Справа № 1121/4647/12
1/1121/256/12
13 вересня 2012 року Світловодський міськрайонний суд в складі головуючого судді Гармаш Т.І., при секретарі Пересунько О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні скаргу приватного обвинувачення ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою приватного звинувачення про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Частиною 2 статті 251 КПК України передбачено що, суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, приймає одне із таких рішень:
1) залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, та повертає її особі, яка подала скаргу;
2) за наявності до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору;
3) за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 27 цього Кодексу, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КПК України скарга приватного обвинувачення повинна відповідати вимогам, які згідно Кримінально-процесуального кодексу України встановлені щодо обвинувального висновку, передбаченого статтями 223, 224 КПК України.
Особливість справ приватного обвинувачення зумовлена тим, що у цих справах дізнання і досудове слідство не ведуться, обвинувальний висновок не складається, обвинувачення підтримується самим потерпілим.
Основним документом, у якому формулюється обвинувачення і який визначає предмет судового слідства, є скарга потерпілого. Зважаючи на таке значення скарги, вона й має відповідати вимогам, які встановлені ст. 223 і 224 КПК щодо обвинувального висновку.
Зокрема, скарга має складатися з описової і резолютивної частин.
В описовій частині зазначаються обставини справи, як їх вважає встановленими потерпілий, місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого обвинуваченим, а також докази які зібрано по справі, та якими, на думку потерпілого, підтверджується обвинувачення та відомості про потерпілого, показання обвинуваченого, доводи, наведені ним на свій захист, наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання.
У резолютивній частині наводяться відомості про особу обвинуваченого, коротко викладаються суть обвинувачення із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за даний злочин, та прохання про порушення кримінальної справи і притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення цього злочину. Скарга підписується потерпілим. До скарги додаються список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адреси, вказівка на наявність речових доказів, позовна заява (якщо заявляється цивільний позов). Додається також копія скарги.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що скарга приватного обвинувачення стосовно ОСОБА_2 не відповідає вимогам встановленим законом до обвинувального висновку, а саме не в повному обсязі зазначені відомості про потерпілого та особу, відносно якої подана скарга (сімейний стан, освіта, відомості про судимість, дані, які характеризують особу відносно, якої подана скарга відомості про перебування вказаної особи на обліку у лікаря психіатра та нарколога), не зазначені обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання. До скарги не додана довідка про речові докази та цивільний позов.
Беручи до уваги зазначені обставини суд приходить до висновку, що скарга приватного обвинувачення не відповідає вимогам, встановлених законом до обвинувального висновку, у зв'язку із чим суд позбавлений можливості вирішити питання щодо наявності приводів та підстав для порушення кримінальної справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на підставі п.1 частини 2 статті 251 КПК України скаргу слід залишити без розгляду та повернути її особі, яка подала скаргу, у зв'язку з тим, що вона не відповідає вимогам, встановленим щодо обвинувального висновку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 224, п.1 ч. 2 ст. 251 КПК України,-
Скаргу приватного обвинувачення ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України - залишити без розгляду.
Роз'яснити скаржникові, що він, усунувши зазначені в постанові недоліки, вправі звернутися до суду з повторною скаргою.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Світловодського міськрайонного суду Т.І. Гармаш