Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
07 липня 2012 р. №2а-7948/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді -Нуруллаєва І.С.
при секретарі судового засідання -Міщенко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про обмеження права на збори, -
Позивач, Харківська міська рада, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд: обмежити право на збори шляхом заборони ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) та іншим учасникам цієї акції проведення 10.07.2012 року з 08.00 год. безстрокової акції протесту у сквері навпроти будівлі Апеляційного суду Харківської області на майдані Руднєва, 36 та прилеглої території у м. Харкові.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06 липня 2012 року до Харківської міської ради надійшло повідомлення від ОСОБА_1 щодо проведення 10.07.2012 р. з 08.00 год. безстрокової акції протесту у сквері навпроти будівлі Апеляційного суду Харківської області на майдані Руднєва, 36 у м. Харкові. Орієнтовна кількість учасників акції 2000 осіб.
06 липня 2012 року на засіданні узгоджувальної комісії виконавчого комітету міської ради з розгляду повідомлень щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій в м. Харкові розглянуто повідомлення ОСОБА_1 щодо проведення 10.07.2012 року з 08.00 год. безстрокової акції протесту у сквері навпроти будівлі Апеляційного суду Харківської області на майдані Руднєва, 36 у м. Харкові.
За результатами розгляду зазначеного повідомлення узгоджувальна комісія вирішила вважати неможливим проведення вказаною організацією пікету біля будівлі Апеляційного суду Харківської області.
Комісія виходила з того, що відповідно до п. 4.3, 4.6 Тимчасового положення про порядок розгляду питань щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій у м. Харкові, мітинги незалежно від кількості їх учасників не повинні заважати вільному руху транспортних засобів та проходу перехожих, а також не допускається проведення мітингів, пікетів безпосередньо перед адміністративними будівлями установ та організацій, що заважає роботі або якимось чином перешкоджає населенню відвідувати ці установи та організації.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд даної справи без його участі. Згідно ст.35 КАС України позивач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання.
Відповідач у судове засідання прибув, проти позову заперечував. Вказав, що ним не подавалось до Харківської міської ради повідомлення від 06.07.2012 р. Таким чином, вважає позовні вимоги безпідставними та просить в їх задоволенні відмовити.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивач не прибув в судове засідання, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Матеріали справи свідчать, що 06 липня 2012 року до Харківської міської ради надійшло повідомлення від ОСОБА_1 щодо проведення 10.07.2012 р. з 08.00 год. безстрокової акції протесту у сквері навпроти будівлі Апеляційного суду Харківської області на майдані Руднєва, 36 у м. Харкові. Орієнтовна кількість учасників акції 2000 осіб.
06 липня 2012 року на засіданні узгоджувальної комісії виконавчого комітету міської ради з розгляду повідомлень щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій в м. Харкові розглянуто повідомлення ОСОБА_1 щодо проведення 10.07.2012 року з 08.00 год. безстрокової акції протесту у сквері навпроти будівлі Апеляційного суду Харківської області на майдані Руднєва, 36 у м. Харкові.
За результатами розгляду зазначеного повідомлення узгоджувальна комісія вирішила вважати неможливим проведення вказаною організацією пікету біля будівлі Апеляційного суду Харківської області.
При вирішенні спору суд виходить із положень ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно яких органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та діючими законами України.
Відповідно до підпункту 3 пункту "б" статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на виконавчі органи міської ради покладено вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.
На підставі ст.38, ч.6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчий комітет Харківської міської ради рішенням від 06.06.2007 р. № 543 затвердив "Тимчасове положення про порядок розгляду питань щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій у м. Харкові" (далі -Тимчасове положення) та затвердив склад узгоджувальної комісії, яка є постійно діючим органом при виконавчому комітеті Харківської міської ради, що при необхідності розглядає повідомлення про проведення масових заходів.
Статтею 39 Конституції України встановлено право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Частиною 2 ст. 39 Конституції України встановлено, що обмеження права на мітинги може встановлюватися відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Зазначене положення Конституції України кореспондується з нормою міжнародного права - ст. 11 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, де зазначено, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.
Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.182 КАС України, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
Згідно зі ст.4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.
За вимогами частини 5 ст.182 КАС України, суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.
При розгляді повідомлення та вирішуючи питання щодо можливості проведення відповідачем масового заходу, узгоджувальна комісія виходила з того, що відповідно до п. 4.6 "Тимчасового положення про порядок розгляду питань щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій у м. Харкові" не допускається проведення мітингів, пікетів безпосередньо перед адміністративними будівлями установ та організацій, що заважає роботі або якимось чином перешкоджає населенню відвідувати ці установи та організації.
Відповідно до ч.2 п. 4.3 Тимчасового положення, мітинги незалежно від кількості їх учасників не повинні заважати вільному руху транспортних засобів та проходу перехожих.
Крім того, згідно "Тимчасового положення про порядок розгляду питань щодо організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій у м. Харкові", заява про проведення зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій подається в письмовій формі завчасно до наміченої дати їх проведення. В заяві зазначається мета, форма, місце проведення заходу або маршруту руху, час його початку і закінчення, передбачувану кількість учасників, прізвища імена по батькові організаторів, місце їх проживання і роботи, дата подачі заяви. В ньому також оговорюються форми та методи гарантованого забезпечення заінтересованими особами громадського порядку під час проведення масового заходу, використання звукопідсилювачів, тощо.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 19.04.2001 року №4-рп/2001 (справа №1-30/2001 щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) організатори таких мирних зібрань мають сповістити органи виконавчої влади про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.
