"19" вересня 2012 р. Справа № 15/80-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коваленка В.М. -головуючого (доповідач у справі),
Короткевича О.Є.,
Хандуріна М.І.,
розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ
на постанову та постановувід 09.07.2012 р. Рівненського апеляційного господарського суду від 18.05.2012 р. господарського суду Вінницької області
у справі№ 15/80-10 господарського суду Вінницької області
за заявою боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Українська інструментальна компанія", м. Вінниця
провизнання банкрутом
ліквідаторарбітражний керуючий Василик В.В.
голова комітету кредиторівтовариство з обмеженою відповідальністю "ТД Армоізол", м. Київ
в судовому засіданні взяв участь представник:
ТОВ "Український промисловий банк"Демченко О.В., довір.,
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.08.2010 року порушено провадження у справі № 15/80-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інструментальна компанія" (далі - Боржник, Товариство) за заявою останнього в порядку норм ч. 4 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.04.2011 року відносно Товариства відкрита процедура санації та ухвалено провести санацію Боржника, а керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Василика В.В.
Постановою господарського суду Вінницької області від 18.05.2012 року (суддя -Т.І. Лабунська) Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, припинені повноваження керуючого санацією - арбітражного керуючого Василика В.В. та останнього призначено ліквідатором Боржника із зобов'язанням забезпечити виконання дій та заходів у ліквідаційній процедурі, передбачених нормами Закону про банкрутство.
Не погодившись частково із цією постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі -Банк) звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову господарського суду Вінницької області від 18.05.2012 року в частині призначення ліквідатором Товариства арбітражного керуючого Василика В.В. та прийняти нове рішення, яким призначити ліквідатором арбітражного керуючого Єгоренкова К.О.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 року (головуючий суддя - Коломис В.В., судді: Тимошенко О.М., Огороднік К.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову господарського суду Вінницької області від 18.05.2012 року -без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Вінницької області від 18.05.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 року в частині призначення ліквідатором Товариства арбітражного керуючого Василика В.В.; прийняти нове рішення, яким вирішити питання про призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Єгоренкова К.О.
Касаційна скарга мотивована порушенням місцевим та апеляційним судами норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 13, 16, 24 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи встановлено, що суду не був своєчасно поданий на затвердження план санації Товариства, який також не був схвалений комітетом кредиторів останнього. Комітетом кредиторів прийнято рішення про ліквідацію Боржника та призначення ліквідатором Василика В.В. Дійшовши висновку про банкрутство Боржника та його неоплатність, суд послався на показники діяльності останнього, наведені у наданому плані санації. Відхиляючи кандидатуру арбітражного керуючого Єгоренкова К.О., суди зазначили, що ця кандидатура не була погоджена комітетом кредиторів, а місцевий суд до цього часу не співпрацював з вказаним арбітражним керуючим. Апеляційний суд, підтримуючи вказані висновки, врахував виконання арбітражним керуючим Василиком В.В. повноважень розпорядника майна та керуючого санацією Боржника у даній справі.
Заперечуючи вказані висновки судів в частині призначеної ліквідатором кандидатури арбітражного керуючого Василика В.В., скаржник зазначає, що до цієї справи співпраця з Василиком В.В. місцевим судом також не велась, ним не виконувались вимоги суду, у тому числі щодо надання плану санації у встановлений законом строк, що призвело до банкрутства Товариства та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури. Також заявник посилається на наявність стосовно арбітражного керуючого Єгоренкова К.О. інформації щодо його якостей та зазначає, що суди не проаналізували якості кожного із запропонованих кандидатур арбітражних керуючих, що конкурували у даній справі.
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із запереченнями скаржника, оскільки вони викладені без врахування всіх встановлених судами обставин справи та відповідних норм Закону про банкрутство.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 24 Закону про банкрутство у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Господарський суд має право призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна або (та) керуючого санацією боржника.
Нормами частин 2, 3 ст. 17 цього ж закону визначений порядок призначення керуючого санацією у справі про банкрутство, відповідно до яких (норм) комітет кредиторів приймає рішення про погодження кандидатури керуючого санацією, вибір інвестора (інвесторів), схвалення плану санації боржника. Кандидатури керуючого санацією та інвестора (інвесторів) можуть бути запропоновані комітету кредиторів будь-яким із кредиторів, представником органу, уповноваженого управляти майном боржника. Керуючим санацією може бути запропоновано особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна, або керівник підприємства, якщо на це є згода комітету кредиторів та (або) інвесторів. Одночасно з винесенням ухвали про санацію господарський суд своєю ухвалою призначає керуючого санацією за наявності у нього ліцензії, крім випадків, передбачених цим Законом.
