"18" вересня 2012 р. Справа № 64/140
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. -головуючого,
Барицької Т.Л.,
Кочерової Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк "
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 липня 2012 року
у справі № 64/140
господарського суду міста Києва
за позовом Компанії "АЙВЕКС ІНК"
до Публічного акціонерного товариства "Будшляхмаш"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк "
про звернення стягнення на майно
за участю представників
позивача -не з'явився
відповідача -Бешлега А.В.
третьої особи -ОСОБА_1.
Компанія "АЙВЕКС ІНК" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Будшляхмаш" про звернення стягнення на майно, що знаходиться за адресою: місто Київ вул. Дегтярівська, буд. 21 на суму 11 352 528,60 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05 березня 2012 року (суддя Зеленіна Н.І.) у справі №64/140 позов Компанії "АЙВЕКС ІНК" задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Будшляхмаш" на користь Компанії "АЙВЕКС ІНК" 11 350 678,72 грн. заборгованості публічного акціонерного товариства "Будшляхмаш" перед Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" за кредитним договором №263 від 27.12.2005 р. за рахунок майна ПАТ "Будшляхмаш", а саме: заготівельно-зварювальний комплекс № 3 механізованого складу заготівок, колишнього цеху рулонів (літера XVI (цифра)) загальною площею 12 363,50 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Дегтярівська, буд. 21; споруди ливарного цеху, побутових приміщень цеху № 1 (літера XIII (цифра)) загальною площею 4 001,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; будівлі складу виробничо-диспетчерського відділу (літера XX (цифра)) загальною площею 488,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; споруди УМС (літера XII (цифра)) загальною площею 1 324,20 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; споруди складу виробничо-диспетчерського відділу (літера XXI (цифра)) загальною площею 319,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Будшляхмаш"на користь Компанії "АЙВЕКС ІНК"судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 липня 2012 року (судді: Коротун О.М., Іоннікова І.А., Синиця О.Ф.) рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012р. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено Компанії "АЙВЕКС ІНК" у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012р. скасувати повністю, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012р. змінити, виключивши із мотивувальної частини слова "судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу позивача на те, що скасування даного рішення та відмова в задоволенні позову про звернення стягнення на майно відповідача не позбавляє Компанію "АЙВЕКС ІНК" можливості звернення з іншим позовом про стягнення грошових коштів (інший предмет спору) в загальному порядку, встановленому ст.1 ГПК України". Решту постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012р. залишити без змін.
В обгрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.08.2010 р. з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань ВАТ "Будшляхмаш" за кредитним договором № 263 від 27.12.2005 р. Компанія "АЙВЕКС ІНК" (ІVЕХ INC.) (заставодавець) уклала із ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (заставодержатель) договір закладу цінних паперів, згідно п.1.1. якого встановлено, що в забезпечення виконання грошових зобов'язань ВАТ "Будшляхмаш" за кредитним договором № 263 від 27.12.2005р. з додатками заставодавець передає в заклад заставодержателю цінні папери, зокрема, облігації на пред'явника, процентні, у бездокументарній формі, загальною номінальною вартістю 1426000,00 доларів США.
Згідно з п. 1.5. договору відповідальність заставодавця обмежується вартістю цінних паперів у відповідності із п. 1.2. договору.
Відповідно до п. 3.1. договору заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення боржником умов кредитного договору (в т.ч., але не обмежуючись, зобов'язань щодо повернення тіла кредиту та/або процентів за його користування) або заставодавцем умов договору застави.
Згідно з п. 3.2.1. договору звернення стягнення на предмет застави можливе в позасудовому порядку шляхом вступу в силу умов договору про задоволення вимог кредитора (із відкладальною умовою) від 12.08.2010 року. Відкладною умовою є порушення боржником умов повернення грошових коштів за кредитним договором.
12.08.2010 р. між Компанією "АЙВЕКС ІНК" та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" укладено договір про задоволення вимог кредитора (з відкладальною умовою), згідно якого сторони домовились, що у випадку настання відкладальної умови, зазначеної в п. 4 договору, задоволення вимог кредитора, що виникли на підставі кредитного договору № 263 від 27.12.2005 р. з усіма змінами та доповненнями, і полягають у праві вимагати повернення наданого боржнику (ПАТ "Будшляхмаш") кредиту в сумі 5000000,00 грн. та 1500000,00 доларів США та усіх нарахованих згідно умов кредитного договору процентів, здійснюється шляхом передачі заставодавцем у власність кредитора закладених цінних паперів. Цінні папери приймаються заставодавцем у власність, виходячи з їх оціночної вартості, що становить 1 426 000,00 доларів США (п. 1 договору).
Згідно із ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Судами встановлено, що 15.11.2010 р. у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Будшляхмаш" умов кредитного договору ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" направив Компанії "АЙВЕКС ІНК." (IVEX INC.) вимогу про негайне погашення заборгованості.
Листом від 29.12.2010 р. б/н, ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" повідомив ПАТ "Будшляхмаш" та Компанію "АЙВЕКС ІНК." про те, що за рахунок звернення стягнення на цінні папери були погашені наступні види заборгованості відповідача за кредитним договором № 263 від 27.12.2005 р.: прострочене до повернення тіло кредиту - 5000000,00 грн. та 403000,00 доларів США; прострочені до повернення проценти за користування кредитними коштами - 1075170,70 грн. та 259660,69 доларів США. Зазначені обставини не заперечуються учасниками судового процесу.
Пунктом 3 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Компанія "АЙВЕКС ІНК.", виконавши зобов'язання ПАТ "Будшляхмаш" за кредитним договором № 263 від 27.12.2005 р., отримала права кредитора - ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в частині виконаного. Тобто, у Компанії "АЙВЕКС ІНК." виникло право звернення з вимогою про стягнення сплачених нею грошових коштів, а у ПАТ "Будшляхмаш" -обов'язок їх повернути.
При цьому, помилковими є доводи заявника касаційної скарги стосовно того, що лише банк має право вимагати від відповідача ПАТ "Будшляхмаш" виконання зобов'язань за кредитним договором №263 від 27.12.2005р., оскільки згідно положень ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню є також вимога заявника касаційної скарги про скасування рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012р., оскільки зазначене рішення було скасоване постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012р. з підстав наведених у ній.
З урахуванням того, що касаційна скарга не містить будь-яких доводів щодо порушень норм матеріального і процесуального права в іншій частині судових рішень, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що під час вирішення спору, судом попередньої інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи заявника касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115,1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 липня 2012 року зі справи № 64/140 залишити без змін.
Головуючий суддя І. А. Плюшко
Судді Т. Л. Барицька
Н. О. Кочерова