В порушення вказаних вище норм, відповідачем не дотримано вказаних вимог, не оговорено форми та методи гарантованого забезпечення заінтересованими особами громадського порядку під час проведення масового заходу.
Відповідно до п. 4.6 Тимчасового положення, не допускається проведення масових заходів в межах парків, скверів та інших місцях відпочинку громадян, за винятком Молодіжного парку.
Проте, на майдані Руднєва знаходиться сквер, який є одним з місць відпочинку мешканців та гостей міста Харкова, де постійно проводить дозвілля громадяни.
Відповідно до інформації Департаменту транспорту і зв'язку Харківської міської ради, майдан Руднєва є однією з центральних магістралей міста із значною інтенсивністю руху транспортних засобів, має незначну ширину та односторонню організацію руху, забезпечує заїзд та виїзд міського електротранспорту в депо та із депо.
Оскільки заплановане відповідачем місце проведення масового заходу знаходиться в безпосередній близькості від проїжджої частини, це може викликати значні ускладнення у русі транспорту у зв'язку з можливим виходом учасників акції на проїжджу частину, що підвищить ймовірність виникнення дорожньо-транспортних пригод, у тому числі з тяжкими наслідками.
Управління ХМУ ГУМВС України в Харківській області повідомило, що забезпечення охорони громадського порядку та безпеки дорожнього руху при проведенні подібних заходів в центрі міста потребує відволікання значної кількості особового складу підрозділів ОВС, що негативно впливає на стан правопорядку в інших районах міста, та примушує перекривати рух автотранспорту по вулицях, що прилягають до місць проведення заходів. Відвід руху транспорту іншими шляхами, що в свою чергу призводить до небезпідставного незадоволення громадян, які не приймають участь у заході.
Оскільки на зазначеному відповідачем місці, у вказаний у повідомленні день та час планується проведення масових заходів декількома організаціями, це може призвести до ускладнення оперативної обстановки в місці проведення заходу та навіть до відкритих протистоянь.
Суд зазначає, що законодавцем на позивача покладено обов'язок забезпечення громадського порядку при проведенні запланованого відповідачем масового заходу і вказаний обов'язок має бути виконаний суб'єктом владних повноважень шляхом вжиття відповідних організаційних, правових та інших заходів, спрямованих на організацію безпеки здоров'я та життя громадян, належного захисту прав громадян на безпечне та безперешкодне пересування містом.
Таким чином, орган місцевого самоврядування позбавлений можливості вжити заходів щодо безперешкодного проведення вказаного масового заходу, забезпечення громадського порядку, дотримання прав і свобод інших людей.
Вирішуючи даний спір по суті, суд враховує, що відповідно до ст.126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Положенням статті 126 Конституції України дано офіційне тлумачення у Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу).
Згідно з п.п.1.1 вказаного Рішення положення ч.1 ст.126 Конституції України "незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України" у взаємозв'язку з іншими положеннями розділу VIII Основного Закону України треба розуміти так: незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону. Незалежність суддів забезпечується насамперед забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх професійних інтересів; забезпеченням державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей; гарантуванням належних умов для функціонування судів і діяльності суддів.
Відповідно до п.2 вказаного Рішення, положення ч.2 ст.126 Конституції України "вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється" треба розуміти як забезпечення незалежності суддів у зв'язку із здійсненням ними правосуддя, а також як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.
Згідно положень статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 р., суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Статтею 47 вказаного Закону визначено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що проведення акції протесту може вплинути або обмежити реалізацію іншими громадянами гарантованого Конституцією України права на судовий захист, а також зашкодити реалізації судом своїх повноважень щодо здійснення правосуддя.
З огляду на викладене, зібраними по справі доказами підтверджується наявність інтересу осіб, які 10.07.2012 року будуть перебувати в місці проведення запланованої відповідачем акції протесту, в розумінні змісту рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року №18-рп/2004 у справі №1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес), який не буде співпадати з інтересом учасників масового зібрання.
Отже, мешканці міста Харкова, які не беруть участі в запланованому відповідачем мирному зібранні, об'єктивно мають інтерес та необхідність безпечно та безперешкодно подолати місце проведення запланованого відповідачем масового заходу без докладання додаткових зусиль. З повідомлення відповідача, яке було подано до Харківської міської ради, випливає, що вказаний суб'єкт права має намір провести спірний масовий захід. Доказів, які б доводили відсутність у відповідача наміру проводити означений пікет, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням викладених обставин, з метою недопущення порушення прав і свобод громадян, впливу на суддів, перешкоджання виконання суддями професійних обов'язків, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
Керуючись ст.39 Конституції України, ст.38 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.ст. 4, 7, 11, 69 - 71, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 182, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов Харківської міської ради до ОСОБА_1 про обмеження права на збори - задовольнити.
Обмежити право на збори шляхом заборони ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) та іншим учасникам цієї акції проведення 10.07.2012 року з 08.00 год. безстрокової акції протесту у сквері навпроти будівлі Апеляційного суду Харківської області на майдані Руднєва, 36 та прилеглої території у м. Харкові.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Нуруллаєв І.С.