Постанова від 19.09.2012 по справі 6/5009/5558/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2012 р. Справа № 6/5009/5558/11

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Студенця В.І. (доповідач),

суддів:Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М.,

за участю представників сторін позивача -Кущ О.В., Плотніченко О.П.; відповідача 1 -не з'явився; відповідача 2 -Матохнюк А.А.;

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ТАСкомбанк"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду

від12.06.2012

у справі № 6/5009/5558/11

за позовомПублічного акціонерного товариства "ТАСкомбанк"

до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверс-2004" 2.Приватного підприємства "Путник"

простягнення солідарно 486 427,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ТАСкомбанк" (далі -ПАТ "ТАСкомбанк") звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траверс-2004" (далі -ТОВ "Траверс-2004"), Приватного підприємства "Путник" (далі -ПП "Путник") про стягнення солідарно заборгованість за кредитним договором № КР 13-2008 від 12.03.2008 в сумі 486 423,07 грн., з яких: 330 000 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 85 467,36 грн. заборгованість за відсотками; 70 955,71 грн. пеня, нарахована за порушення строків погашення кредиту та відсотків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.09.2011 порушено провадження у справі № 6/5009/5558/11 за позовом ПАТ "ТАСкомбанк" до ТОВ "Траверс-2004", ПП "Путник" про стягнення солідарно 486 427,55 грн.

До прийняття рішення у справі ПАТ "ТАСкомбанк" подано заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення процентів, та про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені, остаточно просить суд стягнути з відповідачів солідарно: заборгованість по кредиту, за кредитним договором № КР 13-2008 від 12.03.2008, в сумі 330 000,00 грн., заборгованість за відсотками за період з 21.02.2010 по 18.03.2012 в розмірі 139 870,35грн.; пеню, нараховану на тіло кредиту за період з 18.05.2011 по 08.08.2011 в розмірі 11 503,80 грн.; пеню, нараховану на проценти за період з 09.02.2011 по 08.08.2011 в розмірі 4 853,40 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.04.2012 (суддя Місюра Л.С.) позов задоволено частково. Суд стягнув солідарно з ТОВ "Траверс-2004" та ПП "Путник" на користь ПАТ "ТАСкомбанк" суму кредиту в розмірі 330 000 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 139 870,35 грн., пеню, нараховану на відсотки, в сумі 4 853,40 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Азарова З.П., суддів Геза Т.Д., Малашкевич С.А.) апеляційну скаргу ПП "Путник" задоволено. Суд рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2012 скасував частково, відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ "ТАСкомбанк" до ПП "Путник". В іншій частині рішення господарського суду залишив без змін. Резолютивну частину рішення виклав у наступній редакції: "Задовольнити частково позовні вимоги ПАТ "ТАСкомбанк" до ТОВ "Траверс-2004". Стягнути з ТОВ "Траверс-2004" на користь ПАТ "ТАСкомбанк" суму кредиту в розмірі 330 000 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 139 870,35 грн., пеню, нараховану на відсотки, в сумі 4 853,40 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ "ТАСкомбанк" до ПП "Путник".

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012, ПАТ "ТАСкомбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати, як таке, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю викладених у ньому висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення, та залишити без змін рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2012.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.08.2012 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 05.09.2012.

Відповідно до розпорядження Секретаря судової палати Вищого господарського суду України від 04.09.2012 № 03.10-05/467 у зв'язку з виходом судді Черкащенка М.М. у відпустку для розгляду справи № 6/5009/5558/11, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 05.09.2012 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді Жукова Л.В., Студенець В.І., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Студенець В.І., судді: Жукова Л.В., Нєсвєтова Н.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.09.2012 продовжено строк розгляду спору у справі на 15 днів та розгляд касаційної скарги відкладено на 19.09.2012.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами встановлено, що між ВАТ "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт" (правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ "ТАСкомбанк") та ТОВ "Траверс-2004" (позичальник) 12.03.2008 укладено кредитний договір № КР 13-2008, відповідно до п. 1.1 якого, банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у розмірі 230 000 грн. (ліміт кредитної лінії) на термін по 11.03.2010 на умовах, передбачених даним договором, з оплатою відсотків та комісій, обумовлених цим договором.

