акціонерного товариства "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" за повними перевізними документами надходили приватні порожні вагони під навантаження, частина з яких залізницею на приймально-здавальні колії для передачі їх комбінату не виставлялась, а знаходилась на станції Оленівка, а частина - знаходилась на приймально-здавальних коліях станції Оленівка-Нова і не була здана відповідачеві для здійснення навантажувальних операцій.
Час простою вагонів оформлений актами загальної форми, плата за користування вагонами нарахована по відомостям користування вагонами, збір за зберігання нарахований по накопичувальним карткам, які підписані відповідачем із застереженнями про те, що у складі пред'явлених до передачі на під'їзну колію потягів були технічно несправні вагони, які потребували ремонту.
Суд апеляційної інстанції підставно виходив з того, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці, - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
При розгляді справи по суті судами встановлено, що залізницею заявлялись до передачі на під'їзну колію групи вагонів, у складі яких були пошкоджені та через це непридатні до навантаження вагони, які потребували ремонту і в наступному ремонтувались залізницею, від яких одержувач відмовлявся.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на станції Оленівка технічний стан вагонів, які надійшли на станцію під навантаження на під'їзну колію здійснює оглядач вагонів і прийомоздавальник вантажу станції спільно з оглядачем вагонів та прийомоздавальником під'їзної колії. Перед здачею вагонів на під'їзні колії оглядачі вагонів виявляють всі технічно несправні вагони. Всі вагони, пред'явлені до технічного огляду, записуються в книгу ВУ-14 на несправні вагони виписується повідомлення форми ВУ-23, після чого вагони подаються на окремі колії для формування збірного поїзда та відправлення вагонів у деповський ремонт або проходження технічного обслуговування.
Частина вагонів, оператором яких було ТОВ "Лемтранс", і які спочатку були виставлені на приймально-здавальні колії для передачі їх відповідачеві в технічному і комерційному відношеннях після перевірки їх технічного стану оглядачами вагонів станції Оленівка і комбінату згідно Технологічного процесу роботи пункту технічної передачі вагонів на під'їзні колії ВАТ "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат", були перенаправлені на ТОВ "Укррос-транс" для технічного обслуговування, з яким ТОВ "Лемтранс" укладений договір №63/09 від 23.03.2009р. про надання послуг з виконання технічного обслуговування вагонів з відчепленням під час підготовки до навантаження з заміною зношених вузлів деталей кузова напіввагону.
Відповідно до розділу 3 Технологічного процесу роботи пункту технічної передачі вагонів на під'їзні колії ВАТ "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" черговий по станції дає вказівку на проведення маневрових робіт (викидки вагонів) після одержання інформації від ремонтно-оглядової бригади про технічний стан вагонів, тому без одержання інформації про технічно несправний стан цих вагонів маневрові роботи здійснені не були.
Судами встановлено, що згідно Інструктивних вказівок про порядок складання звітних та облікових форм по вагонному господарству, зокрема п.п.1, 2 яких передбачено, що повідомлення форми ВУ-23 є документом, яке посвідчує технічно несправний стан вагону, і підставою для виключення вагону з парку справних вагонів і зарахування в парк несправних, незважаючи від їх місцезнаходження, воно видається на кожний вантажний вагон, який підлягає капітальному, заводському, деповському, поточному відцепочному ремонтам, укрупненому технічному обслуговуванню, залізницею повідомлення форми ВУ-23 на зазначені вагони, оператором яких було ТОВ "Лемтранс", складені не були.
Твердження залізниці про те, що ці вагони іншими вантажовідправниками були прийняті до завантаження і значить вони були справними, судами не прийнято до уваги, оскільки в книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування форми ВУ-14 напроти номерів більшості спірних вагонів, у тому числі і перенаправлених іншим вантажовласникам, залізницею зроблені позначки про непридатність для завантаження ВАТ "ФДК."
На частину вагонів залізницею були складені повідомлення про ремонт вагону форми ВУ-23, у зв'язку з чим складання на ці вагони залізницею актів загальної форми про затримку вагонів з вини відповідача є безпідставним.
Частина вагонів залізницею була подана на 15 колію, де на підставі укладених залізницею з операторами Договорів про технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчепленням здіснювались ремонтні роботи.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, однак, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Донецька залізниця", оскільки судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, судом апеляційної інстанції їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін з мотивів, викладених в постанові Донецького апеляційного господарського суду.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу державного підприємства "Донецька залізниця" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012р. у справі № 21/123 господарського суду Донецької області залишити без змін.
Головуючий Т. Данилова
Судді С. Бакуліна
Г. Мачульський