Виходячи з викладених норм, а також враховуючи положення ст. 31 Закону про банкрутство, ліквідатором у справі про банкрутство, провадження у якій здійснюється у загальному порядку (без врахування особливостей, передбачених нормами розділу VІ Закону про банкрутство), може бути призначено особу, що має ліцензію арбітражного керуючого, кандидатура якого запропонована будь-яким із кредиторів боржника та яка вже виконувала повноваження розпорядника майна, керуючого санацією боржника за умови, що на це є згода комітету кредиторів, тобто ця кандидатура погоджена у встановленому законом порядку.
Норми частин 8, 9 ст. 16 вказаного закону визначають порядок прийняття комітетом кредиторів рішення, у тому числі щодо погодження кандидатури ліквідатора у справі про банкрутство.
Між тим, остаточне рішення щодо відповідної кандидатури арбітражного керуючого приймає господарський суд, згідно до вимог, зокрема, ст.ст. 47, 43 ГПК України. Прийняття ж господарським судом рішення, за наявності конкуренції двох кандидатур арбітражних керуючих, на користь однієї із них, не є порушенням з боку господарського суду норм Закону про банкрутство.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Василик В.В., на відміну від арбітражного керуючого Єгоренкова К.О., виконував повноваження, як розпорядника майна, так і керуючого санацією Товариства. Крім цього, кандидатура арбітражного керуючого Василика В.В. була погоджена комітетом кредиторів рішенням від 10.05.2012 року (т. 3 а.с. 131-132), тоді як на користь арбітражного керуючого Єгоренкова К.О. на засіданні комітеті кредиторів 10.05.2012 року рішення прийнято не було.
Також, слід звернути увагу на те, що арбітражним керуючим Василиком В.В. був поданий у справі план санації, визначені показники діяльності Боржника в якому розглядались та були враховані місцевим судом при вирішенні питання про визнання Товариства банкрутом.
Отже, факт виконання арбітражним керуючим Василиком В.В. повноважень розпорядника майна та керуючого санацією, а також виконання робот зі складення плану санації Боржника, які полягали, у тому числі, із вивчення показників діяльності Товариства, свідчать про досвід цього керуючого саме стосовно цієї справи про банкрутство та саме щодо цього Боржника, що, в свою чергу, у сукупності свідчить на його користь при вирішенні питання щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором.
Саме ці обставини врахував місцевий суд при призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Василика В.В., а також апеляційний суд, підтримавши відповідне рішення суду першої інстанції.
Що ж до посилання скаржника на невиконання Василиком В.В. вимог суду, слід зазначити, що судами не були визнані неповажними причини, за яких цим керуючим вчасно не був складений та поданий план санації Товариства. До того ж ні Банком, ні будь-яким кредитором у справі, ні судом не було зазначено підстав, передбачених, зокрема, нормами ст. 31 Закону про банкрутство, за яких арбітражного керуючого Василика В.В. не може бути призначено ліквідатором у даній справі.
Вищевикладене свідчить, що розглянувши запропоновану одним із кредиторів -Банком, кандидатуру арбітражного керуючого Єгоренкова К.О., але призначивши ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Василика В.В. із обґрунтуванням в ухвалі такого рішення, суд першої інстанції не припустився порушень норм діючого законодавства та дійшов законного та обґрунтованого висновку, який був правомірно підтриманий судом апеляційної інстанції.
Поряд з цим, суд касаційної інстанції вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини оскаржуваних рішень таке обґрунтування для відхилення кандидатури арбітражного керуючого Єгоренкова К.О., як відсутність співпраці суду із цим арбітражним керуючим, оскільки такий аргумент не відповідає нормам Закону про банкрутство, а тому не є законною підставою для підтримання або відхилення кандидатури арбітражного керуючого при вирішенні питання щодо призначення ліквідатора у справі про банкрутство.
Крім викладеного суд касаційної інстанції також погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність та підтвердженність доказами у справі підстав для визнання Товариства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 31, 16, 17, 22, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 41, 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" залишити без задоволення.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р. та постанову господарського суду Вінницької області від 18.05.2012 р. у справі № 15/80-10 залишити без змін.
Головуючий В.М. Коваленко
Судді О.Є. Короткевич
М.І. Хандурін
Постанова виготовлена та підписана 20.09.2012 року.