Згідно з п. 4.2 кредитного договору позичальник сплачує позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 17 % річних.

Між ПАТ "ТАСкомбанк" та ТОВ "Траверс-2004" 01.07.2008 укладено договір № 1 про внесення змін до кредитного договору, яким сторони внесли зміни до п. 4.2 кредитного договору та виклали його в наступній редакції: "Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 21 відсотка річних."

Між ПАТ "ТАСкомбанк" та ТОВ "Траверс-2004" 19.09.2008 укладено договір № 2 про внесення змін до кредитного договору, яким сторони внесли зміни до п. 2.1.2, 4.1., 4.2.1, 4.5 кредитного договору, а 17.11.2008 було укладено договір № 3 про внесення змін до кредитного договору, яким сторони знову внесли зміни до п. 4.2 кредитного договору. Так, сторони визначили, що відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої позивачем відсоткової ставки у розмірі 24 відсотка річних.

Між ПАТ "ТАСкомбанк" та ТОВ "Траверс-2004" 02.12.2008 укладено договір № 4 про внесення змін до кредитного договору, яким сторони знову внесли зміни до п. п. 1.1, 3.1.15, 3.1.16 та 4.2 кредитного договору. Пункт 1.1 кредитного договору викладено у наступній редакції: "Банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у розмірі 680 000 грн. (ліміт кредитної лінії), на термін по 11.03.2010, на умовах, передбачених даним договором, з оплатою відсотків та комісії, обумовлених цим договором, згідно з графіком.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, з урахуванням договору про внесення змін № 4, відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 25 відсотків річних.

Між ПАТ "ТАСкомбанк" та ТОВ "Траверс-2004" 31.03.2009 укладено договір № 5 про внесення змін до кредитного договору, яким сторони знову внесли зміни до п. п. 1.1, 3.1.10 та 4.2 кредитного договору.

З урахування договору про внесення змін № 5, пунктом 1.1 кредитного договору визначено, що банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у розмірі 680 000 грн. (ліміт кредитної лінії), на термін по 11.03.2010, на умовах, передбачених даним договором, з оплатою відсотків та комісії, обумовлених цим договором, згідно з графіком (нова редакція).

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, з урахуванням договору про внесення змін № 5, відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 26 відсотків річних.

Між ПАТ "ТАСкомбанк" та ТОВ "Траверс-2004" 16.07.2009 укладено договір № 6 про внесення змін до кредитного договору, яким сторони знову внесли зміни до п. п. 1.1 кредитного договору.

Пунктом 1.1 кредитного договору (в редакції договору про внесення зміни № 6) визначено, що банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у розмірі 680 000 грн. (ліміт кредитної лінії), на термін по 11.03.2010, на умовах, передбачених даним договором, з оплатою відсотків та комісії, обумовлених цим договором, згідно з графіком (нова редакція).

В п. 4.3 кредитного договору вказано, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснюється позивачем за методом „факт/360", за фактичний термін користування кредитом виходячи з наступного розрахунку: 360 днів у році та фактичної заборгованості позичальника за позичковим рахунком. Нарахування відсотків здійснюється банком два рази на місяць: 1 ) у перший банківський день після 20-го числа кожного місяця (по 20-е число включно), 2) в останній банківський день кожного місяця (по останній календарний день місяця включно). В місяць повернення кредиту відсотки нараховуються по день повернення кредиту, встановлений в п. 1.1 цього договору. При цьому день повернення кредиту в період нарахування відсотків не включається.

В п. 4.5 кредитного договору вказано, що у випадку порушення позичальником терміну повернення кредиту та/або відсотків, комісії, то погашення відсотків, комісій та кредиту здійснюється у наступному порядку: у першу чергу відшкодовуються витрати позивача, пов'язані з одержанням виконання, якщо позивач не приймає іншого рішення; при наявності простроченої заборгованості по відсотках, комісій спочатку сплачується заборгованість по відсотках, комісій, а потом по кредиту; при відсутності простроченої заборгованості по відсотках погашається заборгованість за кредитом.

Пунктом 5.1 кредитного договору сторони передбачили, що у випадку невиконання та/або не належного виконання зобов'язань, передбачених цим договором, сторони несуть відповідальність, відповідно до чинного законодавства України.

У випадку порушення позичальником термінів погашення кредиту та/або відсотків за користування кредитом, комісій за надання та управління кредитом, передбачених цим договором, позичальник сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. (п. 5.2 кредитного договору).

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 526, 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Судами встановлено, що ПАТ "ТАСкомбанк" виконало умови договору належним чином, надало ТОВ "Траверс-2004" на визначених договором умовах кредит у розмірі 680 000 грн., про що свідчать копії платіжних доручень № 1 від 22.04.2008, № 1 від 19.03.2008, № 1 від 04.12.2008, № 1 від 13.03.2008.

ТОВ "Траверс-2004" взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконував належним чином, повернення кредиту, відповідно до узгодженого з банком графіку (договір про внесення змін № 6), проводив не своєчасно і не в повному обсязі, внаслідок чого за товариством рахується прострочена заборгованість за кредитом в сумі 330 000 грн., заборгованість по відсоткам за період з 21.02.2010 по 18.03.2012 в сумі 139 870,35 грн., та пені, нарахованої на проценти за період з 09.02.2011 по 08.08.2011 в розмірі 4 853,40 грн.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між ПАТ "ТАСкомбанк", ТОВ "Траверс-2004" (боржник) та ПП "Путник" (поручитель) 02.12.2008 укладено договір поруки № П51-2008, відповідно до п. 1.1. якого поручитель зобов'язується перед банком на засадах солідарного боржника, за виконання боржником зобов'язань згідно кредитного договору, що був укладений між банком та боржником зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Згідно з п. 3.1 договору поруки поручитель відповідає перед банком за виконання боржником усіх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі: повернути до 11.03.2010 кредит у розмірі 680 000 грн., який наданий банком; сплатити відсотки за користування кредитом у повному обсязі; сплатити неустойку (штраф, пеню) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором; відшкодувати збитки та витрати; здійснити плату за управління кредитом.

Пунктом 3.3 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання або прострочення виконання першим відповідачем зобов'язань, що випливають з кредитного договору, поручитель відповідає перед банком як солідарний боржник у тому ж обсязі, що і позичальник.

Відповідно до п. 6.1. договору поруки він вступає в силу з 02.12.2008 та діє до повного погашення зобов'язань за кредитним договором, в забезпечення якого надано поруку, а також договорів про внесення змін та доповнень до нього.

ПАТ "ТАСкомбанк" 01.07.2011 звернулося з вимогою № 07/01-18 до ПП "Путник" про сплату заборгованості, яка поручителем залишена без задоволення.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки, це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Судами встановлено, що п. 6.1. договору поруки сторони передбачили, що договір вступає в силу з 02.12.2008 та діє до повного погашення зобов'язань за кредитним договором, в забезпечення якого надано поруку, а також договорів про внесення змін та доповнень до нього.

Колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції, що умова спірного договору про його дію до повного погашення зобов'язань за кредитним договором не може розглядатись як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.

Враховуючи те, що в договорі поруки, як встановлено судом апеляційної інстанції, строк дії поруки не встановлений і строк виконання грошових зобов'язань за кредитним договором настав 11.03.2010, а банк звернувся до поручителя з вимогою лише 01.07.2011, тобто після спливу строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України, то колегія суддів вважає обґрунтованими доводи суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з ПП "Путник".

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Доводи ПАТ "ТАСкомбанк" наведені в касаційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те що, вони є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ТАСкомбанк" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012 у справі № 6/5009/5558/11 -без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.

Попередній документ
26084914
Наступний документ
26084916
Інформація про рішення:
№ рішення: 26084915
№ справи: 6/5009/5558/11
Дата рішення: 19.09.2012
Дата публікації: 24.09.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: